Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №200/901/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року справа №200/901/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Пивовар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (повне судове рішення складено 15 травня 2026 року) у справі № 200/901/26 (суддя в І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач-2), відповідно до якої (з урахуванням заяви від 11.05.2026) просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії з 15.09.2023 у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 обчислення розміру пенсії з дати її призначення (15.09.2023) відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (у розмірі 80 відсотків заробітної плати позивача (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність);

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236.71 грн. (за 2020-2022 роки), на коефіцієнт 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 березня 2024 року №185, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2025 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236.71 грн. (за 2020-2022 роки), на коефіцієнт 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач-1 при призначенні пенсії не врахувало приписів абз. 3 ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та здійснило розрахунок розміру пенсії позивача без урахування вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", що суттєво зменшило розмір пенсії позивача.

Також позивач вказує на протиправність дій відповідача-2 щодо проведення індексації пенсії без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115, чим було порушено права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо необчислення ОСОБА_1 розміру пенсії з 15.09.2023 у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 обчислення розміру пенсії з дати її призначення (15.09.2023) відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (у розмірі 80 відсотків заробітної плати позивача (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236.71 грн. (за 2020-2022 роки), на коефіцієнт 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 березня 2024 року № 185, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2025 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236.71 грн. (за 2020-2022 роки), на коефіцієнт 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, однак із заявою про переведення на пенсію з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» він до органу Пенсійного фонду не звертався. За таких обставин зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок є передчасним.

Щодо індексації пенсії відповідач вказує, що її розмір обчислювався із показника середньої заробітної плати 12 236,71 грн, який перевищував показники, визначені для індексації у 2024 та 2025 роках. У зв`язку з цим з 01.03.2024 підстав для застосування коефіцієнта 1,0796 не було, натомість встановлено щомісячну доплату 100 грн. З 01.03.2025 перерахунок пенсії проведено із застосуванням коефіцієнта 1,0345, унаслідок чого її розмір становив 11 799,02 грн. Отже, висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування коефіцієнтів 1,0796 та 1,115 є необґрунтованими.

Таким чином, відповідач вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та її індексації із застосуванням визначених судом коефіцієнтів.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що звернувшись до суду з позовом 09 лютого 2026 року, ОСОБА_1 заявив вимоги про зобов`язання Головного управління здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн (за 2020-2022 роки), на коефіцієнт 1,0796 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року, зобов`язання Головного управління здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт 1,115 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2025 року.

На застосуванні до спірних правовідносин положень КАС України, що регулюють строки позовної давності при зверненні до суду, Головне управління наголошувало у відзиві на позов.

Проте, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволені з 09 серпня 2025 року — тобто, в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01 березня 2024 року та 01 березня 2025 року відповідно, як помилково вважає суд першої інстанції.

Зазначає, що індексація пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, здійснюється згідно з механізмом, визначеним Порядком №124, постановами Кабінету Міністрів України № 185 та № 209. Цими актами встановлено, що пенсії, при призначенні яких вже було застосовано показник середньої заробітної плати, який перевищує індексований розрахунковий показник, не підлягають щорічній індексації за формулою. У таких випадках замість індексації передбачається фіксована щомісячна доплата.

Порядок № 124 не суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а, навпаки, встановлює деталізований механізм її реалізації, що й відповідає природі підзаконного нормативно-правового акта. Тобто, шляхом закріплення відповідної базової величини, Уряд реалізував делеговані йому повноваження з конкретизації порядку перерахунку пенсій, не виходячи за межі визначених Законом № 1058-IV приписів. Такий підхід забезпечує внутрішню узгодженість правового регулювання та спрямований на практичне застосування норми матеріального права у динаміці бюджетного процесу.

З 01.03.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку”. Встановлено доплату “Надбавка на індексації з 01.03.2024” в розмірі 100,00 грн, оскільки середній показник заробітної плати (доходу) в Україні при призначенні пенсії Позивача (12236,71 грн) перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні — 7994,47 грн.

З 01.03.2025 по пенсійній справі здійснено перерахунок “Індексація заробітку” при проведенні якого відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови КМУ № 209, середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 10846,37 грн, збільшений на коефіцієнт 1,0345, склав 34792,05 грн.

Також звертав увагу, що при проведенні індексації з 01.03.2025 по пенсійній справі ОСОБА_1 збережено доплату, встановлену під час попередньої індексації пенсії у 2024 році.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з таких підстав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №200/1713/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, зокрема,

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.01.2025 №057250005348 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.04.2025 №057250005348 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 15.09.2023 пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій.

На виконання рішення суду у справі № 200/1713/25 призначив позивачу пенсію з 15.09.2023, про що свідчить рішення про призначення пенсії від 31.12.2025, відповідно до якого:

- позивачу призначено пенсію з 15.09.2023 по довічно;

- тривалість стажу: Страховий стаж (повний) 35 років 1 місяць 4 дні, Страховий стаж до 01.01.2004 - 4 роки 11 місяців 7 днів, Страховий стаж після 01.01.2004 - 15 років 1 місяць 27 днів, Додаткові роки за список 1 – 15 років, в тому числі: Роботи підземні, провідні професії (20) 21 рік 2 місяці 4 дні.

При обчисленні пенсії позивача застосовано середній заробіток (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 12236,71 грн (за 2020-2022 роки).

Розрахунок стажу здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час призначення позивачу пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не є спірним.

Проте, на думку позивача, відповідач під час призначення позивачу пенсії порушив його права на належне пенсійне забезпечення, оскільки не врахував приписів абз. 3 ч. 1 ст. 28 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та здійснив розрахунок розміру пенсії позивача без урахування вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", що суттєво зменшило розмір пенсії позивача.

Крім того, позивач вказує, що пенсійний орган у 2024 - 2025 роках не правильно провів індексацію пенсії позивача у порядку, визначеному ст.42 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати, тоді як правильним є послідовне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що врахований для обчислення пенсії за 2020 - 2022 роки у розмірі 12236,71 грн на відповідні коефіцієнти збільшення, визначені постановами Кабінету Міністрів України у 2024 - 2025 роках.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає про таке.

31.12.2025 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах - з 15.09.2023 відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №200/1713/25, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025.

06.01.2026 позивачу здійснено перерахунок пенсії (Вид перерахунку: Індивідуально (масовий). Індексація заробітку).

Із позовною заявою позивач звернувся 09.02.2026.

Отже, виходячи з наведених обставин дати призначення пенсії, проведення перерахунку та предмету позову, позивачем не порушено шестимісячного строку звернення до суду.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі -Закон № 1058-IV).

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з нормами статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом матеріалів справи позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №200/1713/25, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

16.09.2008 набрав чинності Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).

Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших, дійшов висновку про те, що стаття 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення.

Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону №1058-IV, абзаці 3 частини 1 якої визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення шахтарської праці” та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.

Суд зауважує, що статтею 8 Закону України “Про підвищення шахтарської праці” передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.

При цьому, розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17, від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.

Таким чином, головною умовою для застосування положень статті 8 Закону № 345-VI до обчислення розміру пенсії є наявність стажу на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Наявність пільгового стажу за Списком № 1 не є предметом спору між сторонами та не заперечується відповідачами.

Оскільки загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком № 1, становить 15 років, то на позивача поширюється положення статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності дій відповідача-1, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача), та як наслідок наявність підстав щодо зобов`язання відповідача 1 обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV.

При цьому суд зауважує, що позивач не повинен був звертатись з окремою заявою відповідно до п. 1.8 Порядку № 22-1, оскільки його право на обчислення призначеної пенсії з урахуванням особливостей, передбачених статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та абзацу 3 частини1 статті 28 Закону № 1058-IV, чинним законодавством не ставиться в залежність від подання такої заяви, а випливає безпосередньо з приписів зазначених правових норм, які пенсійний орган повинен був застосувати при обчисленні пенсії позивача.

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог про індексацію пенсії, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи, з 01.03.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено доплату “Надбавка на індексації з 01.03.2024” в розмірі 100,00 грн.

За змістом письмових пояснень відповідачів, доплату “Надбавка на індексації з 01.03.2024” в розмірі 100,00 грн встановлено, оскільки середній показник заробітної плати (доходу) в Україні при призначенні пенсії позивача (12236,71 грн) перевищує суму збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні — 7994,47 грн.

З 01.03.2025 по пенсійній справі здійснено перерахунок “Індексація заробітку”, при проведенні якого відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови КМУ № 209, середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 10846,37 грн, збільшений на коефіцієнт 1,0345, склав 34792,05 грн.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, враховуючи обставини даної справи, починаючи з 01.03.2024 пенсія позивача підлягала індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12236.71 грн).

Як визначено статтею 40 Закону № 1058-IV, при розрахунку середньомісячної заробітної плати при призначенні пенсії застосовується показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

При призначенні позивачу пенсії за віком застосовувався показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 роки – 12236.71 грн.

Разом з тим, відповідач-2 при перерахунку 06.01.2026 пенсії позивача з 01.03.2024 встановив надбавку – 100.00 грн; з 01.03.2025 застосував коефіцієнт 1,0345.

Статтею 42 Закону № 1058-IV встановлено порядок та умови проведення індексації та перерахунок пенсій.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону № 2017-III).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі ст. 4 Закону № 1282-XII є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.9 Закону № 1282-XII).

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 видано постанову № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп(1): Псзп(2)х100% - 100% де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 № 168.

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024.

Пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 3розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". У свою чергу п.8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік "установлено, що у 2023 році, зокрема, ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік "установлено, що у 2024 році, зокрема, ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою № 209 з 1 березня 2025 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1).

У п.п.6 п.2 та п.3 Постанови №209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з п.1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023;

у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1 і п.п.1 - 7 п.2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1 та п.п.1 - 7 п.2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік "і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов № 168, № 185, №209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 дійшов висновку, що положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до ст.7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки.

Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 дійшов правового висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 № 127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 № 118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 № 168.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, можливо дійти висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, встановлюючи позивачу щомісячну доплату до пенсії у фіксованому розмірі замість застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 13.02.2025 у справі № 280/3296/24, від 18.02.2025 у справі № 400/5696/24, від 18.02.2025 у справі № 160/15379/24, від 25.02.2025 у справі № 160/14043/24, від 12.03.2025 у справі №620/8157/24, від 12.03.2025 у справі № 280/4794/24, від 12.03.2025 у справі № 340/4007/24, від 15.04.2025 у справі № 200/5836/24. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24, не знайшов підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.10.2025 у справі № 160/28752/23.

При цьому суд зауважує, що відповідно до наведених законодавчих приписів індексація пенсії здійснюється без звернення особи до органів Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Отже, позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/901/26 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 06 жовтня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

І. В. Пивовар