Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №460/16400/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16400/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», частини п`ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078, із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, та з урахуванням фактично виплачених сум; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належної індексації грошового забезпечення за весь період затримки - з місяця, наступного за місяцем, у якому відповідні суми індексації мали бути виплачені, по день фактичної виплати включно, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що у спірний період проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області. Однак, Відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року. Таку бездіяльність Відповідача Позивач вважає протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що з огляду на нормативно правове регулювання питання виплати індексації грошового забезпечення поліцейських, відсутні правові підстави для здійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по жовтень 2017 року.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області у період з 07.11.2015 по 27.09.2017.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 18.10.2023 №250 0/с Позивача звільнено зі служби в поліції.

Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 27.09.2017 із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Головне управління Національної поліції в Рівненській області листом від 05.08.2026 повідомило, що нарахування індексації грошового забезпечення проводиться з листопада 2017 після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, якою абзац 5 пункту 2 Порядку №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських».

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання; порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України; грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Відповідно до пункту 2 цього наказу він застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто з 07.11.2015. Пунктом 3 розділу I Порядку №260 визначено склад грошового забезпечення поліцейського, до якого належать посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон №1282-XII).

За статтею 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Частиною шостою статті 2 цього Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-XII у редакції, чинній до 01.01.2016, було передбачено проведення індексації у разі перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015 №911-VIII цей поріг з 01.01.2016 змінено на 103 відсотки.

Обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, а підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який зумовив перевищення порогу індексації.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1282-XII установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Статтею 6 цього Закону визначено спосіб обчислення індексованого доходу, а статтею 9 передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтями 18 та 19 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Механізм проведення індексації визначений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078).

Пунктом 1-1 Порядку №1078 установлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Пунктом 4 Порядку №1078 визначено межі доходу, який підлягає індексації, та формулу визначення суми індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 до Порядку №1078 внесено зміни, які набрали чинності 15.12.2015 та змінили механізм визначення місяця, від якого здійснюється подальше обчислення індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній у спірний період, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення.

Таким чином, після зазначених змін визначальним для обчислення індексу споживчих цін є не будь-яке зростання загального розміру грошового забезпечення, а місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладу). У судовій практиці та у документах Відповідача такий місяць також позначається як «базовий місяць».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» вперше затверджено схеми посадових окладів поліцейських Національної поліції. З огляду на правове регулювання грошового забезпечення новоствореної Національної поліції та застосування встановлених цією постановою окладів до служби поліцейських з листопада 2015 року, саме листопад 2015 року є місяцем установлення (підвищення) посадових окладів поліцейських для цілей застосування пункту 5 Порядку №1078.

Такий висновок узгоджується і з позицією самого Відповідача, викладеною у листі №132209-2026 від 05.08.2026, у якому прямо зазначено, що базовим місяцем, який застосовувався під час проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, є листопад 2015 року.

Отже, для спірного періоду листопад 2015 року підлягає застосуванню як місяць підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а подальше обчислення індексу споживчих цін здійснюється відповідно до Порядку №1078 з урахуванням установленого законом порогу індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, яка набрала чинності 24.10.2017, абзац п`ятий пункту 2 Порядку №1078 після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських».

Водночас зазначена постанова не створила права поліцейських на індексацію, оскільки таке право вже було безпосередньо передбачене частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII та Законом №1282-XII. Підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати право, гарантоване законом.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20 наголосив, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією та що доводи органу поліції про відсутність правових підстав для її нарахування до 24.10.2017 є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1078.

Аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18, у якій Верховний Суд залишив без змін судові рішення щодо права поліцейського на індексацію грошового забезпечення за період служби, що охоплював час до внесення постановою №782 змін до Порядку №1078. У цій постанові Верховний Суд також врахував, що у квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг 103 відсотки.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи Відповідача про відсутність у Позивача права на індексацію грошового забезпечення до листопада 2017 року. Встановлений матеріалами справи факт ненарахування індексації у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 за наявності законодавчо закріпленого обов`язку проводити індексацію свідчить про протиправність бездіяльності Відповідача.

З метою ефективного захисту прав Позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 відповідно до Закону №1282-XII та Порядку №1078 із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) та з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.

Згідно з п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення Позивачу на вказаних умовах має бути проведена Відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Щодо вимоги про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, суд зазначає наступне.

Відносини щодо такої компенсації регулюються Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

За статтями 2– 4 Закону №2050-III компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам доходів, а виплата компенсації здійснюється у тому ж місяці, в якому виплачується відповідна заборгованість. Пунктом 4 Порядку №159 визначено механізм обчислення компенсації виходячи із суми нарахованого, але невиплаченого доходу за відповідний місяць та приросту індексу споживчих цін.

Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не ставиться у залежність від того, чи були відповідні суми попередньо нараховані, але не виплачені, оскільки невиплачений дохід може бути нарахований, у тому числі, на виконання судового рішення. Визначальним є встановлення права особи на відповідний дохід, порушення строків його виплати та неразовий характер такого доходу.

У спірних правовідносинах індексація грошового забезпечення є доходом, який не має разового характеру, а пункт 3 Порядку №159 прямо відносить суму індексації грошових доходів громадян до доходів, що підлягають компенсації. Оскільки суд дійшов висновку про протиправність ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, наявні підстави для зобов`язання Відповідача одночасно з нарахуванням та виплатою такої індексації нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за весь період затримки відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159, по день фактичної виплати індексації включно.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», частини п`ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року включно, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078, із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, та з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належної індексації грошового забезпечення за весь період затримки - з місяця, наступного за місяцем, у якому відповідні суми індексації мали бути виплачені, по день фактичної виплати включно, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Суддя К.М. Недашківська