Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №440/7946/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/7946/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/7946/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03.06.2025 ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ТЦК) щодо не розгляду його заяви від 15.05.2025 з приводу внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Реєстр) відомостей про виключення з військового обліку з 02.09.2020 ОСОБА_1 з підстав визнання непридатним до військової служби на підставі гр. 1 ст. 13А наказу МО 402/208, ст. 37 п. 6. п.п 3 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу";

- зобов`язати ТЦК внести до Реєстру відомості про виключення з військового обліку з 02.09.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер в реєстрі Оберіг 020520251396544400375, з підстав визнання його непридатним до військової служби на підставі гр. 1 ст. 13А наказу МО 402/208, ст. 37 п. 6. п.п. 3 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Позов мотивований обставинами наявності у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 запису від 02.09.2020 про виключення його з військового обліку на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", незважаючи на що відповідач у 2025 році знову взяв його на військовий облік. На звернення позивача щодо внесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку відповідач жодних дій не вчинив. Відтак бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про внесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку, як на переконання позивача, є протиправною.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову було залишено без задоволення.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази.

01.07.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що відповідно до облікової картки № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 з 02.09.2020 як військовозобов`язаний він перебуває на обліку у ТЦК. Дані про виключення його з військового обліку за 07.04.2015 відсутні. Будь-які інші матеріали справи військовозобов`язаного ОСОБА_1 відсутні. Більш того, відповідно до військово-облікового документа ТП №3960/2020 встановлено, що документ був виданий 02.09.2020. Відповідно п. 13 ТП №3960/2020 ОСОБА_1 було взято на облік 02.09.2020. Отже саме у 2020 році останній мав проходити військово-лікарську комісію, а тому твердження позивача про виключення його з військового обліку не заслуговують на увагу. Окрім того, відповідно до п. 8 ТП №3960/2020 позивач був виключений 07.04.2015 на підставі ст. 18 п. 1.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Стаття 18 цього Закону передбачає звільнення від проходження базової військової служби, тобто від проходження базової військової служби звільняються призовники: які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби; які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах. Саме тому у 2015 році позивач маючи статус призовника був звільнений від проходження базової військової служби. Додав, що позивачем не надано ані довідки військово-лікарської комісії, ані лікарського свідоцтва про хворобу за 2020 рік (а.с. 41-45).

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача з приводу виключення ОСОБА_1 07.04.2015, оскільки матеріали справи містять інформацію про те, що запис про виключення його з військового обліку був саме 02.09.2020, як і сам факт зняття його з військового обліку мав місце 02.09.2020 (а.с. 51-52).

Правом на подачу заперечень відповідач не скористався.

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Громадянин України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кременчук Полтавської області, відповідно до запису №8, що міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного (серія НОМЕР_2 , видане 02.09.2020 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), 07.04.2015 на підставі ст. 18 п. 1.1 Закону України "Про ВОіВС". Гр. 1 ст. 13А наказу МОУ 402/208 непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Відповідно до пунктів 13 - 14 цього ж посвідчення, позивача 02.09.2020 взято на військовий облік та цього ж дня, 02.09.2020, знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України "Про ВОіВС" (а.с. 14).

15.05.2025 позивач звернувся до ТЦК із заявою, в якій просив внести до Реєстру інформацію щодо виключення його з військового обліку, а також внести інформацію щодо актуальної адреси реєстрації місця його проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 28).

Вказана заява була направлена відповідачу рекомендованим листом та вручена 19.05.2025, проте відповідь станом на момент звернення до суду з цим позовом надана не була.

За даними мобільного застосунку "Резерв+", які формуються даними з Реєстру та електронного військово-облікового документа, сформованого 29.05.2025, відносно позивача значиться наступна інформація: категорія обліку - військовозобов`язаний, місце проживання: АДРЕСА_2 . Дані уточнено вчасно - 18.05.2024 (а.с. 18).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині не розгляду заяви від 15.05.2025 щодо внесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку з 02.09.2020 ОСОБА_1 з підстав визнання непридатним до військової служби на підставі гр. 1 ст. 13А наказу МО 402/208, ст. 37 п. 6. п.п 3 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.202264/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до тепер.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-XII).

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України своєю постановою від 16.05.2024 №559 затвердив Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (надалі - Порядок №559 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1 чинного Порядку №559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

За умовою п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (у редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, визначає Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (надалі - Закон №1951-VIII у редакції, чинній на момент повторного взяття позивача на військовий облік).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.

Згідно з приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як встановлено судом вище, відповідно до запису №8, що міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного (серія НОМЕР_2 , виданого на ім`я позивача 02.09.2020 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), 07.04.2015 на підставі ст. 18 п. 1.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", гр. 1 ст. 13А наказу МО 402/208 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. Відповідно до пунктів 13 - 14 цього ж посвідчення, позивача 02.09.2020 взято на військовий облік та цього ж дня, 02.09.2020, знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 27).

Незважаючи на це відповідач у 2024 році (момент уточнення даних) поновив ОСОБА_1 на військовому обліку в ТЦК, факт чого відповідач не спростовує, а навпаки вказує на правомірність своїх дій щодо внесення до Реєстру інформації про перебування позивача на військовому обліку з 02.09.2020 відповідно до облікової картки № НОМЕР_1 .

Суд, надаючи оцінку таким діям відповідача на предмет їх відповідності критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, звертає увагу на такі особливості нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Порядок взяття на військовий облік і зняття, виключення з нього, регламентовано положеннями статті 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ), пункт 3 частини шостої якої суд цитував вище (виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби).

Суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 37 - 39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку".

При знятті з військового обліку Закон №2232-XII передбачає можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Водночас з того ж Закону №2232-XII випливає, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, тоді як зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Враховуючи все вищевикладене, суд зазначає, що у зв`язку з визнанням позивача у 2015 році непридатним до військової служби за рішенням ВЛК, за відсутності доказів підробки відповідних записів або зловживань службовим становищем з боку відповідних осіб ВЛК чи ТЦК, відповідач не мав ні правових, ні фактичних підстав для відновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних.

Суд звертає увагу на приписи пункту 22.7. розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (в редакції, чинній станом на 07.04.2015 коли позивача визнано непридатним зі зняттям з військового обліку та 02.09.2020, коли до військового квитка позивача було внесено запис про виключення з військового обліку), який передбачав, що постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Наведені норми Положення №402 не вимагали від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, натомість єдиною та достатньою підставою для вчинення відповідачем дій з виключення особи з військового обліку є постанова ВЛК.

Відповідач не надав до суду будь-яких доказів того, що з боку позивача були допущені хоча б якісь порушення під час проходження у 2015 році ВЛК чи доказів надання позивачем недостовірних даних для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у 2020 році.

Факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку, який відбувся у минулому (відмітка про виключення з військового обліку внесена 02.09.2020), ніким за майже 5 років не оскаржувався, недійсним не визнавався.

Позивач звертався до відповідача із заявою від 15.05.2025 про виключення його з військового обліку, проте ТЦК не розглянув заяву ОСОБА_1 по суті, чим допустив протиправну бездіяльність зі свого боку.

Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд покладає на ТЦК обов`язок розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 по суті звернення з урахуванням висновків суду щодо необхідності внести до Реєстру відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного (серія НОМЕР_2 від 02.09.2020), виданого на ім`я позивача.

Тож позов слід задовольнити у повному обсязі, але у спосіб, визначений судом.

З огляду на факт задоволення судом позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн за правилом ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/7946/25 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025 про виключення його з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 по суті звернення з урахуванням висновків суду щодо необхідності внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного (серія НОМЕР_2 від 02.09.2020), виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун