Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/29619/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29619/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Кичко Роман Анатолійович, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13.08.2023 перебуває за межами України та після виїзду за кордон уточнив свою адресу проживання через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (застосунок «Резерв+»). Під час оновлення електронного військово-облікового документа позивачу стало відомо про наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку, хоча жодних порушень правил військового обліку він не вчиняв.

Позивач зазначає, що до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП він не притягувався, а пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено внесення до Реєстру лише відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення), а тому, на думку позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку. Обов`язок доказування правомірності своїх дій відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невизначеністю позивачем належного відповідача та надано строк для усунення її недоліків.

11.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій відповідачем визначено ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 17.09.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали, роз`яснено наслідки неподання відзиву, передбачені частиною четвертою статті 159 КАС України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких пояснень чи доказів на обґрунтування правомірності своїх дій до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 23.04.2025, датою взяття позивача на облік є 28.04.2023.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 09.07.2025 № 2025/009184136 зареєстрованим місцем проживання позивача з 18.08.2020 є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 23.04.2025, та військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» 05.07.2025, адресою проживання позивача зазначено: АДРЕСА_2 ; датою уточнення даних - 14.01.2025.

У паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 наявні відмітки органів прикордонного контролю, зокрема від 13.08.2023 та від 14.08.2023.

У військово-обліковому документі позивача, сформованому у застосунку «Резерв+» 05.07.2025, відображено відмітку «Порушення правил військового обліку». Відомостей про те, у чому саме полягає порушення позивачем правил військового обліку, з якої дати та на якій підставі відповідні відомості внесено до Реєстру, зазначений документ не містить.

При цьому у розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 23.04.2025, у розділі «Правопорушення» зазначено: «Дані в цьому реєстрі відсутні».

Відомостей про складення стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-XII).

23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведені у Додатку 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила).

Пунктами 3 та 4 Правил встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (п.19 Порядку № 1487).

Пунктом 79 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статті 210 та 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За змістом статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста віднесено відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно з пунктами 1 - 4 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; відомості про участь у бойових діях.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Статтею 14-1 Закону № 1951-VIII визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, які відображаються у військово-обліковому документі позивача у застосунку «Резерв+» у вигляді відмітки «Порушення правил військового обліку».

Суд зазначає, що Закон № 1951-VIII розрізняє персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до яких пунктом 20-1 частини першої статті 7 цього Закону віднесено відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, та службові дані, до яких пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону віднесено відомості про виконання військового обов`язку, складовою якого відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII є дотримання правил військового обліку.

Тобто внесення органом ведення Реєстру до Реєстру відомостей про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку як службових даних про стан виконання ним військового обов`язку законом не виключається та не ставиться у залежність виключно від складення протоколу чи винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому доводи позивача про те, що до Реєстру можуть вноситися лише відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає необґрунтованими.

Водночас підставою для внесення до Реєстру таких службових даних є сам факт допущеного військовозобов`язаним порушення правил військового обліку, тобто невиконання ним конкретного обов`язку, встановленого законом чи іншим нормативно-правовим актом у сфері військового обліку. Відтак правомірність внесення органом ведення Реєстру відповідних відомостей обумовлена наявністю такого факту, а відомості про порушення правил військового обліку, внесені до Реєстру за відсутності встановленого факту конкретного порушення, не відповідають засадам повноти, актуальності та достовірності відомостей Реєстру, визначеним статтею 3 Закону № 1951-VIII.

Аналогічного підходу суд дотримувався, зокрема, у рішеннях від 26.01.2026 у справі № 420/30505/25 та від 10.03.2026 у справі № 420/20385/25, у яких позовні вимоги про виключення з Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку задоволено з огляду на відсутність підстав для внесення таких відомостей, і, навпаки, у рішенні від 16.07.2026 у справі № 420/5931/26 у задоволенні аналогічних вимог відмовлено, оскільки під час розгляду справи знайшов своє підтвердження факт порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести наявність підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, у тому числі довести, яке саме порушення правил військового обліку допущено позивачем, у чому воно полягало, коли воно було вчинене та виявлене, а також надати суду документи та відомості, на підставі яких відповідні відомості внесені до Реєстру.

Проте відповідач відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких пояснень щодо підстав внесення до Реєстру спірних відомостей до суду не надав та жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення правил військового обліку не подав.

З наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити, яке саме порушення правил військового обліку ставиться позивачу у вину, у чому воно полягало та коли було вчинене: у військово-обліковому документі позивача відображено лише загальну відмітку «Порушення правил військового обліку» без зазначення причини та дати її внесення, а у розширених даних з Реєстру у розділі «Правопорушення» зазначено, що відповідні дані відсутні. Відомостей про виклик позивача до відповідача, про вручення йому повістки, про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення чи про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення матеріали справи також не містять і відповідач відповідних доказів не надав.

Суд зауважує, що адміністративний суд перевіряє правомірність дій суб`єкта владних повноважень з огляду на ті підстави, з яких він діяв, і не може самостійно встановлювати чи припускати підстави внесення відомостей до Реєстру замість суб`єкта владних повноважень, який таких підстав не навів і не довів. Інакше суд перебрав би на себе функцію відповідача з обґрунтування власних дій та порушив би принцип рівності учасників справи і змагальності сторін, закріплений частиною першою статті 9 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі та про наслідки неподання відзиву, правом на подання відзиву не скористався, про поважність причин його неподання суду не повідомив та не довів правомірності своїх дій, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, кваліфікує неподання відповідачем відзиву як визнання позову.

Таким чином, відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення правил військового обліку, а отже, і наявності підстав для внесення до Реєстру відповідних відомостей. За таких обставин дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем є протиправними.

Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає, що відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Відповідач як орган ведення Реєстру, за яким позивач перебуває на військовому обліку, є суб`єктом, уповноваженим на внесення змін до відомостей Реєстру щодо позивача.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який призведе до його реального відновлення, є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку та зобов`язання відповідача виключити з Реєстру дані про порушення позивачем правил військового обліку.

При цьому суд зауважує, що висновки суду у цій справі ґрунтуються на недоведеності відповідачем підстав внесення до Реєстру саме тих відомостей, які є предметом спору, і не звільняють позивача від обов`язку дотримуватися правил військового обліку, встановлених законодавством, та не позбавляють відповідача можливості реалізовувати свої повноваження органу ведення Реєстру у разі встановлення в установленому порядку обставин, з якими закон пов`язує внесення до Реєстру відповідних відомостей.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини першої статті 139 КАС України. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний