Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №199/6118/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6118/26

(2/199/5492/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, в обґрунтування позову посилаючись на те, що відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , однак оплату за надані послуги не здійснює, але фактично ними користується, в результаті чого утворилася заборгованість станом на 01.04.2026 р. у розмірі 14 019 (чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн. 03 коп.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 14.05.2026 р. прийнято позовну заяву, відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 – 80 ЦПК України, встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , про що надано Договір міни квартир від 06.02.2002 р., посвідчений приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Шиманським і. Ю. за реєстровим № 243.

Між сторонами було укладено Договір з постачання теплової енергії № 08083730 від 02.01.2020 р.

Відповідно до розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , станом на 01.04.2026 р. за особовим рахунком відповідача за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 , опалювальна площа - 58,20 кв. м, загальна заборгованість за період з 01.01.2022 р. по 31.03.2026 р. становить 14 019 (чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн. 03 коп.; заборгованість склалася за період лютий 2022 р. – березень 2026 р.

Рішенням Новодонецької селищної ради від 08.02.2018 р. №7/38-1 «Про прийняття котелень у комунальну власність територіальної громади смт Новодонецьке на праві господарського відання Добропільської міської ради передала готові до експлуатації вугільні котельні смт Новодонецьке міста Добропілля, а КП «ДОБРО» прийняло об`єкти на баланс комунального підприємства.

Рішенням Виконавчого комітету Добропільської міської ради від 30.07.2020 року № 323 «Про встановлення тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернат для інвалідів та осіб похилого віку», встановлено з 01.10.2020 року тариф для населення на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал у розмірі 1192,27 грн. без ПДВ (1430,72 грн. з ПДВ).

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав позивача на оплату фактично отриманих житлово-комунальних послуг споживачем, та регулюються ст. 1, ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 12, ст. 7, ч. 1 та ч. 5 ст. 13, ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 тощо.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За приписами ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має обов`язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг: зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за відсутності приладів обліку за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Отже, наведене положення закону не передбачає звільнення споживача від оплати послуг з постачання теплової енергії у зв`язку з його тимчасовою відсутністю, оскільки така послуга прямо виключена законодавцем із переліку комунальних послуг, щодо яких може бути застосоване відповідне право.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено особливості справляння плати за житлово-комунальні послуги в період воєнного стану.

Зокрема, відповідно до пункту 1 зазначеної постанови, на період дії воєнного стану забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р., з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на відповідних територіях, щодо споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку або іншій уповноваженій особі відповідні документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні.

Разом з тим, суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач повідомляв позивача, як виконавця відповідної комунальної послуги, про наявність у нього, тобто у відповідача, статусу внутрішньо переміщеної особи та надавав відповідні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, які б підтверджували його відсутність у житловому приміщенні у певний період.

За таких обставин, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України №206 саме по собі не може бути підставою для звільнення від обов`язку зі сплати нарахованої заборгованості, оскільки судом не встановлено сукупності передбачених зазначеною постановою умов для заборони у стягненні такої заборгованості.

Отже, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а також не спростував її наявності та розміру, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за відсутності приладів обліку за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Отже, наведене положення закону не передбачає звільнення споживача від оплати послуг з постачання теплової енергії у зв`язку з його тимчасовою відсутністю, оскільки така послуга прямо виключена законодавцем із переліку комунальних послуг, щодо яких може бути застосоване відповідне право.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено особливості справляння плати за житлово-комунальні послуги в період воєнного стану.

Зокрема, відповідно до пункту 1 зазначеної постанови, на період дії воєнного стану забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р., з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на відповідних територіях, щодо споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку або іншій уповноваженій особі відповідні документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні.

Разом з тим, суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач повідомляв позивача, як виконавця відповідної комунальної послуги, про наявність у нього, тобто у відповідача, статусу внутрішньо переміщеної особи та надавав відповідні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, які б підтверджували його відсутність у житловому приміщенні у певний період.

За таких обставин, наявність постанови Кабінету Міністрів України №206 саме по собі не може бути підставою для звільнення від обов`язку зі сплати нарахованої заборгованості, оскільки судом не встановлено сукупності передбачених зазначеною постановою умов для заборони у стягненні такої заборгованості.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 3 328,00 грн. судового збору, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у відповідному розмірі.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 – 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 40507613, 85001, Донецька область, м. Добропілля, пров. Луганський, буд. 2А) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії в розмірі 14 019 (чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 40507613, 85001, Донецька область, м. Добропілля, пров. Луганський, буд. 2А) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 06.10.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї