Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №183/13277/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/13277/25

№ 2/183/4510/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лук`яненко О.В.,

позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку),

відповідача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференцзв`язку),

представника відповідача - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

У С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 , у якому просить стягнути на його користь аліменти на час навчання щомісячно у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що є сином відповідача. Оскільки батьки у 2015 році офіційно розірвали шлюб, позивач проживав з батьком, який у 2021 році помер, у зв`язку з чим він отримує пенсію по втраті годувальника. Відповідач до 18 років, встановлені судом аліменти на його виховання не сплачувала, його життям не цікавилась. На цей час, позивач навчається у Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля (денна форма навчання), у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, так як усі витрати пов`язані з навчанням позивач несе самостійно, перебуває на утриманні бабусі та дідуся. За таких обставин, звернувся із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 16.02.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

До суду, через підсистему «Електронний суд», 23.03.2026, від представника відповідача, адвоката Мартинової Н.Ю., надійшов відзив на позов у якому остання просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши про його необґрунтованість та безпідставність. Зокрема зазначила, що відповідач є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є малолітніми, перебуває у декретній відпустці, не працює. Також зазначила про необґрунтованість доводів позивача щодо наявності заборгованості по сплаті аліментів, яка в рамках виконавчого провадження № 67450402 погашена. Оскільки відповідач не має можливості сплачувати аліменти на повнолітнього сина, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що навчається у Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля на денній формі навчання. Перебуває в складних матеріальних умовах, так як проживає з бабусею і дідусем, батько помер. Мати з ним не спілкується і ніколи не допомагала. Заборгованість по аліментам, встановлених судом до 18 років на цей час погашена. Оскільки живе фактично разом з дідусем та бабусею на пенсію по втраті годувальника, стипендію та допомогу як внутрішньо переміщена особа, а мати, на його думку, має можливість допомагати, яка їздить на коштовному автомобілі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача та відповідач, кожна окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, пославшись на неможливість відповідача надавати допомогу позивачу, з огляду на наявність трьох неповнолітніх дітей. Оскільки позивача є повнолітньою особою, може заробляти собі на життя, а відповідач на цей час не має постійної роботи, остання не має можливості утримувати позивача, що в розумінні ст. 199 СК України, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (видано повторно) від 01.03.2016.

Батько позивача, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.01.2021.

Відповідно до загально доступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Артемівського районного суду Донецької області від 23.09.2021 у справі № 219/3607/21, ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_1 та стягнуто з останньої на користь ОСОБА_8 (піклувальник) аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи стягувати з 13.04.2021 і до досягнення ним повноліття.

Станом на 30.11.2024 в рамках виконавчого провадження № 67450402, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області заборгованість складала 86303,29 грн., яка на час розгляду даної справи погашена відповідачем, що не заперечувалось позивачем.

Встановлено, що ОСОБА_1 досяг повнолітнього віку, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.07.2022 № 1226-7001317439.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Слід зазначити, щодо до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст.ст. 187, 189-192, 194-197 цього Кодексу.

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.12.2019 у справі № 212/6120/18, суд у аналогічних правовідносинах дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання з батька, якого позбавлено батьківських прав щодо цієї дитини, за умови сукупності юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (ст. 199 СК України).

На підставі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 навчається на 1 курсі денної форми здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету транспорту і будівництва Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, що підтверджується довідкою навчального закладу №44 від 11.09.2025. Фінансування навчання здійснюється за кошти державного (регіонального) бюджету.

Враховуючи, що повнолітній син відповідача навчається на денній формі навчання, у зв`язку з навчанням не може працювати, суд приходить до переконання, що він потребує матеріальної допомоги.

У відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, право вибору способу стягнення аліментів у даному випадку належить виключно позивачу, який просив стягнути аліменти у твердій грошовій сумі 2500 грн. щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач перебуває у шлюбі, є внутрішньо-переміщеною особою, має на утриманні дітей 2011 р.н., 2016 р.н., 2023 р.н., є працездатною особою, отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, а також допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, допомогу при народженні дитини на ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте вказані обставини самі по собі не є безумовною підставою для звільнення останньої від встановленого законом обов`язку утримувати сина до досягнення двадцяти трьох років за умови продовження ним навчання.

Відповідачем, в порушення ст. 81 ЦПК України, не надано відомостей про власні доходи, наявність або відсутність у неї особистого (рухомого/нерухомого) майна. Суд відхиляє посилання відповідача на обставини перебування чоловіка відповідача на військовій службі, визнання його безвісті відсутнім, що також свідчить про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу, за умови відсутності доказів у підтвердження таких обставини.

Доводи відповідача про сплату заборгованості по аліментам на утримання позивача до набуття ним повноліття, судом відхиляються, оскільки зазначена обставина не впливає на розмір аліментів на період навчання.

У зв`язку з наведеними обставинами, суд приходить до переконання, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.

В той же час, викладені вище обставини щодо перебування на утриманні відповідача неповнолітньої та малолітніх дітей, на думку суду, мають бути враховані при визначенні розміру аліментів.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладені вище обставини, зокрема потребу ОСОБА_1 у матеріальній допомозі з боку матері, приймаючи до уваги наявність на утриманні відповідача трьох неповнолітніх, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно. Такий розмір аліментів буде забезпечувати розумність та баланс інтересів як позивача відповідача так і інших дітей, які перебувають на утриманні відповідача.

На підставі ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 10.12.2025.

Оскільки сторона позивача звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1211,20 копійок підлягає до стягнення з відповідача на користь держави.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на час навчання повнолітнього в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 10.12.2025 року і до закінчення ним навчання в Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 віку двадцяти трьох років.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання відповідно до довідки ВПО: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса:Дніпропетровська область, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце проживання відповідно до довідки ВПО: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено і підписано 05 жовтня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова