Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №209/5199/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

№ 209/5199/26

№ 1-кп/209/305/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , який приймав участь врозгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське кримінальне провадження по справі № 1-кп/209/305/26 внесене в ЄРДР за №12026041160000701 від 26.05.2026 року відносно обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч.1 Кримінального кодексу України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ / на теперішній час м. Кам`янське/, українця, громадянина України, освіта професійно технічна, не працює, УБД, інвалід 3 групи внаслідок поранення, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 року близько 15:00 годин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Ауді А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Дніпровському районі міста Кам`янського по мостовому переходу через річку Дніпро по автошляху Т 0412 з боку вулиці Набережної в напрямку села Курилівка.

Під час руху ОСОБА_4 , керував вищевказаним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння (наявність етилового алкоголю в крові – 1,72%, в сечі – 2,87%, що відноситься до середнього ступеня алкогольного сп`яніння), чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, при якій він мав би можливість постійно контролювати рух керуємого ним автомобіля і безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортним засобом, допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини праворуч мостового переходу, та в районі другого річища річки Дніпро, скоїв наїзд на залізобетонну споруду.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру даного автомобіля ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою з переломом кісток носу, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, з відкритими уламковими переломами променевої та ліктьової кісток лівого передпліччя в середній третині, переломом шилоподібного відростка лівої ліктьової кістки, ранами, синцями та саднами на лівій верхній кінцівці, з ушкодженням сухожилків розгиначів 2 пальця, сухожилка розгинача кисті – у сукупності за механізмом виникнення відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як зазвичай викликаючи тривалий розлад здоров`я більше 21 дня/строк зрощення кісткової тканини становить понад 21добу/ (п.п.2.2.2. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п. 2.9 «а» та 12.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

- п. 2.9 «а» «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,- невиконання яких знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ст. 286-1 ч.1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину свою в пред`явленому органами досудового слідства обвинуваченні визнав повністю, пояснив суду, що 22.05.2026 року приблизно 14-15 годині він керував технічно справним автомобілем «Ауді А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Дніпровському районі міста Кам`янського по мостовому переходу через річку Дніпро по автошляху Т 0412 з боку вулиці Набережної в напрямку села Курилівка. Рухався приблизно із швидкістю 110 км./годину. В день ДТП вжив приблизно 200-300 грам горілки. Разом з ним в автомобілі знаходився пасажир – потерпілий ОСОБА_5 .. Під час руху він втратив контроль над керуванням транспортним засобом, допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини праворуч мостового переходу, та в районі другого річища річки Дніпро, скоїв наїзд на залізобетонну споруду, після чого втратив свідомість. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження по теперішній час знаходиться на лікуванні в лікарні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, вона підтверджується:

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив суду, що 22.05.2026 року близько о 12.00 годин зустрів на пр. Ювілейному біля магазину «Велес» в м. Кам`янське раніше знайомого ОСОБА_4 .. Вони сіли в його автомобіль марки «АУДІ» та поїхали по магазинах, потім поїхали на лівий берег м. Кам`янське. Коли їхали по мосту через р. Дніпро зі швидкістю приблизно 110-120 км./годину. На мосту ОСОБА_4 втратив керування та вони врізалися в у відбійник та перевернулися. Він втратив свідомість. Прийшов до тями в перевернутій машині. З машини його вирізали працівники МНС. Швидка забрала його до лікарні, де він лікувався більше двох місяців. В нього були зламані обидві руки та ніс, також була ЗЧМТ. Обвинувачений допомагав грошима при лікуванні, претензій до нього немає.

Витягом з ЄРДР /а.с. 42/, згідно якого підтверджуються внесення відомостей за даним злочином.

Протоколом огляду місця ДТП, схемою ДТП та фото таблицею до нього /а.с. 43-52/, згідно якого підтверджуються обставини ДТП та місце розташування автомобіля після ДТП згідно схеми ДТП та обставин встановлених судом;

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання /а.с. 53/, згідно якої підтверджується, що автомобіль обвинуваченого визнаний речовим доказом та переданий на зберігання.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського від 27.05.2026 року про накладення арешту /а.с. 54-55/, згідно якого підтверджується накладення арешту на автомобіль обвинуваченого;

Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу /а.с. 56-62/, згідно якого встановлено, що автомобіль обвинуваченого та його гальмівна система перебувають у непрацездатному стані внаслідок ДТП.

Висновком комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної експертизи /а.с. 63-66/, згідно якої підтверджуються обставини ДТП встановлені судом, встановлено ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п. 2.9 «а» та 12.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить: - п. 2.9 «а» «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», невиконання яких знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Медичною довідкою /а.с. 67/, згідно якої підтверджується отримання та перелік тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 згідно встановлених судом.

Висновком судової медичної експертизи /а.с. 71-72/, згідно якої підтверджується, що в потерпілому ОСОБА_5 внаслідок ДТП спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою з переломом кісток носу, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, з відкритими уламковими переломами променевої та ліктьової кісток лівого передпліччя в середній третині, переломом шилоподібного відростка лівої ліктьової кістки, ранами, синцями та саднами на лівій верхній кінцівці, з ушкодженням сухожилків розгиначів 2 пальця, сухожилка розгинача кисті – у сукупності за механізмом виникнення відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як зазвичай викликаючи тривалий розлад здоров`я більше 21 дня/строк зрощення кісткової тканини становить понад 21добу/ (п.п.2.2.2. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

Медичною довідкою /а.с. 73/, згідно якої підтверджується отримання та перелік тілесних ушкоджень обвинуваченого ОСОБА_4 згідно встановлених судом. Та перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння.

Висновком судової медичної експертизи /а.с. 75-77/, згідно якої підтверджується, що в ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою з синцем на голові, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, відкритим уламковим переломом діафізу лівої стегнової кістки в середній треті з раною в цій ділянці по задньо-зовнішній поверхні лівого стегна у середній та нижній третинах, закритим переломом лівої малогомілкової кістки у верхній третині, ранами та садном на лівій нижній кінцівці, ранами, синцем та садном на правій нижній кінцівці, садном на правій верхній кінцівці, ранами на обох верхніх кінцівках з частковим ушкодженням триголового м`язу лівого плеча – у сукупності за механізмом виникнення відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчиться смертю ( п.п. 2.1.2. та 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів, можливо, виступаючими частинами салону автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді.

Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, вважаю, що давність їх утворення незадовго до надходження у лікарню, та не суперечить терміну, вказаному у наданих на його ім`я медичних документах (22.05.2026 року.) При токсикологічному дослідженні (за методом ГРХ): етанол в крові виявлено в концентрації 2,03%о, в сечі - 3,15%о, фенотіазін - негативи.», що відповідає СЕРЕДНЬОМУ ступеню алкогольного сп`яніння.

Висновком судової токсикологічної експертизи /а.с. 78-80/, згідно якої підтверджується, що в ОСОБА_4 в заразках счі та крові виявлений етиловий спирт у концентрації 1,72%о –в крові, та 2,87%о – в сечі, що відповідає СЕРЕДНЬОМУ ступеню алкогольного сп`яніння.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття справедливого суду включає принцип змагальності процесу.

Так, в п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року (остаточне 06 грудня 2005 року) наголошується, що "принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових більш широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі "Руіз Матеос проти Іспанії"). Крім того принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво більш невигідне становище порівняно з іншою стороною… Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні має бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та доводами, представленими іншою стороною, і відповісти на них…".

Також, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Під час судового розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, судом було дотримано гарантії рівності процесуальних засобів сторін, оскільки сторони процесу мали можливість прокоментувати аргументи чи спростувати підстави, наведені іншою стороною, зокрема, заявляти клопотання, висловлювати думку з приводу доводів іншої сторони, допитувати свідків, надавати та досліджувати докази.

Оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, узгодженими між собою, які не викликають у суду сумнівів.

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 встановлена та підтверджена.

Проаналізувавши викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його дії, які виразилися в порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286-1 КК України. ОСОБА_4 дійсно керуючи автомобілем в стані алкогольного сп`яніння перевищів безпечну швидкість руху не врахував дорожню обстановку та втратив керування автомобілем внаслідок чого сталося ДТП, його дії не відповідали вимогам пунктів 2.9а та 12.1 ПДР України, що знаходиться в причинному зв`язку із настанням даної ДТП.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КПК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 66 КПК України, судом не встановлено.

Питання про призначення покарання при постановленні вироку суд вирішує в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, пред`явлених в обвинуваченні, з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК рішення суду про призначення покарання, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання, суд також враховує тяжкість та обставини скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, який вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, є інвалідом 3 групи, УБД, за місцем проживання скарг не надходило. Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України, з урахуванням встановлених судом обставин, не вбачається, оскільки злочин пов`язаний із порушенням правил безпеки дорожнього руху, особою яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі та призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування в межах санкції статті. На думку суду, саме таке покарання є законним і справедливим для подальшого виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчиненням нових злочинів.

Міра покарання встановлюється судом з урахуванням вищезазначених обставин справи, з врахуванням позиції державного обвинувачення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»

При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, а й виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Норми кримінального закону України наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави.

Підстав для призначення більш м`якого покарання або покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, судом не встановлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили суд вважає за можливе залишити особисте зобов`язання.

Речові докази по справі у відповідності до вимог ст. 100 КПК України – транспортний засіб, автомобіль марки «Ауді А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 53/ - підлягає поверненню власнику, медичні документи з КНП КМР «МЛШМД» потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 , підлягають залишенню в матеріалах справи.

Арешт накладений на речові докази – автомобіль ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 27.05.2026 року після набрання вироком законної сили підлягають скасуванню.

Судові витрати документально підтверджені на проведені у кримінальному провадженні судові експертизи, а саме: на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/19340-ІТ від 27.05.2026 вартістю 3850 гривень 88 копійок; судової експертизи технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-26/20288-ІТ від 30.06.2026 вартістю 4813 гривень 60 копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 /одного / року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити особисте зобов`язання.

Строк покарання відраховувати з моменту затримання.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: транспортний засіб, автомобіль марки «Ауді А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 53/ - повернути власнику, медичні документи з КНП КМР «МЛШМД» потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити в матеріалах справи.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 27.05.2026 року на речовий доказ, а саме транспортний засіб, автомобіль марки «Ауді А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави документально підтверджені витрати на проведені у кримінальному провадженні судові експертизи, а саме: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/19340-ІТ від 27.05.2026 вартістю 3850 гривень 88 копійок; судової експертизи технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-26/20288-ІТ від 30.06.2026 вартістю 4813 гривень 60 копійок, всього загальну суму 8664,48 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів - всіма учасниками процесу - з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1