Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №600/2280/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №600/2280/26-а

Суддя: Лелюк Олександр Петрович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2280/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Кожухар А.В., позивача ОСОБА_1 та його представника Паланійчука В.П., представника відповідача Скакун Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000015507/Ж10/24-13-07-04 від 24.04.2026 року в частині застосування штрафу у сумі 4877078,75 грн.

В обґрунтування його незаконності в оскаржуваній частині позивач вказував про безпідставність та хибність висновків податкового органу, у зв`язку із якими до позивача застосовані фінансові санкції на суму 4877078,75 грн, щодо отримання позивачем коштів від клієнтів у вказаній сумі за надання послуг з продажу автомобілів. При цьому зазначалося, що кошти у сумі 4877078,75 грн є власними коштами позивача, які він особисто вносив на свій рахунок, а потім здійснював оплату митних платежів за ввезені автомобілі в інтересах покупців. До цього позивач вказував, що в подальшому замовники зобов`язані відшкодувати понесені ним витрати, однак на цей час такі не відшкодовано. Після відшкодування зазначених коштів позивачу вони будуть проведенні через РРО.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У ході підготовки даної справи до розгляду по суті судом: з`ясовано зміст заявлених вимог; з`ясовано позицію відповідача; отримано від сторін заяви по суті справи, письмові докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка; вчинено інші дії, передбачені частиною другою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, зміст якої аналогічний змісту позову. Просив суд позов задовольнити повністю.

Натомість відповідач у поданих ним заявах по суті справи та в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, вказуючи про законність оскаржуваного рішення. Зокрема, ним наголошено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування єдиного податку ІІ групи, а тому у своїй діяльності зобов`язаний був використовувати РРО/ПРРО. Однак у ході проведення фактичної перевірки встановлено здійснення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО на суму 4877078,75 грн, у зв`язку з чим позивача притягнуто до фінансової відповідальності оскаржуваним рішенням. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Допитані судом як свідки головні державні інспектори Головного управління ДПС у Чернівецькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили, що ними на підставі наказу про проведення фактичної перевірки та відповідних направлень проведено фактичну перевірку майданчику з продажу автомобілів «С-Авто» за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначено, що вказане порушення виявлено на підставі аналізу виписки по банківському рахунку за період з 12.07.2024р. по 12.03.2026р., згідно якої встановлено отримання коштів ОСОБА_1 від інших осіб, ці кошти в подальшому були внесенні через касу банку на рахунок позивача й перераховані на рахунок Державної митної служби. Відповідно до баз даних ЄАІС ДМСУ сплата даних сум стосувалася нарахувань митних платежів при придбанні та ввезенні на територію України автомобілів на загальну суму 4877078,75 грн. Таким чином, встановлено проведення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку ІІ групи й у своїй господарській діяльності зобов`язаний використовувати РРО/ПРРО, що визнавалося позивачем у ході судового розгляду справи. Господарську діяльність, зокрема, з надання інформаційних послуг щодо продажу автомобілів, позивач здійснює за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (лист ДПС України) з метою контролю за дотриманням платником податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин їх працівниками (найманими особами) Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 10.03.2026 року прийнято наказ №523-п «Про проведення фактичної перевірки», яким вирішено провести фактичну перевірку майданчику з продажу автомобілів «С-Авто» за адресою: АДРЕСА_1 , за період діяльності згідно статті 102 Податкового кодексу України тривалістю, що не перевищуватиме 10 діб із 10.03.2026 року.

У зв`язку з цим Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області видано направлення на перевірку від 11.03.2026 року №888/ж3/24-13-07-04 та №889/ж3/24-13-07-04 головним державним інспекторам Головного управління ДПС у Чернівецькій області Шинковому Дмитру Олександровичу та Коваль Світлані Василівні.

За результатом проведення фактичної перевірки податковим органом складено Акт від 19.03.2026 року №11233/Ж5/24-13-07-04/3259712696, у якому вказано про встановлення порушень ФОП ОСОБА_1 , зокрема, пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно змісту Акту перевірки працівниками податкового органу надано позивачу запит від 12.03.2026 року про надання документів для проведення перевірки, на що платник податків надав відповідь листом від 12.03.2026 року з переліком документів. Відповідно до виписки банку за період з 12.07.2024 року по 12.03.2026 року встановлено отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок за автомобіль TESLA MODEL S 75D 5YJSA1E25GF152146 від ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (платіж №@2PL105988 від 08.01.2026р. 15:10 год.) на суму 200000 грн, крім цього встановлено отримання коштів на розрахунковий рахунок від ОСОБА_5 (РНОКП НОМЕР_2 ) в сумі 50000 грн з призначення платежу «оплата авто» (платіж 6176665_00000/03fe589-b637-49eb-a958-63302ca78ee9 від 06.01.2026р. 16:03 год.), в сумі 50000 грн з призначення платежу «оплата авто» (платіж 6175690_00000/af18c118-7118-4ee0-ad83-167176c98334 від 06.01.2026р. 15:49 год. Так як автомобілі являються підакцизним товаром (п.14.1.145 ПКУ) ФОП ОСОБА_1 порушено порядок перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України).

Крім цього, відповідно до змісту Акту від 19.03.2026 року №11233/Ж5/24-13-07-04/ НОМЕР_3 працівниками податкового органу виявлено, що згідно виписки по банківському рахунку НОМЕР_4 за період з 12.07.2024 року по 12.03.2026 року (по періодах 2024р., 2025р., 2026р.) встановлено отримання коштів суб`єктом господарювання ОСОБА_1 , які в подальшому внесенні через касу банку на його ж рахунок (картка/рахунок НОМЕР_5 ). З картка/рахунок НОМЕР_5 кошти перераховані на рахунок Державної митної служби. Відповідно до баз даних ЄАІС ДМСУ сплата даних сум стосувалася нарахувань митних платежів при придбанні та ввезенні на територію України автомобілів, згідно додатку №1 на 4 арк., на загальну суму 4877078,75 грн.

З огляду на це, в Акті перевірки зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 , суми готівкових коштів внесених на поточний рахунок, стосувалися нарахувань митних платежів при придбанні та ввезені на територію України автомобілів, встановлено розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також в Акті від 19.03.2026 року №11233/Ж5/24-13-07-04/3259712696 указано, що згідно з підсумкової виписки А-банку (ЄДРПОУ 14360080) за період 01.01.2025 року по 31.12.2025 року виявлено відшкодування за еквайринг на суму 20898,58 грн, встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО/ ПРРО.

Не погоджуючись із висновками перевірки, 02.04.2026 року позивачем подано податковому органу заперечення на Акт від 19.03.2026 року №11233/Ж5/24-13-07-04/3259712696, які були розглянуті Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області та прийнято рішення про правомірність висновків акту перевірки, а заперечення позивача залишено без задоволення.

На підставі Акту фактичної перевірки від 19.03.2026 року №11233/Ж5/24-13-07-04/3259712696, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000015507/Ж10/24-13-07-04 від 24.04.2026 року, яким за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції на суму 4897977,33 грн.

Сторонами справи визнавалося, що сума застосованої до ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 4897977,33 грн складається з: 4877078,75 грн - за проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, що встановлено на підставі виписки по банківському рахунку НОМЕР_4 за період з 12.07.2024 року по 12.03.2026 року; та з 20898,58 грн - проведення розрахункової операції без застосування РРО/ПРРО, що встановленоз підсумкової виписки А-банку за період 01.01.2025 року по 31.12.2025 року (відшкодування за еквайринг на суму 20898,58 грн).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0000015507/Ж10/24-13-07-04 від 24.04.2026 року в частині застосування штрафу у сумі 4877078,75 грн, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзаців 5, 6, 19 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР у редакції на час виникнення спірних відносин) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Згідно пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;

Отже, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції. Закон встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

Аналогічні висновки щодо наведених норм відображені у постановах Верховного Суду від 09.07.2025 року у справі №120/6718/24, від 06.08.2026 року у справі №320/18586/25 та ін.

Під час судового розгляду цієї справи встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку ІІ групи й у своїй господарській діяльності, зокрема, з надання інформаційних послуг, які стосувалися питань продажу автомобілів, ввезених на територію України з-за кордону, зобов`язаний був використовувати РРО/ПРРО (це визнавалося позивачем у судовому засіданні), однак цього не вчинив.

Водночас під час проведення фактичної перевірки відповідачем на підставі виписки по банківському рахунку НОМЕР_4 за період з 12.07.2024 року по 12.03.2026 року (по періодах 2024 рік, 2025 рік, 2026 рік) встановлено, що позивач, здійснюючи господарську діяльність, отримував від фізичних осіб, про яких указано у цій виписці як «відправники», кошти, які в подальшому були внесенні через касу банку на його ж рахунок (картка/рахунок НОМЕР_5 ), з якого ці кошти перераховані на рахунок Державної митної служби як митні платежі за придбані та ввезенні на територію України автомобілі, всього на загальну суму 4877078,75 грн.

За таких обставин, не спростованих позивачем у судовому засіданні, суд відхиляє доводи позову про хибність висновків відповідача щодо отримання позивачем від клієнтів коштів за надання послуг з питань продажу автомобілів та, відповідно, погоджується із висновком податкового органу про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР щодо проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, за що передбачена фінансова відповідальність згідно пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Щодо тверджень позивача про те, що кошти у сумі 4877078,75 грн є його власними коштами, які він особисто вносив на свій рахунок, а не коштами від клієнтів, то такі суд оцінює критично та вважає безпідставними, адже на їх підтвердження позивачем не було подано жодних належних та достовірних доказів.

При цьому позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наданих у судовому засіданні доводів про те, що при наданні ним інформаційних послуг з продажу автомобілів (це визнавалося позивачем) він міг вносити власні кошти в інтересах покупців на свій рахунок з метою подальшого їх перерахування на рахунки митного органу як митні платежі за придбані та ввезенні на територію України автомобілі. В наявних у справі Договорах про надання послуг, які також були надані позивачем відповідачу при проведенні фактичної перевірки, такі обов`язки позивача як Виконавця за договором відсутні. Інші договори, згідно тверджень позивача, не укладалися.

Крім того, безпідставними й такими, що не підтверджуються жодними доказами є і доводи позову про те, що замовники (покупці автомобілів) зобов`язані відшкодувати позивачу понесені ним витрати, після чого такі кошти будуть проведенні через РРО.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім наведених вище, інших доводів незаконності оскаржуваного рішення у позовній заяві та відповіді на відзив, зміст якої аналогічний змісту позову, позивачем не наведено. Водночас відповідачем на підставі наданих суду матеріалів фактичної перевірки, а також показів свідків, доведено висновки перевірки, які слугували прийняттю оскаржуваного рішення.

Отже, враховуючи, що факт проведення розрахунків без належної фіскалізації та видачі чека встановленого зразка підтверджується актом перевірки та її матеріалами й не спростований позивачем належними доказами у ході судового розгляду справи, суд погоджується з висновками відповідача про наявність складу правопорушення та правомірність застосування до позивача фінансових санкцій. Тому податкове повідомлення-рішення №0000015507/Ж10/24-13-07-04 від 24.04.2026 року в частині оскаржуваного штрафу на суму 4877078,75 грн з підстав, наведених в обґрунтування заявлених позовних вимог, скасуванню не підлягає.

На переконання суду, доводи позову за наявності не спростованого позивачем й підтвердженого матеріалами перевірки допущення ним порушень пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР не можуть слугувати підставою для уникнення позивачем відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, у вигляді фінансових санкцій за неодноразове непроведення розрахункових операцій через РРО й невидачу відповідних розрахункових документів.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваного рішення. Натомість відповідачем доведено його законність. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини. Повне судове рішення складено 06.10.2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200-А, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua