Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №480/7363/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Справа № 480/7363/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 12 вересня 2025 року № 184250013668 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із дати звернення за призначенням пенсії - 05 вересня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у закладах освіти. У зв`язку із набуттям спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, позивач 05.09.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років. За результатами розгляду поданої заяви ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення від 12.09.2025 № 184250013668 про відмову у призначенні пенсії, оскільки відповідно до п. 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи, який станом на 11.10.2017 мав становити 26 років 6 місяців, тоді як спеціальний стаж позивача на вказану дату становив 19 років 0 місяців 11 днів. Позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував до спеціального стажу періоди її роботи на педагогічних посадах після 11.10.2017 та безпідставно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач не набула необхідного спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на 11.10.2017, а саме 26 років 6 місяців. Вказує, що страховий стаж позивача становить 30 років 3 місяці 12 днів, а спеціальний стаж станом на 11.10.2017 - 19 років 0 місяців 11 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності позивача, однак підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідач не вбачає через відсутність необхідного спеціального стажу станом на 11.10.2017. Також, представником відповідача надані документи на виконання ухвали суду.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 05.09.2025 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 68).

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Спірним рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 12.09.2025 № 184250013668 (а.с. 73) відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років та зазначено, що відповідно до п. 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які станом на 11.10.2017 мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їх зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Також у рішенні зазначено, що згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти за наявності спеціального стажу роботи за відповідним переліком, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років, на 01.01.2016 - 25 років 6 місяців, на 10.10.2017 - 26 років 6 місяців.

Страховий стаж позивача становить 30 років 3 місяці 12 днів. За результатами розгляду наданих документів до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, станом на 11.10.2017 становить 19 років 0 місяців 11 днів.

У зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу станом на 11.10.2017 відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років.

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 12.09.2025 № 184250013668 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, розділ XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV доповнено п. 2-1, відповідно до якого особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Абз. 1, 2 п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, у редакції Закону № 2148-VIII, передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії за вислугу років.

Згідно зі ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти відповідно до п. "е" ст. 55 цього Закону.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до 01.04.2015, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, ст. 55 Закону № 1788-XII викладено в новій редакції, згідно з якою право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" вказаної статті мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років; з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років; з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців; з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років; з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців; з 01.04.2022 по 31.03.2023 - не менше 29 років; з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців; з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності 01.01.2016, внесено зміни до ст. 55 Закону № 1788-XII, зокрема, у п. "е" в абз. 1 слова "незалежно від віку" замінено словами та цифрами "після досягнення 55 років" та доповнено відповідними перехідними положеннями.

Судом встановлено, що з прийняттям Закону № 213-VIII було підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених п. "д", "е", "ж" ст. 55 Закону № 1788-XII, а Законом № 911-VIII встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме 55 років - для працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. "а" ст. 54, ст. 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За таких обставин, за приписами п. "е" ст. 55 Закону № 1788-XII у редакції, яка підлягає застосуванню після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Зазначені положення Закону України № 1788-XII втратили чинність з 04.06.2019, з 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугу років необхідно керуватися ст. 55 Закону України № 1788-XII в редакції чинній до внесення до неї змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, які визнано неконституційними.

Таким чином, на день звернення позивача із заявою від 05.09.2025 про призначення пенсії за вислугу років п. "е" ст. 55 Закону № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідач, у спірному рішенні, з посиланням на п. 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, вважає, що у позивача недостатньо спеціального стажу, який станом на 11.10.2017 повинен становити 26 років 6 місяців, тоді як у позивача наявно лише 19 років 0 місяців 11 днів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 11.10.2017, розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено п. 2-1 та визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Вказаною нормою лише збережено гарантії пенсійного забезпечення певної категорії осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 мають всі підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Цією нормою не було внесено змін до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому остання підлягає застосуванню саме у редакції, яка відновлена за рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.

Дані обставини не були враховані відповідачем під час прийняття спірного рішення.

На час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років - 05.09.2025 норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" були чинними. Цей Закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.

Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років саме працівникам освіти визначалися Законом України "Про пенсійне забезпечення", як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду даної справи.

Враховуючи, що саме Законом України "Про пенсійне забезпечення" визначаються умови та порядок призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти, а даним Законом (п. "е" ст. 55) з 04.06.2019 передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, суд не приймає до уваги зазначені вище доводи представника відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04.11.1993 № 909 до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, належить посада вчителя.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно записів трудової книжки позивач у період з 01.09.1998 до 30.08.2019 працювала на посаді вчителя.

З 16.01.2020 позивач знову прийнята на посаду вчителя та працювала на вказаній посаді до 31.08.2025.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу враховано всі періоди роботи, страховий стаж позивача становить 30 років 3 місяці 12 днів.

Разом із тим, відповідачем безпідставно не здійснено підрахунок спеціального стажу позивача після 11.10.2017, а саме періодів роботи на посаді вчителя з 11.10.2017 до 30.08.2019 включно та з 16.01.2020 до 31.08.2025 включно.

Таким чином, враховуючи те, що позивач з 11.10.2017 до 30.08.2019 включно та з 16.01.2020 до 31.08.2025 включно працювала на посаді вчителя, зазначений стаж повинен обраховуватися відповідачем до спеціального стажу позивача як працівника освіти.

Отже, суд зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.09.2025 № 184250013668 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, прийнято передчасно, без належного підрахунку спеціального стажу позивача, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 29.09.2025 по справі 480/7782/24.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років, з дня звернення із заявою про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Ст. 80-85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у процедурі забезпечення громадян пенсіями прямо передбачені такі механізми як призначення пенсії та виплата пенсії. Ці ж самі механізми згадані законодавцем і у приписах ст. 44-47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, суд доходить до висновку, що правова категорія призначення пенсії використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акта) з приводу визнання за особою суб`єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управлінське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи Пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Так, відповідно до ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Обираючи належний спосіб захисту права позивача, суд, для повного захисту її прав, відповідно до ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача періоди роботи на посаді вчителя з 11.10.2017 до 30.08.2019 та з 16.01.2020 до 31.08.2025 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим повторно розглянути заяву від 05.09.2025 про призначення пенсії з урахуванням страхового стажу 30 років 0 місяців 11 днів, рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви від 05.09.2025.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.09.2025 № 184250013668 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи на посаді вчителя з 11.10.2017 до 30.08.2019 та з 16.01.2020 до 31.08.2025 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 05.09.2025 про призначення пенсії з урахуванням до спеціального стажу періодів роботи на посаді вчителя з 11.10.2017 до 30.08.2019 та з 16.01.2020 до 31.08.2025 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , страхового стажу - 30 років 3 місяці 12 днів, спеціального стажу як працівника освіти - 19 років 0 місяців 11 днів, рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви від 05.09.2025.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, РНОКПП 20632802) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета