Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №500/3065/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3065/26

06 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в період з 07.03.2022 по 09.01.2023 включно грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 07.03.2022 по 09.01.2023 включно, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, премії, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебував на її грошовому забезпеченні. Позивач вважає, що відповідач протиправно визначив розмір його грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, що призвело до заниження розміру грошового забезпечення та пов`язаних із ним виплат.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення та інших виплат за період з 07.03.2022 по 09.01.2023 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Листом Військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2025, відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, пославшись на застосування прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

01.06.2026 від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів.

02.06.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник заперечує щодо позовних вимог та вказує, що у спірний період розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивача визначалися відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018.

Представник відповідача зазначає, що після внесення постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 змін до пункту 4 постанови № 704 розрахунковою величиною для визначення відповідних складових грошового забезпечення був встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018. При цьому скасування пункту 6 постанови № 103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, на думку відповідача, не має наслідком автоматичного поновлення попередньої редакції пункту 4 постанови № 704. Посилаючись на пункт 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, відповідач вказує, що визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які були ним визнані такими, що втратили чинність. Представник відповідач також вказує, що законодавством не передбачено автоматичного відновлення дії попередньої редакції нормативно-правового акта внаслідок її скасування судом. З огляду на викладене відповідач вважає свої дії щодо визначення розмірів грошового забезпечення позивача у спірний період правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.

02.06.2026 представник позивача надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив, просив позов задовольнити та вказує, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за спірний період підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року. Посилається на скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яким було змінено пункт 4 постанови № 704, та вважає, що з 29.01.2020 підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 у первинній редакції.

Представник позивача наголошує на тому, що застосування прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018, не відповідає законам України про Державний бюджет України на 2022 та 2023 роки, якими прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено відповідно у розмірі 2481 грн та 2684 грн. З огляду на це вважає, що грошове забезпечення та залежні від його розміру виплати за спірний період підлягають перерахунку з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

08.06.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про долучення доказів.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , у тому числі у спірний період з 07.03.2022 по 09.01.2023.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити грошове забезпечення, зокрема, з 07.03.2022 по 09.01.2023 відповідно до пункту 4 Постанови №704 з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2025 позивача повідомлено про те, що при розрахунку грошового забезпечення було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд, враховує наступне

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103, яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Отже, з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення. Нарахування позивачу заниженого посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням потягло за собою неправомірне зменшення виплат, які позивач отримував у період проходження служби, зокрема, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії тощо, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток (у разі їх виплати у спірні періоди).

Так, за змістом приписів Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197), військовослужбовцям щомісячно виплачується: надбавка за вислугу років на військовій службі у відповідних відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням (пункт 1 розділу ІV); надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (пункт 1 розділу VI); щомісячна премія (не менше 10 відсотків посадового окладу), виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби (пункти 1, 2 розділу XVI).

Крім того, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 6 розділу XXIII); до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункту 7 розділу XXIV).

Отже, виплата надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, премії - від розміру посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - від місячного грошового забезпечення.

Водночас такі підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача тривали лише до 19.05.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" (далі Постанова №481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).

Пунктом 2 Постанови №481 внесено зміну до пункту 4 Постанови №704 та викладено абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. "

Отже, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) замість розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Таким чином, лише до 19.05.2023 були правові підстави для перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії (у разі їх виплати у спірний період).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 07.03.2022 по 09.01.2023, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені та премії (у разі їх виплати у спірний період) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.

З метою відновлення прав, порушення яких установлено за результатами розгляду спору, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 07.03.2022 по 09.01.2023, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії позивачу (у разі їх виплати у цей період), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення.

При цьому, посилання відповідача на пропущений строк звернення до суду не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки наданий відповідачем грошовий атестат не містить підпису позивача про ознайомлення з ним, а інші докази відсутні.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач судовий збір у цій справі не сплачував, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 07.03.2022 по 09.01.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки та премії (у разі їх виплати у спірний пероід), розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.03.2022 по 09.01.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки та премії (у разі їх виплати у спірний пероід), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.