Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №480/8214/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Суми Справа № 480/8214/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод'' до 1) Головного управління ДПС у Сумській області; 2) Державної податкової служби України - про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви учасників. Процесулаьні дії суду.

Позивач стверджує, що на виконання подій, а саме поставок та передачі у власність позивачем товару, ним було складено та направлено на реєстрацію чотири податкові накладі. Реєстрацію накладних зупинено. Позивачем було надано всі необхідні документи на підтвердженні інформації, зазначеної у податкових накладних. Натомість перший відповідач відмовив у їх реєстрації.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області від 18.07.2024 за № 11435658/05785454, 11435659/05785454, 11435654/05785454, 11435662/05785454;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача від 04.05.2023 № 3, від 09.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 10, від 23.05.2023 № 12.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву аналогічного змісту. У відзивах відповідачі зазначають, що позивачем було направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні. Реєстрація ПН зупинена, позивачу у квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у них, а також направлено повідомлення про надання додаткових документів. Позивачем були надані не всі необхідні документи, що підтверджують події. Тому за результатами розгляду документів першим відповідачем були прийняті рішення про відмову у реєстрації ПН, у зв`язку з ненаданням позивачем копій необхідних документів. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН, то ця вимога не може бути задоволена, оскільки реєстрація ПН є дискреційними повноваженнями другого відповідача.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій підтримує позовні вимоги.

Обставини, які встановлені судом.

Приватне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" зареєстроване юридичною особою з 13.07.1994, основним видом економічної діяльності є виробництво інших помп і компресорів (код КВЕД - 28.13).

Як зазначає позивач, між ним та ТОВ "Дизельний завод" було укладено договори підряду. Також між позивачем та ТОВ "АТЕС ТІКАРЕТ" укладено договір поставки від 04.05.2023 № 27-30-23 (а.с. 122, том 1).

На підтвердження цих подій позивачем подано на реєстрацію ПН від 04.05.2023 № 3 на суму 2179440 грн (в т.ч. ПДВ 363 240 грн), від 09.05.2023 № 7 на суму 2179440 грн (в т.ч. П)ДВ - 363240 грн, від 16.05.2023 № 10 на суму 2179440 грн. (в т.ч. ПДВ 363240 грн), від 23.05.2023 № 12 на суму 2179440 грн (в т.ч. ПДВ 363240 грн) (а.с. 180-183, том 1), реєстрацію яких було зупинено.

Згідно з квитанціями від 26.05.2023 та від 14.06.2024 (а.с.151-154, том 1) реєстрацію ПН було зупинено у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 7206 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі ПН.

З метою розблокування зупинених ПН позивачем на розгляд комісії ГУ ДПС у Сумській області подані повідомлення від 02.07.2024 з копіями документів у 25 файлах по кожній із ПН, що не заперечується відповідачами у відзивах.

За результатами розгляду вищезазначених пояснень та копій документів першим відповідачем направлено позивачу повідомлення від 08.07.2024 №11373038/05785454, №11373046/05785454, №11373050/05785454, №1137656/05785454 (а.с. 163-170, том 1) про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів а саме.

Позивачем були подані першому відповідачу повідомлення від 15.08.2024 про надання додаткових пояснень та копій документів, а саме: 14 додатків щодо ПН від 04.05.2023 №3, 15 додатків щодо ПН від 09.05.2023 №7, 14 додатків щодо ПН від 16.05.2023 №10 та 14 додатків щодо ПН від 23.05.2023 №12 (а.с. 123-126, том 2).

Проте першим відповідачем 18.07.2024 прийнято рішення № 11435658/05785454, 11435659/05785454, 11435654/05785454, 11435662/05785454 про відмову в реєстрації цих ПН (а.с. 225-228, том 1). У рішеннях зазначено що вони прийняті у зв`язку з ненаданням/частковим наданням письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено. У графі додаткова інформація першим відповідачем не зазначено жодних документів.

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністра фінансів України від 12.12.2019 № 520 (надалі - Порядок № 520), в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання ПН в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані ПН сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано ПН для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої ПН зупиняється.

Пунктами 10-11 цього Порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН зазначаються, в тому числі пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку № 520.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації ПН в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Отже, у квитанції про зупинення реєстрації ПН та/або у повідомленні про надання додаткових пояснень, податковий орган зобов`язаний вказувати конкретні обставини, які мають стосуватися пояснення платника податків та зазначати конкретні документи, які необхідно надати для того, аби реєстрація накладної стала можливою.

Проте, пропонуючи надати пояснення та копії документів, у квитанціях (а.с.151-154, том 1) не було вказано конкретних обставин, з приводу яких необхідно надати пояснення, а також не наведено перелік документів, які необхідно надати для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22, від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 та від 12.02.2025 у справі № 160/34198/23.

Так, позивачем було подано на розгляд комісії пояснення та документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, а саме повідомлення від 02.07.2024 з копіями документів у 25 файлах по кожній із ПН, а також додаткові пояснення від 15.07.2024 з копіями документів у 14 додатках щодо ПН від 04.05.2023 №3, у 15 додатках щодо ПН від 09.05.2023 №7, у 14 додатках щодо ПН від 16.05.2023 №10 та у 14 додатках щодо ПН від 23.05.2023 №12.

Суд звертає увагу, що реальність господарської операції на стадії реєстрації ПН не встановлюється. У даній справі встановлюється те, чи доведено позивачем факт настання обставин, з якими у нього виникає обов`язок скласти та подати на реєстрацію ПН. На переконання суду, позивачем було підтверджено вказані обставини та факти. Зазначене відповідачем не враховано. Першим відповідачем у повідомленнях від 08.07.2024 визначено перелік документів, які необхідно подати позивачу. Проте, а ні протоколи, а ні спірні рішення не містять обґрунтувань стосовно того, які факти повинні підтвердити такі документи. Натомість рішення відповідача повинно бути обґрунтованим. Спірні рішення першого відповідача не містить переліку конкретних документів, яких не вистачало для реєстрації ПН, тобто вони є необґрунтованими. Тому відповідач не обґрунтував, чому він в сукупності не приймає надані документи, а також, чому саме документи, які він пропонував надати, є виключно тими документами, які можуть обґрунтувати правомірність звернення позивача для реєстрації податкових накладних. Вказані дії відповідача спрямовані саме на встановлення реальності господарської операції, що повинно досліджуватися саме під час проведення податкової перевірки, а не у даному випадку. Позивач на підтвердження інформації зазначеної у ПН надав на розгляд комісії копії відповідних документів, а відповідачі не спростували перед судом факту того, що таких документів було недостатньо для реєстрації ПН.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте у ПК України не передбачено норми, яка б зобов`язувала податкові органи відмовляти в реєстрації ПН через відсутність підтвердження всього ланцюга господарської операції. Тому вказані дії і є порушенням Конституції України.

Отже, підстави для відмови у реєстрації ПН відсутні, а оскаржувані рішення не відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому суд задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати.

По-перше, щодо судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі та даний спір виник внаслідок неправомірності чотирьох рішень першого відповідача, то суд на підставі норми ч.8 ст.139 КАС України стягує з цієї особи судовий збір у сумі 12112 грн, що був сплачений згідно з платіжною інструкцією від 13.09.2024 № 632 (а.с. 14, том 1).

По-друге, щодо правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно дл п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 та від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, у разі, наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст.134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст.134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Також при визначенні суми відшкодування, то суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У позовні заяві позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. На підтвердження витрат позивачем надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 01.08.2017 №01/08/3, укладеного між Адвокатським об`єднанням "АУРУМ ЛЕКС" та позивачем (а.с. 125-126, том 1); додаткової угоди від 22.06.2018 до договору (а.с. 127, том 1), акта виконаних робіт (наданих послуг) до договору (а.с. 15, том 1), рахунку на оплату від 16.09.2024 №74 (а.с. 34, том 2), платіжної інструкції від 17.09.2024 № 633 відповідно до якої позивачем згідно з рахунком від 16.09.2024 №74 сплачено Адвокатському об`єднанню "АУРУМ ЛЕКС" 3000 грн за надання правової допомоги відповідно до договору від 01.08.2017 №01/08/30 (а.с. 160, том 1), ордера на надання правничої допомоги від 11.09.2024 (а.с. 195, том 1).

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). В даних правовідносинах наявна стала практика Верховного Суду. Справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику її учасників. Представником позивача було складено та подано до суду обов`язковий процесуальний документ - позовну заяву. Справа не впливає на репутацію позивача і не викликає публічного інтересу.

Отже, суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн, які й підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача. В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод'' - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.07.2024 № 11435658/05785454, 11435659/05785454, 11435654/05785454, 11435662/05785454.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію податкових накладних Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод'' (вул. Заводська, 1, с. Свеса, Шосткинський район, Сумська область, 41226, код ЄДРПОУ 05785454) від 04.05.2023 № 3, від 09.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 10, від 23.05.2023 № 12 датою їх фактичного подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) на користь Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод'' (вул. Заводська, 1, с. Свеса, Шосткинський район, Сумська область, 41226, код ЄДРПОУ 05785454) 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн судових витрат зі сплати судового збору та 2000 (дві тисячі) грн витрат на правничу допомогу.

5. Витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн - покласти на позивача.

6. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук