Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №500/1810/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1810/26

06 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" (далі – позивач, або ТОВ "БЛАНКЕТА"), в інтересах якого діє адвокат Гатало Мар`яна Ярославівна, звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі – відповідач), у якій, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці від 31.10.2025 № UA403070/2025/000347/2 про коригування митної вартості товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог митного законодавства, під час ввезення товару на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, уповноваженою особою ТОВ "БЛАНКЕТА" складено та подано митну декларацію № 25UA403070009812U8 від 30.10.2025 з вартістю товару згідно з рахунком 0,1778 євро/уп. Після виконання митних формальностей митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Декларант знаходить невідповідність прийнятих митним органом рішень приписам статей 53, 54, 55, 57, 58, 64, 264, 318 Митного кодексу України, які головним чином, регламентують порядок підтвердження заявленої митної вартості товару та обрання методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи, на думку позивача, підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Позивач вважає прийняте рішення протиправним, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень представник вказав, що під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403030009812U8 від 30.10.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

- оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 16.06.2025 № BQ/EUO001 (надалі - Контракт). Умовами пункту 6.3 Контакту визначено, що постачальник здійснює поставку Товарів Покупцеві на умовах INCOTERMS 2020, зазначених у відповідному рахунку проформі або рахунку-фактурі до цього контракту". До митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру (інвойс) № 83148 від 22.10.2025, в якому умови поставки визначені EXW ES Mairena. Відповідно до правил тлумачення умов поставки EXW (Франко-завод) Покупець здійснює експортне митне оформлення товарів, оплачує всі податки та збори, пов`язані з експортом. Однак, документів, які б підтверджували сплату або несплату податків та зборів ТОВ "БЛАНКЕТА" в країні відправлення декларантом до митного оформлення надано не було;

- до митного оформлення декларантом надано копію митної декларації країни відправлення від 21.10.2025 № 25ES004141178124B3, в якій під кодом документа "0380" зазначено рахунок-фактуру від 22.10.2025 № 83148. Проте, на момент оформлення митної декларації, а саме: 21.10.2025, рахунок-фактура № 83148 ще не був складений (виставлений), оскільки він датований 22.10.2025;

- до митного оформлення декларантом надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 21.10.2025 № K21/10/03-02, укладений між Приватним Підприємством "СОЛВІ УКРАЇНА" (Виконавець-експедитор) та ТОВ "БЛАНКЕТА". Однак, як вбачається із автотранспортної накладної від 22.10.2025 A №771126 фактично перевезення вантажу здійснювалось перевізником "ITC Agromat Ltd". Інформація, яка б підтверджувала причетність перевізника "ITC Agromat Ltd" до перевезення вантажу транспортом, окрім автотранспортної накладної, відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між Приватним Підприємством "СОЛВІ УКРАЇНА" та перевізником "ITC Agromat Ltd". Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;

- згідно із умовами п. 1.3 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 21.10.2025 №K21/10/03-02 на кожну окрему транспортно експедиторську послугу будуть укладатися договори у формі заявок, які є невід`ємною частиною даного Договору. В Заявці, згідно Договору, сторони можуть погоджувати вид та обсяг послуг експедитора, вид та найменування вантажу, розмір плати за послуги з перевезення, пункти відправлення та призначення вантажу тощо. Відповідно до п. 2.14 Договору Виконавець зобов`язаний у строк не пізніше 24 годин після отримання Заявки підтвердити прийняття Заявки до виконання або, при неможливості її виконання – повідомити Замовника про відмову. Однак, до митного оформлення Заявка на надання транспортно експедиційних послуг з перевезення даної партії товару надана не була;

відповідно до п. 3.4. Договору від 21.10.2025 №K21/10/03-02 строк оплати визначається відповідно до умов, що вказані в Заявці або, якщо в Заявці такі умови не визначені, строк оплати – повна оплата послуг Виконувача до моменту вивантаження вантажу з транспортного засобу. Проте, до митного оформлення платіжні документи, які б підтверджували оплату послуг перевізника надані не були.

Вище вказані розбіжності у поданих документах не дають можливості перевірити числові значення митної вартості, зокрема понесені витрати на транспортування, що є складовою митної вартості товару. Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. У зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимоги на надання додаткових документів, втім уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково не було надано жодного документа для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000347/2 від 31.10.2025 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Разом із відзивом відповідачем подано клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з повідомленням (викликом) сторін.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду офіційного перекладу українською мовою наданих позивачем письмових доказів, викладених іноземною мовою. У вказаний строк позивач виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду, подав до суду офіційний переклад українською мовою, наданих позивачем письмових доказів, викладених іноземною мовою.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали суду від 09.04.2026 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 09.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 22.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 06.10.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на період воєнного стану з урахуванням розумних строків розгляду, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На виконання контракту № BQ/EUO001 від 16.06.2025, укладеного між компанією "Euroliva, S.A." (Іспанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 83148 від 22.10.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.

30.10.2025 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Білим Я.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403070009812U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: "Оливки зелені, консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, розфасовані в упаковки дой-пак: зелені оливки без кісточок, вагою нетто 160г (200мл) 4640 коробок. по 24уп./кор. 111360 уп. Без ГМО. Вага нетто складає: 17818 кг. Торговельна марка: Diva Oliva. Виробник: Euroliva, S.A. Країна виробництва: ES.".

До даної митної декларації, як слідує із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості до інвойсу № 83148 від 22.10.2025;

- рахунок-проформа № РІ250619 від 16.10.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) № 83148 від 22.10.2025;

- автотранспортна накладна А № 771126 від 22.10.2025;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А1959576 від 21.10.2025;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 21.10.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № 24/10/03-10 від 24.10.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № BQ/EUO001 від 16.06.2025;

- договір (контракт) про перевезення № К21/10/03-02 від 21.10.2025;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13571889;

- інші некласифіковані документи - етикетка № б/н від 30.10.2025;

- інші некласифіковані документи - сертифікат санітарний №122366 від 22.10.2025;

- копія митної декларації країни відправлення № 25ES004141178124B3 від 21.10.2025.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі – АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: "000 Інформаційне повідомлення"; "101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів"; "103-1 Перевірка поданих документів та відомостей (у тому числі наданих на вимогу митного органу) на предмет розбіжностей (невідповідностей) у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи інших документах (їх електронних копіях)"; "105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення"; "106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів"; "107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення"; "109-4 Перевірка правильності визначення країни походження товарів"; "202-1 Проведення часткового огляду – з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення"; "902-1 Застосування ваговимірювальних пристроїв"; "911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур "Товар(и) №1: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів. До товару застосовуються пільги/преференції. Здійснити перевірку задекларованих документів, що підтверджують походження товару, правильності класифікації товару, правильності визначення митної вартості товару. Забезпечити ідентифікацію товарів шляхом здійснення цифрової фотозйомки".

У зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту "Згідно ст. 21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 21.10.2025 № K21/10/03-02 де експедитором зазначено Приватне підприємство "СОЛВІ УКРАЇНА", а в автотранспортній накладних від 22.10.2025 № A №771126 перевізник - "ITC Agromat Ltd". Інформація, яка б підтверджувала причетність - "ITC Agromat Ltd" до перевезення вантажу транспортом окрім автотранспортної накладної відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між Приватним підприємством "СОЛВІ УКРАЇНА", а в автотранспортній накладні від 22.10.2025 № A№771126 перевізник "ITC Agromat Ltd". Відповідно до п. 1.3 Договору від 21.10.2025 №K21/10/03-02 про надання транспортно-експедиційних послуг, істотні умови Договору, конкретизуються та встановлюються в Заявці. В Заявці, згідно Договору сторони можуть погоджувати вид та обсяг послуг експедитора, вид та найменування вантажу, розмір плати за послуги з перевезення, пункти відправлення та призначення вантажу. Відповідно п.2.3.1 перевезення кожної окремої партії вантажу здійснюється на підставі окремої заявки Замовника, яка має бути отримана Експедитором для міжнародних відвантажень не пізніше, ніж за 72 (сімдесят дві) години до дати завантаження. Разом з тим до митного оформлення Заявку надано не було. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України".

У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, запропоновано надати: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, запропоновано надати (за наявності): - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару протягом 10 календарних днів.

Листом від 30.10.2025 № 38-10/25 декларант повідомив митницю про те, що інших документів подавати не буде, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000347/2 від 31.10.2025 гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару".

За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: товар № 1 За ЕМД від 20.10.2025 № 25UA209230099510U6 на рівні 3,348 доларів США за 1 кг що еквівалент 2,8760 EUR за 1 кг, товар - Овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені: арт. 21014118, оливки чорні без кісточки розміром 280/320 з/б 270г - 44352 шт.;- арт. 21014119, оливки чорні без кісточки розміром 280/320 дойпак 70г - 32076 шт. Торговельна марка: Своя Лінія. Виробник: DCOOP S. COOP. AND. Країна виробництва: ES., умови поставки FCA. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".

Не погоджуючись із таким рішенням про коригування митної вартості товарів, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31.10.2025 № UA403070/2025/000347/2.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Суд встановив, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Суд перевірив правильність обчислення митної вартості та встановив, що декларантом позивача подані до Тернопільської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до переліку, який визначений у частині другій статті 53 МК України, а саме: сертифікат якості до інвойсу № 83148 від 22.10.2025; рахунок-проформа № РІ250619 від 16.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 83148 від 22.10.2025; автотранспортна накладна А № 771126 від 22.10.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А1959576 від 21.10.2025; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 21.10.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення № 24/10/03-10 від 24.10.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № BQ/EUO001 від 16.06.2025; договір (контракт) про перевезення № К21/10/03-02 від 21.10.2025; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13571889; інші некласифіковані документи - етикетка № б/н від 30.10.2025; інші некласифіковані документи - сертифікат санітарний №122366 від 22.10.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25ES004141178124B3 від 21.10.2025.

Оцінивши встановлені обставини справи та враховуючи наведені положення законодавства суд дійшов висновку, що декларантом до митної декларації надано повний та достовірний пакет документів, необхідний для підтвердження митної вартості товару за основним методом.

Разом з тим, суд встановив, що згідно з інвойсу № 83148 від 22.10.2025 на митну територію України було поставлено товар. Інвойсом передбачено умови оплати - 100% переоплату за товар, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт від 21.10.2025 на суму 19799,81 євро).

Суд відхиляє доводи відповідача, що відповідно до інвойсу № 83148 від 22.10.2025 умови поставки визначені ЕХМ Е5 Маігепа, однак документів, які підтверджують сплату або несплату податків та зборів ТОВ "БЛАНКЕТА" в країні відправлення до / митного оформлення надані не були.

Згідно з Інкотермс, ЕХМУ/ ("Франко завод", Ех Могкв) - міжнародний торговельний термін, який зобов`язує продавця відкрити доступ до товару для покупця на заводі, складі, фірмі чи в офісі. З іншого боку, покупцю необхідно понести транспортні витрати, щоб забрати та перевезти свій вантаж до пункту призначення.

Згідно з Договором № К21/10/03-02 від 21.10.2025 ПП "СОЛВІ УКРАЇНА" надало транспортно-експедиційні послуги позивачу. Вартість наданих послуг склала 112 514,57 грн, про що ПП "СОЛВІ УКРАЇНА" надало довідку № 24/10/03-10 від 24.10.2025.

Водночас, до митного оформлення подано копію митної декларації країни відправлення від 21.10.2025 № 25Е500414117812483, в якій під кодом документа "0380" зазначено рахунок-фактуру від 22.10.2025 №83148, що на момент оформлення експортної декларації 21.10.2025 складена не була.

Так, митна декларація країни відправлення - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.201 1) зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр- зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) до сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідними у цілях, які можуть бути згруповані наступним чином, зокрема, стягнення мит та податків, забезпечення надходжень (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація, та інші).

Отже, законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей та наданий декларантом виключно лише за її наявності у останнього.

Стосовно витребування додаткових документів: згідно з частиною 6 статті 54 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

У справі № 820/263/17 Верховний Суд також наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою.

Отже, відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів може стати однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості незаконним.

Отже, ТОВ "БЛАНКЕТА" в повному обсязі виконано обов`язок подати документи, які охоплюються приписами частини другої статті 53 МК України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував правовий висновок про те, що " … повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанови КАС ВС від 29.12.2025 у справі № 300/6315/24, від 20.11.2025 у справі №280/7653/23 та інші).

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Також, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Інші доводи відповідача вказаних висновків суду не спростовують.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, а отже такі є протиправним та підлягають скасуванню.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 734 від 09.02.2026.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3 328,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" до Тернопільської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці від 31.10.2025 № UA403070/2025/000347/2 про коригування митної вартості товару.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" (місце проживання: вул. Іоанна Павла II, 13, м. Київ,01042 код ЄДРПОУ: 45073943);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46004 код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддя Юзьків М.І.