Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №203/9599/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/9599/26

Провадження №3/0203/1511/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В. розглянув матеріали, що надійшли з Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра (Дніпропетровськ), громадянина України, менеджера з продажу ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2026 року о 14.30 годині ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виражалось в погрозах фізичної розправи, ляпасі по обличчю, залякування завдати шкоди здоров`ю.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що того для дивився з дитиною мультфільм, коли з дружиною відбувся діалог, в ході якого вона йому сказала піти та вдарила кулаком. Натомість, він схопив її та поклав на диван, а також попередив, що може вдарити. Через те, що дружина заважала дитині підійти до батька, син злякався, плакав, а він пішов. Суду також зауважив, що те, що поліцейські зазначили в протоколі як ляпас, насправді було демонстративним дотиком. Вважав, що потерпіла звернулась до поліції через поради сторонніх осіб.

Разом з тим, 05.10.2026 в судовому засіданні зазначив, що не наполягає на виклику і допиті свідка ОСОБА_4 , вважає, що свідок надасть пояснення аналогічні письмовим, просив застосувати до нього мінімальне стягнення у виді штрафу.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що саме ляпас було спричинено їй чоловіком, який долонею вдарив її по обличчю, вона у відповідь захищалась. Потім він схопив її за тулуб з силою, їй було боляче, й кинув на диван. Нецензурно лаявся, погрожував, я тебе… на що вона сказала йому піти. Дитина дуже плакала саме через ці події, злякавшись. Від чоловіка була агресія, що супроводжувалася криками, тому вона побоювалась за дитину. Спочатку записала голосове повідомлення подружкам, розказав про те, що відбулось. Оскільки немає батька або брата, захисту, вирішила звернутися до поліції. Наряд поліції не викликала, зафіксували її звернення.

Суд вислухав пояснення учасників справи, дослідив докази у справі, доходить висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п. 14,17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

-фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

-психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, диспозиція ст. 173-2 КУпАП не містить вичерпний перелік діянь, що полягають у вчиненні домашнього насильства, оскільки законодавець посилається на вчинення будь-яких діянь і вживає термін тощо.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Відповідно до положень ст. 269 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи така особа визнається потерпілою незалежно від того, чи була їй фактично заподіяна шкода, і на неї поширюються права потерпілого.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №955792 та ВБА № 166390 від 24.08.2026 року, що є самостійними доказами у справі, зауважень до яких не внесено, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 (яка чула з квартири крики, скарку та плач дитини, бачила ОСОБА_1 в схвильованому стані), рапортом ДОП СДОП ВП Дніпровського РУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області від 25.08.2026 року про повідомлення до чергової частини 23.08.2026 ОСОБА_2 , свідоцтвом про народження малолітнього ОСОБА_3 ,2023 року народження, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Процесуальні документи не оспорювались особою, яка притягається до відповідальності.

Судом проаналізовані фактичні обставини та докази, представлені на їх підтвердження, що на думку суду підтверджують вчинення з боку ОСОБА_1 дій, які закон характеризує як домашнє насильство. Особа, яка притягається до відповідальності та потерпіла, є батьками малолітньої дитини, відтак, пов`язані спільними правами та обов`язками щодо її виховання, мають контактувати між собою в спосіб, що не порушуватиме ні їх прав, ні прав дитини.

В суду не має сумнівів, що події 23.08.2026 року мають ознаки домашнього насильства, а не просто суперечностей між подружжям, чим потягли необхідність виклику поліції та вжиття відповідних заходів. Не викликали сумнівів і пояснення потерпілої, її позиція послідовна, як на місці події, так і в суді. Потерпіла демонструє страх під час перебування поряд з ОСОБА_1 .

Окрему увагу суд звертає, що події відбувались в присутності дитини. Не тільки потерпіла та й особа, яка притягається до відповідальності зазначають, що син плакав, причини трактують на свою користь.

Такі події є недопустимими, у зв`язку з чим, суд має вжити відповідних пропорційних правопорушенням заходів.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та вчинення того самого діяння стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, яких не вбачає, а також, що він протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, працює та вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення з урахуванням ст.36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40?, ст. 173-2, ст.ст. 245, 280, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження адміністративний матеріал №3/0203/1511/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП та адміністративний матеріал №3/0203/1512/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та присвоїти об`єднаному матеріалу про адміністративне правопорушення №3/0203/1511/2026 (ЄУН №203/9599/26).

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду скарги.

Суддя Г.В. Качаленко