Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №480/5984/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Суми Справа № 480/5984/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, під час проходження служби їй відповідачем неправомірно виплачувалося грошове забезпечення з урахуванням розрахункової величини прожиткового мімінуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у сумі 1762 грн, а не з урахуванням такої величини, визначеної станом на 1 січня календарного року.

Тому позивач 05.07.2024 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення з 01.01.2020 до 19.07.2022 посадового окладу позивача та окладу за військовим званням, із застосуванням розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2020 до 19.07.2022 грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

09.07.2024 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

24.07.2024 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Судом відкрито провадження у справі 09.08.2024.

До суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що у спірний період відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, оскільки згідно з Постановою № 704 саме така величина застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення осіб, що проходять службу у відповідача.

16.09.2024 позивач подав відповідь на відзив.

02.10.2026 судом постановлено ухвалу про відмову у зупиненні провадження у справі.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

У період з 01.01.2020 до 19.07.2022 позивач проходила службу у відповідача, що не заперечується сторонами.

Наказом відповідача від 21.04.2023 № 378/к позивача 24.04.2023 звільнено зі служби.

У період з 01.01.2020 до 19.07.2022 позивачу виплачувалось грошове забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено схеми складових грошового забезпечення військовослужбовців.

Підпунктом 3 п.5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первісній редакції, яка була чинна до 31.01.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову № 103. Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, згідно яких це й пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вказаними змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.

Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови КМУ № 103.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн, з 01.01.2021 - 2270 грн, а з 01.01.2022 - 2481 грн.

Суд звертає увагу, що положення пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 01.01.2020 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік.

Тому до спірних відносин саме з 29.01.2020 (дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/6453/18) у відповідності до норми ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у відповідному році).

Встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, відповідач не застосувавши вказані вище алгоритми нарахування у період з 29.01.2020 до 19.07.2022, допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

Отже, у період з 29.01.2020 до 31.12.2020 відповідач зобов`язаний був розраховувати грошове забезпечення позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 у сумі 2102 грн, у період з 01.01.2021 до 31.12.2021 - з урахуванням прожиткового мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 у сумі 2270 грн, а у період з 01.01.2022 до 19.07.2022 - з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн.

У задоволенні вимоги щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 до 29.01.2020 суд відмовляє, оскільки у такий період була чинна норма яка визначала розміри посадових окладів та окладів за військовим званням з розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт. Тому у такий період відповідач правомірно розраховував грошове забезпечення позивача із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не такого розміру станом на 01.01.2020.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у спосіб, визначений у резолютивній частині рішення, який найбільш ефективно захищає порушені права позивача.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.07.2022, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.

3. Зобов`язати Державну установу "Центр пробації" (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.07.2022 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук