Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №205/8779/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8779/26

Номер провадження3/205/2309/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 вересня 2026 року місто Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебувають матеріали з протоколами про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №166253 від 26.06.2026 року, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №166039 від 02.07.2026 року та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №166235 від 27.06.2026 року.

Відповідно до протоколу серії ВБА №166253 від 26.06.2026 року встановлено, що 25.06.2026 року близько 15:00 год. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , де виражалась нецензурною лайкою, кричала у бік своєї доньки, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим могло бути завдано шкоду психічному здоров`ю.

Відповідно до протоколу серії ВБА №166039 від 02.07.2026 року встановлено, що 30.06.2026 року о 23:40 год. гр. ОСОБА_1 перебувала за адресою АДРЕСА_1 , де виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою своїй доньці ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.

Відповідно до протоколу серії ВБА №166235 від 27.06.2026 року встановлено, що 25.06.2026 року близько 15:00 год. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , де виражалась нецензурною лайкою, кричала у бік своєї доньки ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим могло бути завдано шкоди психічному здоров`ю.

Приймаючи до уваги, що справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до Новокодацького районного суду міста Дніпра одночасно, суддя вважає за доцільне розглядати їх в одному провадженні для вирішення питання про накладення адміністративного стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя дійшов наступних висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції ЗУ № 3733-IX від 22.05.2024) слідує, що адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства на даний час настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тому обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків у вигляді реальної шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати, чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини заст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Судом досліджено протоколи про адміністративні правопорушення, складені стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №166253 від 26.06.2026 року, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №166039 від 02.07.2026 року та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП серії ВБА №166235 від 27.06.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , пояснення потерпілої ОСОБА_2 , надані у судовому засіданні.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, що підпадають під визначення психологічного домашнього насильства та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням ознак такого правопорушення, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколах, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1- р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

В силу принципу презумпції невинуватості, який суд повинен застосовувати при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, вказані докази не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру, яку би завдало чи могло завдати шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2, 221, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: №205/8779/26 (провадження №3/205/2309/26) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, №205/8780/26 (провадження №3/205/2310/26) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та №205/8782/26 (провадження №3/205/2312/26) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП присвоївши об`єднаній справі номер №205/8779/26, провадження №3/205/2309/26.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя Г. В. Дорошенко