Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №420/17057/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17057/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 28.05.2026 року №24 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою від 19.06.20206 року суд відмовив позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Позов обґрунтований позивачем тим, що він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняте необґрунтоване та протиправне рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки.

Від відповідачів відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач звернувся 18.05.2026 року через Центр надання адміністративних послуг із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із здійсненням постійного догляду за тещею. При цьому, позивач зазначає, що інших родичів, які б могли доглядати за тещею не має.

Однак позивачем через портал «Дія» отримане повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №20260522-822718 про те, що заява позивача розглянута та протоколом №24 від 28.05.2026 року комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки наявні невійськовозобо`язані родичі першого ступеня споріднення, які можуть доглядати.

Позивач не погодився з правомірністю відмови йому у наданні відстрочки, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Відповідно до положень п. 56, 57, 58, 58-1 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у п. 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка).

Відповідно до положень п. 60 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до Додатку 5 до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» подаються наступні документи: для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Відповідно до п. 1, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Позивач є чоловіком ОСОБА_2 , про що свідчить Свідоцтво про шлюб від 16.02.207 року (актовий запис №151).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 матір`ю дружини позивача є ОСОБА_3 , яка відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №124915 є особою з інвалідністю ІІ групи з 20.02.2023 року, загальне захворювання, безстроково.

Відповідно до висновку ЛКК №252 від 06.08.2025 року за формою №080-4/о про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_3 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Відповідно до акту №64 від 18.05.2026 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду позивач здійснює постійних догляд за ОСОБА_3 .

При цьому, позивачем на адресу відповідача направлялася заява, в якій зазначено, що позивач проживає разом з матір`ю дружини та здійснює за нею постійних догляд, а донька ОСОБА_3 не має можливості здійснювати догляд за своєю матір`ю, оскільки була змушена евакуюватися через постійні обстріли і небезпеку в м. Херсон та перебуває з двома неповнолітніми дітьми ( ОСОБА_4 2010 року народження та ОСОБА_5 2014 року народження) за кордоном, її виїзд підтверджується закордонним паспортом. У країні тимчасового перебування з 2022 року діти проходять навчання в школі, що унеможливлює повернення дружини до України.

Виходячи з тих документів, які надані до суду та обставин, зазначених позивачем вбачається, що позивач здійснює догляд за своєю тещею, а інших осіб, які могли б доглядати за ОСОБА_3 не має.

Дійсно, об`єктивно доведеним є факт наявності у ОСОБА_3 доньки, яка згідно із законом зобов`язана здійснювати догляд за своєю матір`ю, а факт її перебування чи проживання за кордоном не є автоматичною підставою для надання позивачу відстрочки від призову відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак комісія мала перевірити зазначені обставини та встановити фактичну можливість чи відсутність можливості у доньки здійснювати догляд за хворою матір`ю. Хоча перебування ОСОБА_2 за межами України саме по собі не звільняє її від обов`язку утримувати чи доглядати хвору матір, однак вимагає від суб`єкта владних повноважень з`ясування питання щодо реальної можливості виконання такого обов`язку з урахуванням конкретних життєвих обставин.

З підстав відмови позивачу у наданні відстрочки вбачається, що відповідачем прийнято рішення виключно з підстав наявності у ОСОБА_3 невійськовозобо`язаного родича першого ступеня споріднення, який може доглядати за нею, при цьому саме дослідження можливості такого догляду не здійснювалося, тобто, відповідач приймаючи рішення про відмову у наданні відстрочки, обмежився формальним посиланням на наявність у тещі позивача доньки без перевірки чи має така особа реальну можливість виконувати обов`язок з догляду.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання, та без належного його обґрунтування, у зв`язку з чим не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості рішень суб`єкта владних повноважень, а тому оскаржуване позивачем рішення відповідача має бути скасовано судом, а заява позивача має бути повторно розглянута відповідачем з врахуванням висновків суду.

При прийнятті рішення по цій справі судом також врахована позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 27.02.2025 року у справі №380/16966/24, відповідно до якої відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин то така особа відсутня у розумінні положень законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд при відкритті провадження в цій справі зобов`язав відповідача надати до суду докази на спростування обставин, викладених в позові, однак відповідачем жодного доказу до суду не надано, як і не надано відзиву на позовну заяву, відповідачем не доведено правомірність свого рішення, що також є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 28.05.2026 року №24 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 28.05.2026 року №24 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з врахуванням висновків суду.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Суддя Леонід СВИДА