Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/21305/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21305/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо несвоєчасного нарахування та невиплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області негайно та в повному обсязі виплатити ОСОБА_1 заборгованість з державної допомоги при народженні дитини у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із законною заявою про призначення та виплату грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» та державної допомоги при народженні доньки — ОСОБА_2 . 20 квітня 2026 року Відповідачем було офіційно прийнято та зареєстровано повторне звернення з уточненими та повністю коректними банківськими реквізитами АТ «Райффайзен Банк» для зарахування коштів у розмірі 50 000 гривен (що підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області № 27772-23205/Г-02/8-1500/26 від 24.06.2026). Проте, станом на липень 2026 року (протягом більше ніж 5 місяців та 14 днів з моменту первинного звернення), Відповідач свій обов`язок не виконав, виплату належних мені за законом 50 000 гривень не здійснив, чим грубо порушив Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позову, в якому відповідач заперечував проти його задоволення зазначивши, що відповідно до платіжної відомості №598624 від 17.07.2026 Позивачу було зараховано кошти державної соціальної допомоги при народженні дитини в розмірі 50000 грн на поточний рахунок АТ «Райффайзен банк» НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2026 звернулась до Головного управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751.

Відповідно до зазначеної заяви та долученими до неї документами Головним управлінням було призначено та нараховано державну допомогу при народженні дитини на період з 01.01.2026 по 31.01.2026 у розмірі 50 000 (п`ятдеся тисяч) грн.

Зазначені кошти державної соціальної допомоги, за заявою Позивача, були нараховані на особистий рахунок Позивача у банківській установі АТ «Райффайзен Банк».

25.03.2026 Головним управлінням було отримано повідомлення від АТ «Райффайзен банк» про закриття поточного рахунку Позивача.

20.04.2026 Позивачем було подано нову заяву про призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 із зазначенням реквізитів банківського рахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням вживалися необхідні заходи для перерахування належних Позивачу коштів. Зокрема 23.04.2026, 07.05.2026, 11.05.2026, 13.05.2026, 18.05.2026, 22.05.2026, 02.06.2026 та 18.06.2026 були сформовані та направлені відповідні транзакції з перерахування коштів на рахунок позивачки.

Водночас за зазначеними транзакціями в інформаційній системі відображено статус «Заблоковано, невідповідність реквізитам».

Відповідно до платіжної відомості № 598624 від 17.07.2026 Позивачу було зараховано кошти державної соціальної допомоги при народженні дитини в розмірі 50000 грн на поточний рахунок АТ «Райффайзен банк» НОМЕР_1 .

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» № 2811 (далі - Закон № 2811), Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1101 (далі - Порядок № 1715) та Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» (далі - Порядок № 250).

Закон № 1768-III спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2811 громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3 Закону № 2811 передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема: допомога на дітей одиноким матерям (пункт 5).

За приписами статті 18-1 Закону № 2811 право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Відповідно до статті 18-3 Закону № 2811 допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, у п.1 якого вказано, що цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми": допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку).

Згідно з пунктом 43 Порядку № 1751 відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

За приписами пункту 44 Порядку № 1751 до складу сім`ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, включаються, зокрема жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. Склад сім`ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.

Відповідно до пункту 45 Порядку № 1751 для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація); 3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;5) копія свідоцтва про народження дитини.

Також, інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації.

Відповідно до пунктом 46 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям не призначається/не виплачується у разі, коли: у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більш як три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених абзацами дев`ятнадцятим - двадцять шостим цього пункту).

Допомога на дітей одиноким матерям у випадку, зазначеному в абзаці першому цього підпункту, призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.

Статтею 50 Порядку № 1751, встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з необхідними документами та/або відомостями, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви, декларації та довідки про доходи, визначених підпунктами 1-3 пункту 45 цього Порядку.

Як встановлено судом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2026 звернулась до Головного управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751.

Відповідно до зазначеної заяви та долученими до неї документами Головним управлінням було призначено та нараховано державну допомогу при народженні дитини на період з 01.01.2026 по 31.01.2026 у розмірі 50 000 (п`ятдеся тисяч) грн.

Зазначені кошти державної соціальної допомоги, за заявою Позивача, були нараховані на особистий рахунок Позивача у банківській установі АТ «Райффайзен Банк».

25.03.2026 Головним управлінням було отримано повідомлення від АТ «Райффайзен банк» про закриття поточного рахунку Позивача.

20.04.2026 Позивачем було подано нову заяву про призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 із зазначенням реквізитів банківського рахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням вживалися необхідні заходи для перерахування належних Позивачу коштів. Зокрема 23.04.2026, 07.05.2026, 11.05.2026, 13.05.2026, 18.05.2026, 22.05.2026, 02.06.2026 та 18.06.2026 були сформовані та направлені відповідні транзакції з перерахування коштів на рахунок позивачки.

Водночас за зазначеними транзакціями в інформаційній системі відображено статус «Заблоковано, невідповідність реквізитам».

Відповідно до платіжної відомості № 598624 від 17.07.2026 Позивачу було зараховано кошти державної соціальної допомоги при народженні дитини в розмірі 50000 грн на поточний рахунок АТ «Райффайзен банк» НОМЕР_1 .

Отже, незарахування коштів на рахунок позивачки було зумовлено невідповідністю реквізитів, у зв`язку з чим проведення відповідних транзакцій не відбулося з причин, що не залежали від Головного управління.

У результаті вжитих заходів 17.07.2026 належні позивачці кошти були фактично зараховані на її рахунок у повному обсязі.

Таким чином, Пенсійний фонд України вжив усіх необхідних заходів для забезпечення реалізації права позивачки на отримання відповідної виплати, а спірна виплата на теперішній час фактично здійснена.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо несвоєчасного нарахування та невиплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області негайно та в повному обсязі виплатити ОСОБА_1 заборгованість з державної допомоги при народженні дитини у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Наведені позивачем обґрунтування щодо моральної шкоди не підтверджуються жодними доказами, а отже є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п.2 ч.2 ст.23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п.4 ч.2 ст.23 ЦК України).

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, позивач повинен довести, зокрема, яку саме шкоду йому заподіяно і який її розмір.

При цьому необхідно враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

На думку суду, у цій справі підстав для стягнення моральної шкоди немає, оскільки позивачем не наведено у чому саме полягала ця шкода, та які настали наслідки.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.