Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №360/401/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року справа №360/401/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року (головуючий суддя І інстанції Петросян К.Є.), складеного в повному обсязі 05 травня 2026 року, у справі № 360/401/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.09.2025 в розмірі, визначеному статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, періоди роботи: з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.02.2005 по 30.09.2008 - на посаді «гірничого майстра з повним робочим днем в шахті»; з 01.01.2003 по 31.12.2003 - на посаді «гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті»; з 22.08.2019 по 01.10.2019 - на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем в шахті»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку з 19.06.2025.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 22.08.2019 по 01.10.2019, з моменту призначення пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 22.08.2019 по 01.10.2019, з моменту призначення пенсії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з моменту призначення пенсії, з моменту призначення пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з моменту призначення пенсії.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що для зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком № 1 відсутні підстави.

Вважає, що стаж позивача розрахований відповідно до норм діючого законодавства.

Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , згідно довідки від 08.08.2019 № 1216-5000173427 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 19.06.2025 отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія призначена ОСОБА_1 Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області з 19.06.2025.

На звернення позивача від 12.01.2026 з питання пенсійного забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.02.2026 № 16182-3511/К-01/8-0400/25 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за матеріалами електронної пенсійної справи пільговий стаж позивача за Списком № 1 складає 21 рік 1 місяць 29 днів, з них на підземних роботах - 7 років 4 місяці 22 дні, внаслідок чого право позивача на розрахунок розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відсутнє.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.09.2025 в розмірі, визначеному статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Згідно з нормами статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.

При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно протоколу перерахунку пенсії від 27.02.2026 судом встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає 44 роки 8 місяців 27 днів, робота за Списком №1 - 21 рік 1 місяць 29 днів.

Відповідно до розрахунку стажу «форма РС право» вбачається, що період роботи, зокрема:

з 06.09.1996 по 31.12.1997 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу;

з 01.01.1998 по 31.01.1998 - зараховано позивачу до роботи за Списком №1, проте не зараховано до підземного стажу;

з 01.02.1998 по 28.02.1998 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу;

з 01.03.1998 по 22.07.2002 - зараховано позивачу до роботи за Списком №1, проте не зараховано до підземного стажу;

з 01.01.2003 по 31.12.2003 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу;

з 01.02.2005 по 30.09.2008 - зараховано позивачу до роботи за Списком №1, проте не зараховано до підземного стажу;

з 22.08.2019 по 01.10.2019 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу.

При призначенні пенсії позивачу з 19.06.2025, відповідачем не було враховано вищевказані періоди, з підстав того, що довідка, що підтверджує пільговий характер праці за період з 22.08.2019 по 31.12.2021, складена з порушенням вимог до її оформлення, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, та за період з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 01.01.2003 по 31.12.2003 – позивачем не надано довідок, підтверджуючих пільговий характер праці.

Стосовно доводів відповідача про неможливість зарахування вищевказаних періодів до пільгового підземного стажу позивача, суд зазначає таке.

Професії ОСОБА_1 , за якими він працював у спірні періоди, передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, що діяв до 24.06.2016, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема «1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».

Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 розділом 1 «Гірничі роботи» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Отже, професії та посади, на яких працював позивач у спірний період, передбачені Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі -Інструкція № 58).

При цьому, трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 10.09.1997 підтверджено, що спірні періоди роботи ОСОБА_1 , зокрема:

з 06.09.1996 по 22.07.2002 – підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею в Шахтоуправлінні «Луганське» ВО «Луганськвугілля»;

з 23.07.2002 по 31.01.2005 – горно-робочим очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею на ДП Шахтоуправління «Луганське» ДХК «Луганськвугілля»;

з 01.02.2005 по 30.09.2008 – підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на ДП Шахтоуправління «Луганське» ДХК «Луганськвугілля»;

з 22.08.2019 по 01.10.2019 – учнем гірничого підземного з повним робочим днем під землею в шахті на ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Павлоградське».

Тобто, вищевказані записи трудової книжки ОСОБА_1 містять повну інформацію про пільговий характер праці позивача з повним робочим днем під землею. Записи виконано відповідно до вимог Інструкції №58, тому у відповідача не було підстав для не зарахування вказаних періодів до пільгового підземного з повним робочим днем під землею стажу позивача.

Таким чином, неприйняті відповідачем при призначенні пенсії спірні періоди пільгової роботи мають бути зараховані при перерахунку пенсії з дати призначення пенсії.

Щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 р. № 345-VI (надалі – Закон № 345-VI), встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Згідно ст. 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтарям, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по 1 року.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд зауважує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону № 345-VI є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абз. 1 ст. 26 цього Закону.

При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17.

Отже, дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За матеріалами електронної пенсійної справи пільговий стаж роботи позивача за Списком № 1 складає 21 рік 01 місяць 29 днів, з них на підземних роботах - 07 років 04 місяці 22 дні.

З урахуванням спірного періоду, який неправомірно не зараховано до пільгового підземного стажу позивачу, підземний стаж ОСОБА_1 складає понад 15 років.

Відтак, суд дійшов висновку, що на позивача поширюється дія статті 8 Закону № 345-VI, оскільки загальний пільговий стаж становить більше 15 років.

Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідач має застосувати положення Закону № 345-VI.

На підставі вказаного суд погоджує висновок сулу першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 360/401/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В. Пивовар