Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №560/8305/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8305/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання виплатити належне, але не отримане грошове забезпечення загиблого чоловіка, а також усі інші додаткові види грошового забезпечення (додаткову грошову допомогу, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні, тощо).

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, укладеним 29 серпня 2018.

Військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області, що підтверджується Сповіщенням сім`ї №93 від 14.11.2025, лікарським свідоцтвом про смерть та свідоцтвом про смерть. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №339 від 27 листопада 2025 ОСОБА_2 був виключений зі списків особового складу та знятий з грошового забезпечення з 05 жовтня 2025.

На підставі наказу №339 від 27.11.2025 військова частина нарахувала грошове забезпечення, не отримане ОСОБА_2 по день виключення зі списків частини в загальному розмірі 390510,43 грн., зокрема: щомісячне грошове забезпечення - 48424,34 грн, додаткова винагорода - 198693,55 грн, одноразова винагорода - 70000 грн, компенсація за дні невикористаної щорічної основної відпустки - 14578,08 грн, компенсація за невикористані дні ДСВ - 11338,51 грн, грошова допомога на оздоровлення - 24296,80 грн, матеріальна допомога - 24296,80 грн. Зазначене підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2026 №1805.

Отже, військовою частиною здійснено остаточний розрахунок та нараховано загиблому військовослужбовцю виплати на загальну суму 390 510,43 грн

Зазначені кошти відповідачем не були виплачені дружині загиблого, а були депоновані.

ОСОБА_1 звернулась до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати їй грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 .

Листом від 05.12.2025 військова частина повідомила позивачку про те, що підстави для виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 відсутні, зазначаючи, що виплата грошового забезпечення не може бути проведена без наявності оригіналу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Механізм та умови виплати грошового забезпечення визначаються Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 1 Розділу XXX Порядку №260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення виплачується військовою частиною дружині (чоловіку). Абзацом другим цього ж пункту визначено, що лише у разі відсутності зазначених осіб (членів сім`ї) належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, спеціальним законодавством встановлено пріоритет виплати недоотриманого грошового забезпечення членам сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема дружині, за фактом їх звернення.

Суд критично оцінює посилання відповідача на приписи статей 1216, 1218, 1219 та 1227 Цивільного кодексу України як на підставу для депонування коштів до оформлення спадщини.

Так, згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Вказана норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями Порядку №260 та закріплює правило, за яким недоотримані соціальні виплати передаються членам сім`ї померлого в силу прямої вказівки закону (сімейних правовідносин), минаючи процедуру включення цих сум до спадкової маси. Обов`язковою умовою для входження цих коштів до складу спадщини є виключно відсутність членів сім`ї. Оскільки позивака є законною дружиною загиблого, вказані виплати не входять до складу спадщини.

Крім того, суд відхиляє аргументи військової частини, викладені у листі-відмові №5620 від 05.12.2025, де відповідач посилається на порядок виплат, передбачений для осіб, зниклих безвісти або захоплених у полон.

Матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про смерть та лікарським свідоцтвом підтверджується факт загибелі ОСОБА_2 . Отже, застосування відповідачем норм законодавства, що регулюють статус зниклих безвісти осіб, є безпідставним.

Аналогічний порядок виплати поширюється і на інші нараховані суми.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2024 №375, у разі загибелі військовослужбовців грошова компенсація за всі невикористані ними дні відпусток виплачується членам сімей загиблих, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що військова частина НОМЕР_1 , здійснивши нарахування всіх належних загиблому військовослужбовцю виплат, не мала законних підстав вимагати від позивачки (дружини загиблого) надання свідоцтва про право на спадщину та депонувати ці кошти. Відповідач був зобов`язаний виплатити ці суми позивачці на підставі її звернення та документів, що підтверджують статус дружини.

Бездіяльність військової частини щодо невиплати нарахованих сум порушує законні права позивачки на отримання соціальних гарантій, передбачених державою для сімей загиблих захисників.

Суд звертає увагу на подібну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.09.2024 у справі №560/16370/23 (№К/990/23746/24).

Відтак, оскільки позивачка є дружиною загиблого військовослужбовця та належить до осіб, визначених пунктом 1 розділу ХХХ Порядку №260, виплата їй належного, але не отриманого ОСОБА_2 грошового забезпечення не залежить від оформлення спадкових прав. За таких обставин вимога військової частини НОМЕР_1 щодо надання свідоцтва про право на спадщину як умови для здійснення відповідної виплати є безпідставною.

З огляду на вказане вище, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 , як дружині померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , належного/нарахованого але не виплаченого останньому грошового забезпечення ( усіх його видів)

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 , належне/нараховане та не виплачене військовослужбовцю ОСОБА_2 до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення: основні та додаткові види грошового забезпечення, додаткову винагороду, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних та додаткових відпусток, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення, усі інші кошти, які належали до виплати військовою частиною ОСОБА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за рахунок асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя І.С. Козачок