Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №600/2807/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2807/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Косменко Х.В.,

представника позивача Сарафінчан І.Ф.,

представника відповідача Алексюка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання протиправними та нечинними рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивачі просять суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 р. за №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008р. №510» щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062);

- визнати протиправним та скасувати витяг НВ-9972889252025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062) станом на 04.08.2025р., з моменту його видачі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 р. за №118, яке покладено в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:05:002:0062 прийнято з порушенням норм законодавства, без дотримання визначеної законом процедури прийняття регуляторного акта та підлягає визнанню нечинним, а його застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки по відношенню до позивачів порушує їх права та інтереси. Також позивачі зазначають про застосування експертом невірних коефіцієнтів, які враховують адміністративний статус міста і його роль у системах виробництва і розселення, що призвело до завищення базової вартості 1 кв.м землі у місті Чернівцях, що вказана в технічній документації з нормативної грошової оцінки м. Чернівців та в подальшому затверджена оскаржуваним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021р. за №118.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що оскаржуване рішення є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Також відповідач зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Крім того, відповідач зазначив, що доводи позивача щодо чисельності населення міста Чернівці є неспроможними, внаслідок їх неналежності, недопустимості та неповноти.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 29.06.2026 р.

Підготовче засідання 29.06.2026 р. не відбулось, у зв`язку із неявкою сторін. Від представника позивачів надійшла заява про відкладення розгляду справи. У зв`язку з вказаним розгляд справи призначено на 03.08.2026 р.

У підготовче судове засідання 03.08.2026 р. з`явились представник позивачів та представник відповідача. За результатами судового засідання закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.09.2026 року.

У судове засідання 07.09.2026 р. з`явились представник позивачів та представник відповідача. За результатами судового засідання суд перейшов до розгляду письмових доказів. За результатами судового засідання оголошено перерву до 28.09.2026 р.

У судове засідання 28.09.2026 р. з`явились представник позивачів та представник відповідача. За результатами судового засідання представник позивачів підтримав позов, в той час як представник відповідача заперечували проти його задоволення. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками (по 1/3 частці кожний) нежитлового приміщення (готельний комплекс) на АДРЕСА_1 (колишня вул. Грибоєдова Олександра), право власності на яке набуто ними на підставі договорів дарування, укладених 29.12.2011 р. та 13.04.2012 р., що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав від 25.07.2012 р. та від 09.08.2012 р. (том 1 а.с. 27-28).

Земельна ділянка площею 0,0883 га за кадастровим номером 7310136300:05:002:0062 надана позивачам в орендне користування строком на 49 років (до 22.04.2062 р.) для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (готельний комплекс) на вул. Грибоєдова, 1-А, про що 22.04.2013 р. укладено договір оренди землі за №8418. (том 1 а.с. 29-41).

26.02.2021 р. Чернівецькою міською радою прийнято рішення за №118, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, розроблену державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та яку введено в дію з 01.01.2022 р. (том 1 а.с. 42).

На підставі рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 р. №118, територіальним органом Держгеокадастру 04.08.2025 р. сформовано витяг з Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,883 га за кадастровим номером 7310136300:05:002:0062, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 04.08.2025 р. становить 6798378,34 гривень. (том 1 а.с. 56).

Матеріали справи містять: Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.12.2020 р. №5477-20; Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, розроблену державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя». (том 1 а.с. 43-53, 94-250, том 2 а.с. 1-16)

У квітні 2026 року Чернівецька міська рада звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути на свою користь несплачену відповідачами орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року у розмірі 879138,08 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 13187,07 гривень. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.04.2026 р. відкрито провадження по справі (том 1 а.с. 59-64).

В матеріалах справи наявна інформація Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради від 02.06.2026 р., в якій повідомляється, що за відомостями реєстру Чернівецької міської територіальної громади кількість зареєстрованих значилось: станом на 01.01.2020 – 175323 особи та станом на 01.01.2021 – 181716 осіб. (том 1 а.с. 57).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель" № 1378-IV від 11 грудня 2003 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами ст. 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Законом України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-ІV (далі - Закон № 858-ІV) визначено правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до статті 26 Закону № 858-ІV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 28 Закон № 858-ІV встановлено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.

Приписами ст. 23 Закон № 858-ІV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Приписами п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України обумовлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками (по 1/3 частці кожний) нежитлового приміщення (готельний комплекс) на АДРЕСА_1 (колишня вул. Грибоєдова Олександра), право власності на яке набуто ними на підставі договорів дарування, укладених 29.12.2011 р. та 13.04.2012 р., що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав від 25.07.2012 р. та від 09.08.2012 р.

Земельна ділянка площею 0,0883 га за кадастровим номером 7310136300:05:002:0062 надана позивачам в орендне користування строком на 49 років (до 22.04.2062 р.) для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (готельний комплекс) на АДРЕСА_1 , про що 22.04.2013 р. укладено договір оренди землі за №8418.

Як встановлено судом, рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 23.10.2008 № 510" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, розроблену державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя". Нормативну грошову оцінку земель міста Чернівці, затверджену пунктом 1 цього рішення, введено в дію з 01.01.2022 року.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 59 цього Закону визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 1160-IV).

За визначенням у ст. 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

За правовим висновком у постановах Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21, від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19, від 04 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 та від 14 листопада 2024 року у справі № 420/11571/21, нормативно-правові акти - це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховний Суд у постанові від 05 липня 2023 року у справі №160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.

Зокрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.

Таким чином, суд звертає увагу, що лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Питання стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, неодноразово вирішувалися Верховним Судом.

Так, у постановах від 16 жовтня 2018 у справі № 522/7868/13, від 2 лютого 2023 у справі №807/125/18, від 4 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17, від 10 листопада 2023 року у справі №140/304/23, від 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23 та від 14 листопада 2024 року у справі №420/11571/21, від 10 березня 2025 у справі №320/10183/22, від 30 червня 2025 року у справі №420/4475/24 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Суд також звертає увагу на правий висновок Верховного Суду у постанові від 10 червня 2021 року у справі №823/902/17, за змістом якого, відсутність безпосередньо в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування норми щодо встановлення зокрема базової вартості м2, не може бути підставою для невизнання такого акта регуляторним, оскільки відповідне положення міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та в розумінні наведеного вище припису статті 3 Закону № 1160-IV є достатнім для визнання такого акта регуляторним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне рішення Чернівецької міської ради №118 від 26.02.2021 є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, на процедуру його розробки, оприлюднення та прийняття на нього поширюються вимоги Закону №1160-IV.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №1160-IV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Статтею 4 Закону №1160-IV визначено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язків розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону №1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає: підготовку аналізу регуляторного впливу; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю (ст. 6 Закону № 1160-IV).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №1160-IV про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Частинами 5-8 ст. 9 Закону № 1160-IV встановлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет (ч. 2 ст. 13 Закону №1160-IV).

Отже, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, так і повідомлення про оприлюднення такого з метою одержання зауважень і пропозицій.

Частиною 5 ст. 12 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Стаття 13 Закону №1160-IV визначає способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих медіа, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим медіа; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого медіа. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані медіа, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Витрати, пов`язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.

За приписами ст. 36 Закону №1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

За п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було опубліковано проекту спірного рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 №510", що є порушенням статті 36 Закону № 1106-ІV.

Окрім того, відповідачем не надано до суду доказів оприлюднення аналізу регуляторного впливу проекту рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не оприлюднив на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради, друкованому виданні повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта - проекту рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за №118 стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, в тому числі щодо земельної ділянки позивачів, а також іншу інформацію, передбачену ст. 9 Закону №1160-ІV та не розробив і не оприлюднив аналіз регуляторного впливу щодо проекту вказаних рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок.

У спірних правовідносинах відповідач допустив порушення процедури прийняття регуляторних актів проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, адже відповідач не оприлюднив не лише сам проект оскаржуваного рішення разом із відповідним аналізом регуляторного впливу, а й звіт про відстеження результативності регуляторного акта.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.06.2021 у справі № 200/12944/19-а.

Також суд відхиляє доводи Чернівецької міської ради в частині того, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом через відсутність у ньому відомостей про встановлення базової вартості 1 кв.м. землі, оскільки відсутність безпосередньо в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування норми щодо встановлення базової вартості 1 кв. м. не може бути підставою для невизнання такого акта регуляторним, оскільки відповідне положення міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та в розумінні наведеного вище припису статті 3 Закону № 1160-IV є достатнім для визнання такого акта регуляторним (вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 10 червня 2021 року у справі №823/902/17 та у постанові від 10.03.2025 у справі № 320/10183/22).

Крім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо роз`яснень Державної регуляторної служби, оскільки такі розсунення чи інші листи не є джерелами права та мають виключно рекомендаційний характер, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.03.2025 у справі № 320/10183/22.

Згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, яка затверджена оскаржуваним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за №118 визначено, що відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт Км1, який враховує адміністративний статус міста і його роль у системах виробництва і розселення дорівнює 2,0 (як для міста обласного підпорядкування – багатогалузеві промислові, а також адміністративні і культурні центри), переважно центри областей, з чисельністю населення від 250,0 до 499,9 тис. осіб. Також вказано, що чисельність м. Чернівці на 01.01.2020 становить 267,060 тис. осіб.

В матеріалах справи наявна інформація Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради від 02.06.2026 р., в якій повідомляється, що за відомостями реєстру Чернівецької міської територіальної громади кількість зареєстрованих значилось: станом на 01.01.2020 – 175323 особи та станом на 01.01.2021 – 181716 осіб. Враховуючи, що на момент розроблення та затвердження спірним рішенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а саме станом на 01.01.2020 в м. Чернівці зареєстрованими значилося 175323 особи, а не як вказано експертом 267,060 тис. осіб, то згідно додатку № 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрований Міністерством юстиції України від 19.12.2016 №1647/29777, для міста обласного підпорядкування з кількістю населення від 100 тис. до 249,9 тис. осіб застосуванню підлягав коефіцієнт Км1, який враховує адміністративний статус міста і його роль у системах виробництва і розселення "1,6", а не "2".

Таким, чином, суд дійшов висновку, що застосування експертом невірних ("2", а не "1,6") коефіцієнтів Км1, який враховує адміністративний статус міста і його роль у системах виробництва і розселення з Додатку 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів призвело до завищення базової вартості 1 кв.м. землі у м. Чернівцях, яка вказана у технічній документації з нормативної грошової оцінки м. Чернівці та в подальшому затверджена оскаржуваним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за №118.

На підставі встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за №118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 №510" стосовно затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачів. При цьому, суд наголошує, що оскаржуване рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 №118, як нормативно-правовий акт, хоч і втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, однак його положення стосовно затвердження технічної документації в частині спірних земельних ділянок не підлягають застосуванню з моменту прийняття, оскільки у зворотному випадку позивач у своїй діяльності може понести тягар негативних наслідків у зв`язку із застосуванням нормативно-правового акту, який не відповідає положенням чинного законодавства з моменту його прийняття, а відтак не може поширювати свою дію на ті чи інші правовідносини.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування витягу НВ-9972889252025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062) станом на 04.08.2025р., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічні положення містяться також у пункті 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, згідно якого за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону №1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У постанові від 24 листопада 2021 року у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Однак, з огляду на встановлену протиправність та нечинність оскаржуваного у даній справі рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування виданого на його підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062) є похідною, а тому підлягає задоволенню шляхом його скасування з моменту видачі.

Решта доводів учасників в межах даного спору не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 р. за №118 в частині щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062).

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено суду правомірність рішення від 26.02.2021 р. за №118 щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062), а тому позов підлягає задоволенню у визначений позивачем спосіб.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення Чернівецької міської ради від 26.02.2021 р. за №118 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008р. №510” в частині щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062).

3. Визнати протиправним та скасувати витяг НВ-9972889252025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:05:002:0062) станом на 04.08.2025р., з моменту його видачі.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 887,47 гривень.

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 887,47 гривень.

6. Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 887,47 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

позивачі - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Чернівецька міська рада (пл. Центральна, 1, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 36068147).

Суддя Т.М. Брезіна