Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №500/1139/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1139/26

06 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області від 16.02.2026 № 192650013871 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за винятком підтвердженого страхового стажу;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити і виплачувати з 25.07.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зарахувавши до страхового стажу період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 3-ох річного віку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатом повторного розгляду заяви від 27.06.2025, на виконання рішення суду від 30.09.2025 у справі №500/4897/25, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 16.02.2026 №192650013871 про відмову у призначенні пенсії, що слугувало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що Головним управління на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 500/4897/25 повторно розглянуто заяву від 27.06.2025 ОСОБА_1 , про призначення пенсії за віком із врахуванням правової оцінки суду.

Зазначає, що на виконання Рішення суду та повторного розгляду заяви:

до страхового стажу враховано період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 3-ох річного віку;

страховий стаж розраховано в кількості 29 років 1 місяць 16 днів;

вік на дату звернення 27.06.2025 становить 54 роки 11 місяців 3 дні;

термін проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не змінився, і станом на 1 січня 1993 становить 2 роки 30 днів.

27.03.2026 до суду Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшли пояснення, в яких зазначено, що термін проживання позивачки у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року становить 2 роки 30 днів, тому пенсійним органом було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

07.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач надала переконливі докази щодо факту проживання та навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, які в своїй сукупності доводять, що станом на 01.01.1993 року складають 04 роки 04 місяці 17 днів, отже, відповідає умовам проживання не менше чотирьох років, в тому числі з урахуванням з 26.04.1986 по 31.07.1986 (початкова величина зниження пенсійного віку).

Крім того, ОСОБА_1 має статус особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, про що видано Тернопільською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 від 01.09.1999, яке є чинним, про що свідчить довідка Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної військової адміністрації № 03/1916 від 17.07.2025.

Інших заяв по суті справи до суду від учасників справи не надходило.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 27.06.2025 із заявою про призначення дострокової пенсії за віком при досягненні 55 років.

Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що призначає пенсію, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.07.2025 позивачці було відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно даного рішення страховий стаж позивачки становить 25 років 24 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, заявник проживав у зоні гарантованого добровільного відселення в місті Чортків, згідно довідки від 05.06.2019 № 1424/15-15, станом на 01.01.1993 - 2 роки 30 днів. При обчисленні тривалості проживання гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання з 01.09.1987 по 28.02.1990 в Могилів-Подільському технологічному технікумі в місті Могилів-Подільський Вінницької області згідно диплому серії НОМЕР_2 , оскільки даний населений пункт не відноситься до території радіоактивного забруднення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 500/4897/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.07.2025 №192650013871 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 3-ох річного віку із урахуванням правової оцінки, викладеної у мотивувальній частині цього рішення.

Головним управління на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 500/4897/25 повторно розглянуто заяву від 27.06.2025.

За результатом вказаного розгляду 16.02.2026 Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було прийнято рішення №192650013871 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку із не підтвердженням факту проживання 4 роки станом на 01.01.1993.

Так, у вказаному рішення зазначено наступне:

до страхового стажу враховано період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 3-ох річного віку;

страховий стаж розраховано в кількості 29 років 1 місяць 16 днів;

вік на дату звернення 27.06.2025 становить 54 роки 11 місяців 3 дні;

термін проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не змінився, і станом на 1 січня 1993 становить 2 роки 30 днів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-ХІІвизначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону № 796-XII.

Абзацом першим частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, мають право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (в даному випадку 2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

З наведених положень Закону №796-XII вбачається, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку в розмірі 2 роки.

Натомість, особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, але постійно проживали/постійно працювали у зазначеній зоні протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку здійснюється без застосування початкової величини, та розраховується, як 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання/роботи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Виникнення право на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається зі змісту статті 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Таким чином, особа, яка постійно проживала або постійно проживає чи постійно працювала або постійно працює у зоні посиленого радіологічного контролю, набуває права на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII у випадку дотримання таких умов:

- наявності у цієї особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи;

- наявності у цієї особи необхідного періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю, який станом на 1 січня 1993 року повинен становити не менше 4 років.

Суд зазначає, що статтею 14 Закону №796-XII передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (пункт 4 частини першої статті 14 Закону №796-XII).

Відповідно до статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачці 01.09.1999 Тернопільською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) серії НОМЕР_1 діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (далі - Порядок №51).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до пункту 10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Закону №796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №599/564/17, від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 21.11.2019 у справі №572/47/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 №398/494/17, від 17.05.2021 №336/6218/16-а.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18) також зазначалось, що "… право на пенсію відповідно до Закону № 796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що 01.09.1999 Тернопільська обласна державна адміністрація видала позивачці посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 .

З урахуванням статті 14 Закону №796-XII такий документ є підтвердженням того, що позивач постійно проживала чи працювала на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року не менше строку, необхідного для набуття особою такого статусу. Факт проживання чи роботи позивачки на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року перевірявся відповідними комісіями при видачі вказаного посвідчення.

Таким чином, вказане посвідчення надає позивачу право користуватися пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до умов, визначених статтею 55 Законом №796-ХІІ.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення представник відповідача вказує на те, що термін проживання позивачки у зоні посиленого радіоекологічного контролю не змінився, і станом на 1 січня 1993 становить 2 роки 30 днів.

Як встановлено судом, при обчисленні тривалості проживання гарантованого добровільного відселення не враховано період навчання з 01.09.1987 по 28.02.1990 в Могилів-Подільському технологічному технікумі в місті Могилів-Подільський Вінницької області згідно диплому серії НОМЕР_2 , оскільки даний населений пункт не відноситься до території радіоактивного забруднення.

Поряд із цим, в період навчання позивач також проходила навчально-виробничу практику на Чортківському КХП, зокрема, відповідно до архівної довідки "Могилів - Подільський технолого-економічний фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету" від 13.06.2025 №217 слідує, що ОСОБА_3 на підставі: наказу №369 від 16.11.1988 була направлена для проходження другої навчальної - виробничої практики на Чортківський КХП; наказу №101 від 04.04.1989 для проходження технологічної практики на Чортківський КХП; наказу №431 від 15.11.1989 для проходження переддипломної практики на Чортківський КХП.

Відповідно до архівної довідки згаданого фахового коледжу від 23.09.2025 № 329 підтверджено, що період проходження практики на Чортківському КХП становив з 17.11.1988 по 11.01.1989 (наказ від 16.11.1988 №369); з 20.04.1989 по 19.07.1989 (наказ від 04.09.1989 р. № 101); з 24.11.1989 по 04.01.1990 (наказ від 15.11.1989 № 431).

Окрім того, згідно акта про встановлення факту проживання, позивач проживала з вересня 1987 по лютий 1990 по АДРЕСА_1 без реєстрації.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що вона що семестрові та літні канікули проводила за місцем свого проживання.

Однак при розгляді заяви відповідачем вищенаведене взято до уваги не було.

Також, суд повторно наголошує, що факт проживання, навчання чи роботи позивачки на території радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року перевірявся відповідними комісіями при видачі вказаного посвідчення.

Таким чином, саме відповідне посвідчення надає позивачу право користуватися пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до умов, визначених статтею 55 Законом №796-ХІІ.

Таким чином, оскільки позивач має необхідний вік, страховий стаж та достатній строк проживання на території зони посиленого радіологічного контролю для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

А тому суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.02.2026 № 192650013871 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.

З урахуванням наведеного, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо дати з якої слід здійснити таке призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, якою врегульовано питання строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 27.06.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням норми статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки звернення позивача відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку, тому суд приходить до переконання, що призначення відповідної пенсії слід здійснити саме з 25.07.2025.

Щодо позовної вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею 3-ох річного віку, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки відповідний період зарахований до страхового стажу позивачки відповідачем самостійно, що не заперечується останнім.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується у відповідності до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.02.2026 № 192650013871 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.07.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ 20551088);

третя особа:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769) .

Головуючий суддя Баб`юк П.М.