Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №202/1985/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/1985/25

Провадження № 2/202/419/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Мариніна О.В.

секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою КП «Дніпроводоканал» ДМР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 59779,42 грн, з яких 53226,83 грн основного боргу за період з 01.05.2012 по 30.11.2024, 5813,45 грн інфляційних втрат і 739,14 грн трьох відсотків річних (07.2018-01.2022), а також 3028,00 грн судового збору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач надає послуги водопостачання та водовідведення за вказаною адресою, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_2 . За довідкою про склад сім`ї від 29.11.2024 зареєстровані троє осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Послуги спожито, оплата вносилася не в повному обсязі. Відповідачі, як дієздатні особи, зареєстровані у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати послуг. Під час розгляду відповідач ОСОБА_1 надав свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_3 (23.11.2024). У лютому 2026 року позивач здійснив перерахунок: за централізоване водопостачання на 6612,88 грн., за водовідведення на 4806,69 грн.

Заявою від 18.03.2026 позивач збільшив вимоги станом на 28.02.2026 і просить стягнути з ОСОБА_1 60716,37 грн, з яких 54163,78 грн основного боргу, 739,14 грн трьох відсотків річних і 5813,45 грн інфляційного збільшення, а також 3028,00 грн судового збору.

Ухвалою суду провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закрито.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування загальної позовної давності (3 роки) та просив відмовити в стягненні боргу, що виник поза її межами, а також розглянути справу без його участі.

У запереченні від 08.05.2026 позивач вказав, що позовна давність продовжена на строк карантину (п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України) та зупинена на строк воєнного стану (п. 19 того самого розділу). Тому, на його думку, давність слід застосовувати до платежів за період з 03.2017 по 02.2026. До заперечення додано розрахунок за цей період.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам, які повинні оплачувати дані послуги щомісяця.

Статтею 22 ЗУ "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" закріплені права та обов`язки споживачів питної води, відповідно до яких споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач належним чином виконував покладенні на нього законодавством обов`язки щодо надання послуг водопостачання та водовідведення, проте Відповідач порушив покладені на них обов`язки щодо оплати за наданні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Заборгованість почала накопичуватися з травня 2012 року й станом на 30.11.2024 становила 53226,83 грн., з 01.12.2024 по 28.02.2026 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення збільшилася та становить 60716,37 грн.

Так, довідкою про склад сім`ї від 29.11.2024 підтверджується реєстрація за адресою АДРЕСА_1 : ОСОБА_2 (з 06.09.1990), ОСОБА_3 (з 19.12.1996) і ОСОБА_1 (з 12.06.2002).

З грудня 2024 року позивач нараховував плату з урахуванням смерті двох зареєстрованих осіб.

Під час розгляду відповідач ОСОБА_1 надав свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_3 (23.11.2024).

У лютому 2026 року позивач здійснив перерахунок: за централізоване водопостачання на 6612,88 грн., за водовідведення на 4806,69 грн.

Відповідно до розрахунку Позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_2 станом на 28.02.2026 становить 60716,37 грн. (з урахуванням здійсненого перерахунку на підставі смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно Закону України “Про житлово-комунальні послуги” взаємодія між учасниками відносин у вказаній сфері здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У порушення ст. ст. 67, 68 ЖК України відповідач не здійснював оплату за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим має заборгованість, яка за період з 01.05.2012 по 30.11.2024 становить 53226,83 грн.

Враховуючи встановлені обставини фактичного споживання послуг позивача, за відсутності доказів на спростування таких обставин і недоведеність зворотного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно заборгованості за надані послуги.

Відповідач факт надання послуг і розмір нарахувань не спростував, в той же час просив про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання вона починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Щомісячні платежі за комунальні послуги є самостійними зобов`язаннями, тому давність обчислюється окремо щодо кожного платежу.

Давність застосовується судом за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 на території України установлено карантин, який тривав до 30.06.2023 включно.

Згідно з п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України строки, визначені, зокрема, ст. 257 цього Кодексу, на час карантину продовжено. Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан, який триває.

Відповідно до п. 19 того ж розділу перебіг позовної давності на цей період зупиняється.

Давність за платежами, строк виконання яких настав до 12.03.2017, сплила до початку карантину, тому ці норми на неї не поширюються.

Щодо платежів, строк сплати яких настав 12.03.2017 і пізніше, трирічний строк на 12.03.2020 ще не сплив.

Він продовжувався на строк карантину і до 24.02.2022 не закінчився, а з цієї дати перебіг зупинений на весь час воєнного стану. До звернення з позовом 25.02.2025 давність за цими платежами не сплила.

Отже, вимоги про стягнення заборгованості за платежами, строк сплати яких настав до 12.03.2017, до задоволення не підлягають через сплив позовної давності.

Згідно з ч. 3 ст. 266 ЦК України з нею спливла давність і за додатковими вимогами (3% річних, інфляційні втрати), нарахованими на цю частину боргу.

Позивач сам просить застосувати період з березня 2017, тому борг, накопичений станом на 28.02.2017 до стягнення не підлягає.

За наданим розрахунком за період з 03.2017 по 28.02.2026 основний борг становить 47406,23 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.

Вирішуючи решту заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Рахунок розміру інфляційний нарахувань здійснюється наступним чином: (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х індекс інфляції / 100 - (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100%, показник інфляційних витрат за даний місяць не нараховується.

3 % річних нараховуються наступним чином: (сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х 3 х (кількість прострочених днів) 365 днів / 100.

Відповідачу надавались послуги з водопостачання, але він прострочив виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за період з 07.2018 по 01.2022 – 5813 грн. 45 коп., 3% річних нарахованих за період з 07.2018 по 01.2022 -739 грн. 14 коп.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2690,98 грн.

Керуючись ст. ст. 6,12, 13, 17, 18, 263, 265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь КП «Дніпроводоканал» ДМР (код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 03.2017 по 28.02.2026 в розмірі 47406,23 грн., 739 грн. 14 коп. - сума 3% річних та інфляційне збільшення – 5813 грн. 45 коп.

У задоволенні решти вимог, а саме про стягнення основного боргу за платежами, строк сплати яких настав до 12.03.2017 відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Дніпроводоканал» ДМР судовий збір у розмірі 2690,98 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якого не було повідомлено про розгляд справи, може подати скаргу в такий же строк з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано

Позивач: КП «Дніпроводоканал» ДМР, код ЄДРПОУ 03341305, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Дата складення повного судового рішення 06 жовтня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін