Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №560/2101/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2101/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОММОНТАЖНАЛАДКА» до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОММОНТАЖНАЛАДКА» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо покладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроммонтажналадка» (код ЄДРПОУ 14144808) обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної громадянину ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за Списком № 2;

- скасувати розрахунок ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 02.07.2025.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що отримав від відповідача розрахунок про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Довідки для призначення пенсії нове керівництво товариства видало за особовою карткою та книгами нарахування заробітної плати. Пізніше знайдено архів, з документів якого вбачається, що ОСОБА_1 брав відпустки за власний рахунок та переводився на неповний робочий день.

Позивач посилається на табелі обліку робочого часу за окремі місяці 2008-2010 років, заяви про відпустки без збереження заробітної плати у квітні 2009 року, січні та березні 2010 року, заяву про переведення на 6-годинний робочий день з 04.05.2010 по 01.07.2010. Вважає, що працівник не був зайнятий повний робочий день, тому пенсію йому призначено без законних підстав, а отже немає і підстав для покладення на підприємство обов`язку з відшкодування витрат.

Ухвалою від 12.02.2026 суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 18.02.2026 суд відкрив провадження у справі, вирішив розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження та витребував у відповідача докази.

Відповідач у відзиві позов не визнав. Зазначив, що ОСОБА_1 з 08.02.2025 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням страхового стажу 32 роки 09 місяців 14 днів, у тому числі стажу за Списком № 2 - 14 років 3 місяці 24 дні. До пільгового стажу включено періоди роботи в АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» - 8 років 11 місяців 15 днів (71,67 %) та в ТОВ «Агропроммонтажналадка» - 3 роки 6 місяців 15 днів (28,33 %).

Періоди роботи у позивача враховано на підставі виданих ним довідки від 09.05.2025 № 12, довідки від 01.04.2025 № 55, наказу № 18 від 01.09.2006 та переліку робочих місць. Достовірність довідок підтверджено актом перевірки від 24.07.2025, який директор товариства підписав без зауважень.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також відповідач просить у відзиві провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо інших справ, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною восьмою статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Клопотання відповідач подав у строк для подання відзиву.

Водночас ця справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Відкриваючи провадження, суд дійшов висновку про її незначну складність.

Предметом спору є правомірність розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах. Обставини, що мають значення для справи, встановлюються письмовими доказами: документами пенсійної справи, довідками та наказами позивача, актом перевірки, табелями обліку робочого часу. Сторони виклали свої позиції у позовній заяві та відзиві й надали докази. Потреби у виклику свідків, призначенні експертизи чи заслуховуванні усних пояснень сторін суд не вбачає.

Відповідач не зазначив, які саме обставини неможливо встановити без проведення судового засідання і які пояснення він не може викласти письмово.

Отже, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з наказом ТОВ «Агропроммонтажналадка» № 13 від 01.06.2006 ОСОБА_1 прийнято на роботу газоелектрозварювальником IV розряду з 05.06.2006. Наказом № 31 від 19.09.2011 його звільнено з 20.09.2011.

Наказом ТОВ «Агропроммонтажналадка» № 18 від 01.09.2006 «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» затверджено перелік робочих місць і професій працівників, яким підтверджено право пільгового пенсійного забезпечення за Списком № 2: електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, - 1 чол.

Згідно з картою-фотографією робочого дня електрогазозварника загальний час робочої зміни становить 480 хвилин, оперативна робота, у тому числі час дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, - 403,2 хвилини (84 %). З картою ознайомлений ОСОБА_1

13.03.2025 та 25.04.2025 ОСОБА_1 звертався із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішеннями від 21.03.2025 та від 01.05.2025 у призначенні пенсії відмовлено через відсутність пільгового стажу, зокрема через недоліки наданих довідок.

01.04.2025 ТОВ «Агропроммонтажналадка» видало довідку № 55 про те, що за період роботи газоелектрозварювальником відпустка без збереження зарплати ОСОБА_1 не надавалася. Довідку підписали генеральний директор Тростинський М.А. та бухгалтер Вовк В.А.

09.05.2025 ТОВ «Агропроммонтажналадка» видало довідку № 12 про підтвердження наявного трудового стажу. Згідно з нею ОСОБА_1 працював повний робочий день у товаристві з 05.06.2006 по 20.09.2011, зайнятий різанням та ручним зварюванням, за професією електрогазозварювальника, що передбачена Списком № 2. Підстава для видачі: книга наказів на підприємстві, атестація робочих місць за 2006 рік, картки П-2.

23.05.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії. Рішенням від 30.05.2025 № 220650006810 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. У подальшому дату, з якої призначено пенсію, змінено на 08.02.2025.

02.07.2025 відповідач сформував розрахунок № 2200-0503-8/50608 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, з липня 2025 року. Згідно з розрахунком стаж, необхідний для призначення пенсії, становить 12 років 6 місяців; стаж роботи на підприємстві позивача - 3 роки 6,5 місяця; розмір пенсії - 6359,17 грн; частка плати підприємства - 28,33 %; місячний розмір фактичних витрат - 1801,55 грн; сума за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку - 2324,95 грн. Розрахунок надіслано позивачу листом від 06.07.2025 № 2200-0503-8/51563.

24.07.2025 відповідач склав акт № 2200-1002-1/3728 перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії. Перевірено довідку від 09.05.2025 № 12 за наказами про прийняття та звільнення і наказом № 18 від 01.09.2006. Особова картка, особові рахунки та дані про відпустки без збереження заробітної плати для перевірки не надані. В акті зазначено, що підприємство відмовляє у наданні оновленої довідки. Акт підписав директор Тростинський М.А. без зауважень, примірник акта він отримав 24.07.2025.

Листом від 03.09.2025 № 6 позивач просив відповідача надати копію рішення про призначення пенсії. У цьому листі позивач повідомив, що опрацьовані документи засвідчили: ОСОБА_1 прийнятий на роботу газоелектрозварювальником, усі роботи виконував як газозварювальник, складена фотографія робочого дня засвідчила роботу на свіжому повітрі.

Листом від 24.09.2025 № 2200-0503-8/72552 відповідач повідомив позивача, що до пільгового стажу враховано періоди роботи у товаристві з 29.11.2007 по 31.03.2009, з 01.05.2009 по 31.12.2009, з 01.02.2010 по 23.02.2010, з 01.04.2010 по 20.09.2011.

Вважаючи протиправним розрахунок, складений відповідачем, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, ставка збору встановлюється в розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Порядок відшкодування визначено главою 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1). Суд застосовує Інструкцію № 21-1 у редакції, чинній на час формування спірного розрахунку.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі - Порядок № 442), відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі № 821/1065/16, предметом якої було визнання протиправним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначив, що обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства. Виходячи з викладеного, підприємства та організації зобов`язані щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

У цій же постанові Верховний Суд вказав, що незважаючи на несвоєчасне направлення розрахунків, у підприємства наявний обов`язок відшкодування зазначених витрат.

У постанові від 08.11.2023 у справі № 818/763/18 Верховний Суд вказав, що підставою для відшкодування підприємством органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Оцінюючи правомірність спірного рішення, суд виходить з такого.

Обов`язок підприємства відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгової пенсії встановлений законом. Він виникає з факту призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV особі, яка набула пільговий стаж на цьому підприємстві. Відповідач цього обов`язку на позивача не покладав. Він лише визначив у розрахунку суму, яка підлягає відшкодуванню, як того вимагає пункт 6.4 Інструкції № 21-1.

Пенсію ОСОБА_1 призначено рішенням від 30.05.2025 № 220650006810. Це рішення є чинним, не скасоване і предметом оскарження у цій справі не є. Виплату пенсії не припинено.

Доводи позивача зводяться до того, що пенсію призначено за відсутності необхідного пільгового стажу. Суд ці доводи відхиляє з таких підстав.

Пільговий стаж ОСОБА_1 за період роботи у позивача зараховано на підставі документів, які видав сам позивач. У довідці від 09.05.2025 № 12 позивач підтвердив, що працівник працював повний робочий день за професією, передбаченою Списком № 2. У довідці від 01.04.2025 № 55 підтвердив, що відпустки без збереження зарплати не надавалися. Наказом № 18 від 01.09.2006 сам затвердив результати атестації цього робочого місця.

Достовірність довідки № 12 відповідач перевірив 24.07.2025 у присутності директора позивача. Директор підписав акт без зауважень і відмовився надати оновлену довідку. У листі від 03.09.2025 № 6 позивач знову підтвердив, що ОСОБА_1 виконував усі роботи як газозварювальник. Відомостей про те, що позивач відкликав чи замінив видані довідки, матеріали справи не містять.

Крім того, надані позивачем докази не підтверджують, що працівник не був зайнятий повний робочий день. Менша кількість відпрацьованих годин в окремі місяці сама по собі не свідчить про роботу на умовах неповного робочого часу. Так, згідно з табелем за липень 2009 року ОСОБА_1 відпрацював 23 дні, 174 години, з них більшість днів по 8 годин; такий самий облік відображено щодо інших працівників бригади. Складена позивачем карта-фотографія робочого дня засвідчує зайнятість у шкідливих умовах протягом 84 % робочої зміни. Наказів про встановлення неповного робочого часу чи про надання відпусток без збереження заробітної плати, заяв працівника, штатного розпису позивач не надав.

Суд зауважує, що відповідач не зарахував до пільгового стажу квітень 2009 року, січень та березень 2010 року. Це саме ті місяці, в які, за твердженням позивача, працівник перебував у відпустках без збереження заробітної плати.

Доводи позивача не впливають на розмір його обов`язку. Відповідно до пункту 6.2 Інструкції № 21-1 зі стажу на попередньому місці роботи враховується лише частина, якої не вистачає до необхідних 12 років 6 місяців. Відповідач врахував 3 роки 6 місяців 15 днів, починаючи з 29.11.2007. Період роботи у позивача після затвердження результатів атестації з 01.09.2006 по 28.11.2007 (понад 14 місяців) до розрахунку частки не включено. Позивач заперечує проти зарахування дванадцяти місяців у межах врахованого періоду. Навіть за умови їх виключення стажу роботи працівника у позивача достатньо для покриття тих самих 3 років 6 місяців 15 днів, тому частка позивача не змінилася б.

Стосовно правильності розрахунку суд зазначає таке. Стаж 3 роки 6 місяців 15 днів становить 42,5 місяця, необхідний стаж 12 років 6 місяців - 150 місяців, частка позивача - 28,33 %. Від пенсії в розмірі 6359,17 грн це становить 1801,55 грн на місяць. Розрахунок складено за формою, наведеною в додатку 6 до Інструкції № 21-1, і він відповідає її пункту 6.2. Сума за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку включена до нього відповідно до абзацу третього пункту 6.7 Інструкції № 21-1. Помилок у визначенні частки чи сум позивач не навів.

Якщо позивач вважає, що видані ним довідки містять недостовірні відомості, законом передбачено інший порядок. Так, орган Пенсійного фонду за наявності підстав вирішує питання про припинення виплати пенсії відповідно до статті 49 Закону № 1058-IV. У такому разі відповідно до абзацу другого пункту 6.7 Інструкції № 21-1 орган Пенсійного фонду повідомляє про це підприємство у новому розрахунку. До прийняття такого рішення обов`язок відшкодування зберігається.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів, що розрахунок сформовано на підставі чинного рішення про призначення пенсії та відповідно до закону. Позивач обставин, на які посилається, не довів. За таких обставин підстав для задоволення позову немає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОММОНТАЖНАЛАДКА» до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОММОНТАЖНАЛАДКА» (вул. Геологів, 14/1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 14144808)

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський