Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №199/7763/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/7763/26

(2/199/6220/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення способу участі матері у вихованні дитини, третя особа: Орган опіки та піклування в особі Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що з 24 вересня 2011 року стороони перебували у зареєстровану шлюбі, від якого народився син - ОСОБА_6 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2019 р. по справі №199/3850/19 шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу син сторін проживав разом з матір`ю. У березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення позивач відпустила дитину з відповідачем за кордон. Після повернення відповідач почав обмежувати спілкування матері з дитиною, однак такі обмеження в цілому почалися ще у 2021 році, коли відповідач почав стосунки з його теперішньою дружиною.

У листопаді 2022 року між сторонами по усній домовленості був встановлений тимчасовий графік участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином вівторок-п`ятниця.

Відповідно до розпорядження голови Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради №313-р від 18.07.2024 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Після винесення розпорядження щодо визначення місця проживання з батьком і до жовтня 2025 року ОСОБА_7 проживав за попередньою усною домовленістю між сторонами за графіком: з вівторка після школи і по ранок п`ятниця - разом з матір`ю, вечір п`ятниці і по ранок вівторка - з батьком, тобто як це було погоджено до винесення розпорядження.

Позивач неодноразово намагалась домовитись з відповідачем про розширення такого графіку, оскільки позивача не влаштовувала відсутність можливості проводити з дитиною вихідні.

З жовтня 2025 року відповідач обмежив спілкування сина з позивачем до двох разів на місяць як покарання за те, що позивач приїхала на змагання до сина на карате. Наразі позивачу складно знайти спільну мову з відповідачем та визначити чіткі дні та час зустрічей з сином.

Наразі ОСОБА_7 проживає разом із батьком, мачухою та двома сестрами за адресою АДРЕСА_1 . Однак, постійне проживання, проведення спільного часу разом із батьком негативно впливає на розвиток дитини, що зумовлює необхідність встановлення у судовому порядку участі матері у вихованні сина та спілкуванні з ним з огляду на наступне.

Відповідач не дотримується домовленостей щодо участі матері в житті сина, що зумовлює її звернення до суду за встановленням способу її участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_7 .

Позивач проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності батьку позивача, який надав останній право користуватися зазначеним приміщенням. За адресою проживання позивач характеризується добре, що підтверджується характеристикою від ОСББ «Сонячний 8 Дніпро». Така ж характеристика надана і на ОСОБА_7 .

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 27.04.2026 №02/965 умови проживання позивача задовільні. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: для дитини виділена окрема кімната, облаштована місцем для сну та письмовим столом для навчання, є шафа для одягу. Як висновок зазначено, що для проживання та виховання дитини матір`ю створені належні умови.

Позивач працює в ФОП ОСОБА_8 на посаді продавця в магазині «The Suit» в період з 20.01.2026 по теперішній час, з місячним фондом заробітної плати вісім тисяч сімсот п`ятдесят гривень.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.04.2026 р. позивач здорова.

У зв`язку з викладеним позивач просила суд встановити наступний графік участі у вихованні та спілкуванні з сином наступним чином: кожні понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота першого та третього тижня місяця з 08 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня за місцем проживання матері ОСОБА_1 , без присутності батька. Також просила судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11 червня 2026 року відкрито провадження по справі.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просил суд їх задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував частково, вважав за доцільне встановити графік побачень матері з дитиною три дні поспіль на тиждень, оскільки вважав за доцільне свою присутність в житті сина щотижня. Оскільки не може знайти спільну мову з позивачем, вважає її присутність на змаганнях сина небажаною.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов, де зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України у квітні 2022 року відповідач з дітьми виїхав за кордон, де перебували до жовтня 2022 року. За час перебування за кордоном мати ОСОБА_9 майже не спілкувалась з сином, не проявляла інтерес до його життя, не піклувалась про нього. Після повернення відповідача з сім`єю до України позивач бачилась з ОСОБА_7 один раз на місяць, півтора, не брала його до себе, відповідач не чинив жодних перешкод. Лише у 2024 році позивач виявила бажання поновити регулярне спілкування з сином. Питання щодо визначення місця проживання ОСОБА_7 з матір`ю ніколи не виникало, оскільки позивач визнавала, що син постійно проживає з батьком, саме відповідач створює йому належні умови для розвитку його здібностей, навчання, піклується про його здоров`я, забезпечує йому активне та цікаве проведення часу. Навесні 2024 року відповідач з метою приведення всіх документів щодо дітей у належний стан, звернувся до позивача з пропозицією укласти нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини з батьком та визначення способу участі матері у вихованні сина. Позивач відмовилась і саме з цього періоду почали виникати всі спірні питання. Приблизно за півроку до подання позову до суду позивач перестала ініціювати проведення часу з сином, мотивуючи це тим, що вона має намір звертатися до суду та отримати рішення, де буде закріплено графік. Тим самим вона самостійно обмежила свою участь у вихованні сина, збираючи доказову базу для звернення до суду. Данііл з вересня 2023 року по 2024 рік навчався у ТОВ «НВК – «Катеринослав» у 4 класі, що підтверджується характеристикою від 12.06.2024 року. Договір зі школою про надання освітніх послуг укладався відповідачем, оплата також здійснювалась відповідачем, як і активна участь у навчанні сина. Наразі ОСОБА_7 навчається у Дніпровському полімовному ліцеї №23 «Соборний» ДМР, перейшов у 7 клас. Дійсно, згідно характеристики, наданій позивачеві, а також і відповідачеві, є певні проблемні питання у поведінці та ставленні до навчання, проте це є проявом дорослішання, з чим необхідно справлятись обом батькам. З приводу стану здоров`я ОСОБА_7 зазначила, що відповідач з дружиною повністю займаються питанням цієї проблеми зі здоров`ям дитини. З лікарських висновків виявлено, що ОСОБА_7 має алергію на кішку. Тому його перебування за місцем проживання матері позивача, яка має кішку, безпосередньо шкодить його здоров`ю та погіршує перебіг його хронічного атопічного дерматиту. Відповідач належним чином виконує всі батьківські обов`язки, піклується про виховання сина, забезпечення найкращих умов для проживання, розвитку, навчання. Відповідач не заперечує та не перешкоджає позивачу в участі у вихованні сина, неодноразово пропонував укласти нотаріально посвідчений договір. Проте такий графік, як пропонує позивач, відповідач вважає неприйнятим, оскільки ОСОБА_7 через вік має певні особливості у поведінці, не дуже організований, потребує постійних нагадувань та контролю. Відповідач виховує сина, як справжнього чоловіка, та прививає йому правильні поведінкові звички, зокрема такі як охайність, відповідальність, турботу над близькими та сім`єю, та інші. Відповідач вважає, що відсутність ОСОБА_7 6 днів (саме таку кількість днів позивач просить в позові) за його місцем проживання буде негативно впливати на його психо-емоційний стан, поведінку, спілкування з батьком та іншими членами родини. Відповідач просить суд визначити інший графік побачень матері з сином, а саме: кожні вівторок, середа, четвер першого та третього тижня місяця з 08 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв наступного дня; кожні четвер, п`ятниця та субота другого та четвертого тижня місяця з 08 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв наступного дня.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради в судовому засіданні просила винести рішення суду відповідно до висновку Органу опіки та піклування в особі Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідка ОСОБА_10 , дослідивши докази в їх сукупності, вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Який розірвано відповідно до рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2019 року.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розпорядженням голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради № 313-р від 18.07.2024 «Про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком» визначене місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , 1989 р.н., має місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного спеціалістами служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, для проживання та виховання дитини матір`ю створені належні умови. Під час виходу спеціалістів стало відомо, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приїздить до матері з ночівлею зі згоди батька.

Судом встановлено, що сторони не змогли дійти згоди щодо графіку участі матері у вихованні сина.

Під час засідання комісії з питань захисту прав дитини Амур- Нижньодніпровського району 11.08.2026 року зі згоди обох батьків було заслухано думку малолітнього ОСОБА_6 , 2013 р.н., щодо питання яке розглядалось. Дитині було надано можливість вільно висловити свою думку та ставлення до обставин які склались. Заслухавши думку дитини, було з`ясовано, що ОСОБА_7 має прихильність, як до батька так і до матері, та вважає що графіки які пропонують мати і батько йому до вподоби.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є матір`ю позивача, педагогом за освітою, підтвердила суду спір між сторонами щодо участі матері у вихованні сина. Вважає відповідача хорошим батьком, який матеріально забезпечує та піклується про сина, аде достатньо авторитарним. Короткі проживання по три дні дитини разом з матір`ю робить дитину не зібраною, дитина знаходиться у підлітковому віці, потребує більш тривалого та стабільного спілкування з матір`ю, спір батьків приводить до маніпулятивної поведінки дитини

Частиною 2 ст. 2 СК України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Частиною 2 ст. 159 СК України визначено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».

Відповідно до принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, закріпленого у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, будь-які дії щодо дитини повинні здійснюватися з урахуванням її віку, рівня розвитку та психоемоційних можливостей.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року в справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) виснувала, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року в справі № 742/3278/23 (провадження № 61-7675св24), від 08 травня 2024 року в справі № 638/1269/23 (провадження № 61-15097св23) та інші).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, зокрема її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків, та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення в цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 червня 2024 року в справі № 675/1124/22 (провадження № 61-1049св24), від 29 травня 2024 року в справі № 686/15230/23 (провадження № 61-3812св24) та інших.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно-напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

При вирішенні спору суд враховує, що позивачка позитивно ставиться і відноситься до дитини та має бажання, як матір, приймати активну участь у вихованні сина та спілкуванні з сином. Психологічні висновки, наявні у матеріалах справи, підтверджують емоційну прив`язаність та прихильність дитини до обох батьків, тісний зв`язок з матір`ю, довірливі та підтримуючи стосунки з нею, бажання дитини, щоб на спортивних змаганнях були присутні обоє батьків.

За таких обставин. суд вважає за доцільне визначити спосіб участі матері у вихованні сина, запропонований позивачем, для забезпечення регулярних, достатньо тривалих і передбачуваних переодів спілкування з кожним з батьків, що на думку суду більш відповідатиме емоційній та фізичній стабільності дитини, що найбільше відповідатиме інтересам дитини з урахування віку дитини та психологічного стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, суд не бере до уваги висновок Органу опіки та піклування в особі Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 24.08.2026 року № 4/5-386, в якому орган опіки визначив спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким чином, а саме: по три дні з ночівлею кожного тижня (за гнучким графіком), оскільки вочевидь гнучний графік не відповідає взаємовідносинам, які склалися між сторонами, крім того висновок не мотивований, чому саме такий графік є доцільним, а не інший, та чому саме такий графік спілкування дитини з матір`ю найбільше відповідатиме інтересам дитини.

Тому суд вважає за необхідне визначити спосіб та порядок участі матері у спілкуванні та вихованні дитини, а саме зустрічі з дитиною: кожен перший та третій тиждень місяця з 8.00 понеділка до 8.00 неділі за місцем проживання матері без присутності батька, ОСОБА_5 , оскільки встановлення саме такого порядку участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною буде повністю відповідати інтересам дитини. Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивавача судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.159 СК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення способу участі матері у вихованні дитини, третя особа: Орган опіки та піклування в особі Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, - задовольнити.

Визначити наступний порядок участі матері ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме зустрічі з ним: кожен перший та третій тиждень місяця з 8.00 понеділка до 8.00 неділі за місцем проживання матері без присутності батька, ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1331.20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Руденко