Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №640/12254/20 — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 640/12254/20

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Укрспецоборонсервис» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Приватне підприємство «Укрспецоборонсервис» (далі позивач, ПП «Укрспецоборонсервис») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 47508 від 22.04.2020;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ПП «Укрспецоборонсервис» з переліку ризикових платників податків.

1.2. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

1.3. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX адміністративну справу передано на розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

1.4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 справу передано для розгляду судді Анісімову О.В.

1.5. Ухвалою суду від 10.03.2025 справу прийнято до провадження та визначено, що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

1.6. 27.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову, а також наводить доводи щодо правонаступництва на стороні відповідача.

1.7. 05.10.2026 ухвалою суду замінено відповідача – Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) його правонаступником – Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з електронного кабінету платника податків йому стало відомо про прийняття рішення № 22324 від 05.02.2020 про відповідність критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості. У графі «Податкова інформація» цього рішення було лише продубльовано зміст пункту 8 Критеріїв, без конкретизації відповідної податкової інформації.

2.2. Позивач вказує, що 14.04.2020 подав до контролюючого органу повідомлення № 8 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, до якого долучив показники позитивної податкової історії, договори, видаткові накладні та платіжні доручення. Незважаючи на це, комісією регіонального рівня прийнято рішення №47508 від 22.04.2020 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв).

2.3. На думку позивача, оскаржуване рішення є індивідуальним актом, який не відповідає вимогам чіткості та зрозумілості, не містить посилань на конкретні документи чи відомості, на підставі яких зроблено висновки, викладені у графі «Податкова інформація», що унеможливлює подання платником документів, достатніх для прийняття рішення на його користь. Посилання на здійснення операцій з контрагентами, які нібито провадять ризикову діяльність, фактично покладає на позивача відповідальність за можливі дії третіх осіб.

2.4. Позивач наголошує, що включення його до переліку ризикових платників тягне за собою зупинення реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування, покладає додатковий обов`язок з надання пояснень і документів, позбавляє контрагентів можливості своєчасно сформувати податковий кредит та негативно впливає на ділову репутацію підприємства. Позивач також зазначає, що правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, сформована щодо застосування Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, і не є релевантною до спірних правовідносин, які регулюються Порядком № 1165, що прямо передбачає можливість судового оскарження такого рішення.

Позиція відповідача

2.5. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує. Зазначає, що рішення №47508 від 22.04.2020 прийнято з урахуванням отриманих від платника інформації та копій документів, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, за результатами аналізу баз даних ДПС, яким встановлено реалізацію окремих товарів зі значною націнкою або в кількості, більшій ніж придбано, наявність нереалізованих товарів з незначним терміном зберігання, наявність одного працівника, відсутність орендованих або власних приміщень, а також здійснення операцій із суб`єктами господарювання, які провадять ризикову діяльність.

2.6. Відповідач вважає, що віднесення платника до переліку ризикових є службовою діяльністю працівників податкового органу з інформаційно-аналітичного забезпечення, не породжує правових наслідків для платника та не порушує його прав, посилаючись на постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ПП «Укрспецоборонсервис» (код ЄДРПОУ 35908759) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Жолудєва, буд. 6 Є, кв. 65, та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у м. Києві.

3.2. Рішенням комісії регіонального рівня № 22324 від 05.02.2020 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку; підставою визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3.3. 14.04.2020 позивач подав до контролюючого органу повідомлення № 8 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з інформацією № 8 та копіями документів, зокрема: показниками позитивної податкової історії за період з 01.01.2019 по 13.04.2020; договором № 34/30 від 16.04.2019; видатковою накладною № 209 від 11.10.2019; платіжним дорученням № 2290 від 21.10.2019; договором про закупівлю № 397 від 10.10.2019; видатковими накладними № 1 від 08.01.2020, № 3 від 14.01.2020; платіжними дорученнями № 8136 від 13.01.2020, № 8219 від 21.01.2020; договором поставки № 24/04/2019 від 24.04.2019; видатковими накладними № ВІВ00028833 від 03.10.2019, № ВІВ00000511 від 08.01.2020, № ВІВ00001182 від 14.01.2020; платіжними дорученнями № 745 від 03.10.2019, № 799 від 08.01.2020, № 801 від 14.01.2020. Отримання зазначених документів контролюючим органом підтверджується квитанцією № 2.

3.4. Рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 47508 від 22.04.2020, прийнятим відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 14.04.2020 № 8, прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Підставою визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3.5. У графі «Податкова інформація» оскаржуваного рішення зазначено, що з використанням баз даних ДПС України, наданих пояснень і документів проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено, що підприємством здійснюється реалізація окремих товарів зі значною націнкою або в кількості більшій ніж придбано (8543, 9027, 9030), при цьому інші товари з незначним терміном зберігання залишаються нереалізовані (1604, 303, 304, 403, 405); кількість працюючих – 1 особа (директор); відсутні орендовані або власні офісні, складські, виробничі приміщення, об`єкти оподаткування у відповідності до 20-ОПП; платником здійснюється придбання/реалізація товару у/на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Київ АгроБест» (35011770), ТОВ «Науково-технічна компанія «Технології безпеки» (34860601).

3.6. Оскаржуване рішення не містить оцінки поданих позивачем 14.04.2020 інформації та копій документів, а також не наводить мотивів, з яких такі документи визнано недостатніми для прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

3.7. До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено довіреність на представника, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і квитанцію про надсилання відзиву позивачу. Протоколу засідання комісії регіонального рівня, на якому прийнято оскаржуване рішення, витягів з інформаційних баз ДПС, аналітичних матеріалів чи будь-яких інших доказів на підтвердження викладеної в рішенні податкової інформації відповідач суду не надав.

3.8. Вважаючи рішення № 47508 від 22.04.2020 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

4.3. На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165) та Критерії ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), які набрали чинності з 01.02.2020.

4.4. Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) таким критерієм є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

4.5. Пунктом 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

4.6. Цим же пунктом визначено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку. Документами, необхідними для розгляду такого питання, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

4.7. Пунктом 6 Порядку № 1165 також передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4.8. Формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено заповнення графи «Податкова інформація» у разі відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також зазначення про те, що таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

4.9. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

4.10. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

4.11. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

4.12. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

4.13. Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Щодо можливості судового оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості

5.1. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що віднесення платника до переліку ризикових є лише службовою діяльністю, яка не породжує правових наслідків для платника.

5.2. Оскаржуване рішення прийнято на підставі Порядку № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020. На відміну від Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, Порядок № 1165 прямо пов`язує з рішенням суду, що набрало законної сили, обов`язок комісії регіонального рівня виключити платника з переліку ризикових (пункт 6), а затверджена ним форма рішення (додаток 4) містить пряму вказівку на можливість його оскарження в судовому порядку.

Крім того, відповідність платника критеріям ризиковості є підставою для зупинення реєстрації складених ним податкових накладних/розрахунків коригування, тобто безпосередньо впливає на його права та обов`язки як платника податку на додану вартість.

5.3. Отже, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, який може бути предметом судового оскарження. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 22.07.2021 у справі № 520/480/20, від 18.11.2025 у справі № 140/6764/24.

5.4. Постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18 та від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, на які посилається відповідач, ухвалені щодо правовідносин, урегульованих Порядком № 117, який втратив чинність, а також стосувалися внесення до інформаційних систем результатів засідання комісії, а не рішення про відповідність платника критеріям ризиковості, прийнятого за формою, встановленою Порядком №1165. З огляду на це висновки, викладені в зазначених постановах, не є релевантними до спірних правовідносин.

Щодо правомірності оскаржуваного рішення

5.5. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто наявність у контролюючого органу податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

5.6. Застосування цього критерію передбачає, що контролюючий орган має обґрунтувати, на підставі якої саме податкової інформації комісія дійшла висновку про ризиковість платника, та підтвердити таку інформацію належними і допустимими доказами.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 22.07.2021 у справі № 520/480/20. У постанові від 18.11.2025 у справі № 140/6764/24 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів цієї категорії суди мають досліджувати та надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії.

5.7. Податкова інформація, наявна в інформаційних базах контролюючого органу, сама по собі має інформативний характер і не є належним доказом обставин, на які посилається контролюючий орган, без підтвердження її первинними джерелами (постанови Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15).

5.8. Надаючи оцінку податковій інформації, викладеній в оскаржуваному рішенні, суд зазначає таке.

5.9. Твердження про реалізацію окремих товарів (коди 8543, 9027, 9030) зі значною націнкою або в кількості, більшій ніж придбано, не конкретизоване ні щодо періоду, ні щодо обсягів, ні щодо конкретних операцій чи податкових накладних. Відповідач не навів, яку саме націнку вважає «значною», за якими даними встановлено перевищення обсягів реалізації над обсягами придбання та чому такі обставини свідчать про ризиковість господарської операції, відображеної у податковій накладній. Встановлення ціни реалізації товару є складовою господарської самостійності суб`єкта господарювання, а сам по собі факт реалізації товару зі значною націнкою або в кількості, більшій за кількість придбаного товару, без зазначення конкретних операцій, періоду, обсягів та джерела відповідної інформації не дає можливості встановити, у чому саме полягає ризиковість господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

5.10. Посилання на наявність нереалізованих товарів з незначним терміном зберігання (коди 1604, 303, 304, 403, 405) також не підтверджене жодними доказами та не пояснює, яким чином ця обставина впливає на ризиковість операцій позивача з постачання інших товарів.

5.11. Факт наявності у підприємства одного працівника та відсутності власних чи орендованих приміщень не свідчить про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості. Відповідач не навів обставин, які б свідчили про те, що саме зазначені характеристики підприємства у конкретному випадку унеможливлюють здійснення позивачем господарських операцій або об`єктивно визначають ризиковість відповідних операцій

5.12. Посилання на здійснення позивачем операцій із суб`єктами господарювання, які, за твердженням відповідача, здійснюють ризикову діяльність, не є достатнім для висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості. Відповідач не надав доказів, які б дозволяли встановити, на підставі яких саме відомостей зазначених контрагентів віднесено до суб`єктів, що здійснюють ризикову діяльність, які конкретні операції позивача пов`язані з відповідною інформацією та у чому полягає ризиковість таких операцій. Сам факт здійснення господарських відносин із певними суб`єктами господарювання без встановлення такого зв`язку не може бути достатньою підставою для прийняття рішення за пунктом 8 Критеріїв.

5.13. Крім цього, оскаржуване рішення прийнято за результатами розгляду поданих позивачем 14.04.2020 інформації та копій документів, проте не містить жодної оцінки цих документів і не зазначає, які саме з них є неналежними, недостатніми чи такими, що містять недостовірні відомості. Формальне посилання на врахування поданих документів без їх аналізу не відповідає вимогам пункту 6 Порядку № 1165 та критеріям обґрунтованості і врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Невиконання суб`єктом владних повноважень вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанова Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18).

5.14. Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не надав суду ні протоколу засідання комісії регіонального рівня, ні витягів з інформаційних баз, ні аналітичних матеріалів, ні будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у графі «Податкова інформація». Доводи відзиву фактично відтворюють зміст оскаржуваного рішення та загальні положення законодавства і не спростовують аргументів позивача.

5.15. За таких обставин суд вважає, що відповідач не довів наявності у нього податкової інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарських операцій позивача, а отже, і правомірності віднесення позивача до платників, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішення № 47508 від 22.04.2020 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту порушеного права

5.16. Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Тобто виключення платника з переліку є прямим наслідком скасування рішення про його ризиковість і не передбачає дискреційних повноважень контролюючого органу.

5.17. З метою ефективного захисту прав позивача та гарантування їх відновлення, відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

6.2. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58) зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

6.3. Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

7.3. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства «Укрспецоборонсервис» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 47508 від 22.04.2020 про відповідність Приватного підприємства «Укрспецоборонсервис» критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Приватне підприємство «Укрспецоборонсервис» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Укрспецоборонсервис» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство «УКРСПЕЦОБОРОНСЕРВИС» (Жолудєва, буд. 6 Є, кв. 65, м. Київ, 03134 код ЄДРПОУ 35908759);

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 код ЄДРПОУ 44116011).

Суддя О.В. Анісімов