Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №205/8952/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8952/26

Номер провадження3/205/2344/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Скрипник К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №704526 від 27.06.2026, 27 червня 2026 року о 16 год. 05 хв. у м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Infinity QX70», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рук, хитка ходьба. Від проходження у встановленому законом порядку на стан сп`яніння на місці та у закладі охорони здоров`я відмовився, що зафіксовано на камери: 472871, 471886, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами, викладеними у протоколі, не погодився. Пояснив, що 27.06.2026 поліцейські застосували відносно нього фізичну силу, газовий балончик, надягли кайданки, повалили на землю. Транспортним засобом «Infinity QX70» він не керував, коли до нього підійшли поліцейські, транспортний засіб було припарковано, а він перебував на вулиці, де виник конфлікт між чоловіками. Просив закрити провадження відносно нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на порушення процедури огляду відповідно до ст.266 КУпАП та відсутності факту керування транспортним засобом.

Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №704526 від 27.06.2026;

- рапорт від 27.06.2026 інспектора взводу №1 роти №2 батальйонну №1 УПП в Дніпропетровській області Онушко Д.О.;

- диск з відеозаписом від 27.06.2026, яким зафіксовано наступне: ОСОБА_1 лежить на землі в кайданках, чутно як поліцейський спілкується по телефону з приводу влаштованої кимось конфліктної ситуації з використанням пневматичної зброї. У цей час транспортний засіб «Infinity QX70», державний номерний знак НОМЕР_1 , припарковано на узбіччі. На відеозапису чутно як поліцейські пропонують йому пройти огляд на стан сп`яніння, проте ОСОБА_1 повідомляє, що він не довіряє їм, оскільки поліцейські застосували до нього фізичну силу. Також на відеозапису зафіксований факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП. Вказаний відеозапис не містить ані факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , ані підстав для проходження огляду на стан сп`яніння, також не містить факту роз`яснення порядку проходження огляду відповідно до ст.266 КУпАП, що б стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з вимогами п. 6, 7 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з врахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа «Озтюрк проти Німеччини», «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства»).

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Таким чином, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно дійти висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення, повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що за ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона вказаного вище складу адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа має керувати транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, працівники поліції повинні надати суду докази того, що вони встановили факт керування автомобілем особою, в якої наявні вищеописані ознаки, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонувати особі пройти огляд на обумовлений вище стан на місці зупинки чи в медичному закладі, на що вказана особа погодилася або ж відмовилась, і відповідно у випадку проходження такого огляду чи у випадку відмови від проходження, це повинно бути належним чином зафіксовано та може бути доказом, що підтверджує вину особи.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як визначено в п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діючим законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суд, у свою чергу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, та з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Досліджений у судовому засіданні диск із відеозаписом від 27.06.2026 року спростовує версію працівників поліції про безумовну та безпідставну відмову від огляду, натомість повністю підтверджує позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває на вулиці та лежить на землі в кайданках після застосування до нього фізичної сили, тоді як транспортний засіб «Infinity QX70» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) весь цей час перебував у нерухомому стані припаркованим на узбіччі. Таким чином, у матеріалах відеофіксації відсутній факт керування автомобілем та відсутній сам факт його зупинки поліцією. Щодо процедури огляду, то на відеозаписі дійсно чутно, як поліцейські пропонують пройти огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 висловлює їм недовіру через те, що до нього було застосовано фізичну силу та спецзасоби. Крім того, на даному відеозаписі взагалі відсутній сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у встановленому законом порядку, зафіксовано лише складання матеріалів за ст. 185 КУпАП. Така поведінка правоохоронців та порушення ними вимог статті 266 КУпАП і Інструкції свідчать про повну безпідставність, а також недоведеність звинувачення.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Оскільки поліцейські, всупереч вимогам Інструкції, після висловлення недовіри не забезпечили особі альтернативну можливість пройти медичний огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, а також взагалі не зафіксували на відеозапис процес складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена законом процедура була грубо і повністю порушена.

Оскільки, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відсутність належних і допустимих доказів у даній справі про адміністративне правопорушення свідчить про недоведеність у судовому засіданні складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин доходжу висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ч.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя К.О. Скрипник