Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №460/16506/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16506/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення №263040020226 від 03.04.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 05.04.2026, зарахувавши до її страхового стажу періоди з 27.02.1990 по 05.05.1990, з 01.08.1991 по 29.11.1991, з 23.09.1992 по 17.07.1995, з 21.07.1995 по 04.02.1999, з 11.02.1999 по 16.12.2002, з 16.08.1985 по 23.02.1990 та з 03.01.1991 по 21.06.1991.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, однак Відповідачем відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач зазначає, що Відповідач безпідставно не зарахував періоди трудової діяльності, підтверджені дублікатом трудової книжки, лише з мотивів неналежного, на думку пенсійного органу, оформлення дубліката, а також не врахував періоди навчання, незважаючи на наявність диплома, архівної довідки та документів, які підтверджують тотожність записів її прізвища. У зв`язку з цим просить позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 01.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.03.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.04.2026 №263040020226 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж у 2026 році становить 33 роки, тоді як страховий стаж Позивача, визначений Відповідачем, становить 25 років 4 місяці 13 днів.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 28.03.1992, оскільки вона є дублікатом трудової книжки та, на думку Відповідача, засвідчена неналежним чином. Також до страхового стажу не зараховано періоди навчання згідно з довідкою від 23.03.2026 №2086-02/6/1, оскільки у цій довідці відсутня інформація про видачу диплома та присвоєння кваліфікації.

Вважаючи рішення про відмову протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV у солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності визначеного цією нормою страхового стажу. У період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року необхідний страховий стаж становить не менше 33 років.

За змістом статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж – період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У спірні періоди питання обчислення трудового стажу регулювалися, зокрема, Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII). Відповідно до статті 56 цього Закону до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються дані реєстру застрахованих осіб, довідки, виписки із наказів, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою у закладах вищої освіти підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних і такими, що містять відомості про періоди навчання.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_1 , на титульному аркуші якої міститься позначка про те, що вона є дублікатом. У розділі «Відомості про роботу» містяться послідовні записи про трудову діяльність Позивача із зазначенням дат прийняття, переведення та звільнення, найменувань роботодавців, посад, а також реквізитів наказів, на підставі яких внесено відповідні записи.

Спірним рішенням Відповідач не поставив під сумнів конкретні відомості про роботодавців, посади, дати роботи чи реквізити наказів, зазначені у дублікаті трудової книжки, а відмовив у врахуванні відповідних періодів через сам факт оформлення трудової книжки як дубліката та через оцінку її засвідчення як неналежного.

На момент оформлення дубліката трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 20.06.1974 №162.

Положення розділу 5 цієї Інструкції прямо передбачали видачу дубліката трудової книжки у разі втрати оригіналу та внесення до нього відомостей про попередню роботу на підставі документів, які підтверджують відповідний стаж. Таким чином, дублікат трудової книжки є документом, призначеним саме для підтвердження трудової діяльності замість втраченого або непридатного оригіналу, а не копією трудової книжки, яка потребує окремого засвідчення як копія.

Чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, також передбачає видачу працівникові дубліката трудової книжки та внесення до нього відомостей про роботу на підставі відповідних документів.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а сформував правову позицію, за якою певні недоліки щодо ведення та заповнення трудової книжки не можуть самі по собі бути достатньою підставою для неврахування відповідного періоду роботи при обчисленні стажу, якщо факт трудової діяльності підтверджується належними даними. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.07.2023 у справі №580/4012/19.

Працівник не може нести негативні наслідки за порушення роботодавцем або іншою уповноваженою особою правил ведення трудової книжки, якщо такі недоліки не спростовують самого факту роботи. За наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів пенсійний орган не позбавлений можливості перевірити відповідні відомості шляхом витребування документів, однак формальна оцінка способу оформлення дубліката без спростування конкретних записів не може бути достатньою підставою для неврахування стажу.

Матеріали справи не містять доказів недостовірності записів дубліката трудової книжки щодо заявлених Позивачем періодів. Навпаки, записи містять відомості про дати, місця роботи та документи-підстави. Тому періоди роботи з 27.02.1990 по 05.05.1990, з 01.08.1991 по 29.11.1991, з 23.09.1992 по 17.07.1995, з 21.07.1995 по 04.02.1999 та з 11.02.1999 по 16.12.2002 підлягають врахуванню до страхового стажу Позивача.

Щодо періодів навчання, суд зазначає таке.

Архівною довідкою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького від 23.03.2026 №2086-02/6/1 підтверджено, що ОСОБА_2 згідно з наказом від 16.08.1985 №193-4 була зарахована студенткою першого курсу ветеринарного факультету денної форми навчання Львівського зооветеринарного інституту; згідно з наказом від 23.02.1990 №55-4 була відрахована; наказом від 03.01.1991 №4-4 поновлена студенткою з 02.01.1991; наказом від 21.06.1991 №191-4 закінчила навчання у Львівському зооветеринарному інституті.

Крім архівної довідки, матеріали справи містять дублікат диплома серії НОМЕР_2 , згідно з яким ОСОБА_3 у 1985 році вступила до Львівського зооветеринарного інституту, закінчила його у 1991 році за спеціальністю «ветеринарна медицина», а рішенням державної екзаменаційної комісії від 21.06.1991 їй присвоєно кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини.

Експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз від 21.10.2021 №056/1186-а встановлено, що записи прізвища українською мовою « ОСОБА_4 / ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 / ОСОБА_5 », а також відповідні записи російською мовою, попри орфографічні розбіжності, є ідентичними. У сукупності з документами про зміну прізвища ці докази дозволяють ідентифікувати особу, якій видані документи про навчання, як Позивача.

Отже, мотив Відповідача про неможливість зарахування навчання лише через відсутність у тексті архівної довідки відомостей про видачу диплома та присвоєння кваліфікації не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки такі відомості підтверджені окремим належним документом – дипломом.

Порядок №637 не вимагає, щоб усі відомості, необхідні для підтвердження навчання, містилися виключно в одному документі; період навчання може підтверджуватися сукупністю диплома, архівної довідки та інших документів.

З огляду на положення частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV та статті 56 Закону №1788-XII навчання Позивача у вищому навчальному закладі до 01.01.2004 є періодом, який враховувався до стажу роботи за законодавством, що діяло раніше, а тому підлягає зарахуванню до страхового стажу.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.02.1990 по 05.05.1990, з 01.08.1991 по 29.11.1991, з 23.09.1992 по 17.07.1995, з 21.07.1995 по 04.02.1999, з 11.02.1999 по 16.12.2002 та періоди навчання з 16.08.1985 по 23.02.1990 і з 03.01.1991 по 21.06.1991 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 532 грн 48 коп, сплачена відповідно до квитанції від 29.08.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.04.2026 №263040020226 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 27.02.1990 по 05.05.1990, з 01.08.1991 по 29.11.1991, з 23.09.1992 по 17.07.1995, з 21.07.1995 по 04.02.1999, з 11.02.1999 по 16.12.2002, з 16.08.1985 по 23.02.1990 та з 03.01.1991 по 21.06.1991 та повторно розглянути заяву від 26.03.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 532 грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська