Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/8036/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8036/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” - за період військової служби у липні місяці 2025 року у військовій частині НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” - за період військової служби у липні місяці 2025 року у військовій частині НОМЕР_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час звільнення Відповідачем надано документи про нарахування грошового забезпечення та додаткових виплат за 2026 рік, в подальшому також довідку про нарахування грошового забезпечення від 10.03.2026р. № 11/670, з яких вбачається, що Відповідачем безпідставно не виплачено додаткову винагороду за липень місяць 2025 року в розмірі до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”. Вважаючи, дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 20.02.2025 року по 19.01.2026 року на посаді заступника командира НОМЕР_2 батальйону берегової оборони. Безпосереднім командиром позивача, на якого було покладено обов`язок щомісячно складати та подавати командиру військової частини рапорти на виплату додаткової винагороди в залежності від виконуваних підпорядкованим особовим складом завдань, у спірний період був командир НОМЕР_2 батальйону берегової оборони. Так, рапортом від 01.08.2025 №25736/р командир НОМЕР_2 батальйону берегової оборони клопотав перед командиром Військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно кількості днів здійснення у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави охорону, оборону та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційнотехнічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки) за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року. Рапортом від 01.08.2025 №25722/р командир 4 батальйону берегової оборони клопотав перед командиром Військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень пропорційно кількості днів участі в бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за періоди з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року. Пунктом 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративногосподарської діяльності) від 05.08.2025 №1023 прийнято рішення виплатити особовому складу Військової частини НОМЕР_1 за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) відповідно до Додатку 1 до цього наказу. Згідно Додатку 1 до наказу майору ОСОБА_1 зазначена додаткова винагорода підлягала виплаті за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року. Позивач у своїй позовній заяві визнає отримання додаткової винагороди в сумі 52258,07 грн., проте, не погоджується з розміром виплаченої додаткової винагороди, вважаючи, що він мав право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.07.2025 по 09.07.2025 та з 15.07.2025 по 31.07.2025 з посиланням на інформацію, що міститься в довідці форми 6 (про безпосередню участь) від 24.01.2026 р. № 88 та копії витягу з журналу бойових дій № 308 від 22.01.2026 р. Вважаємо посилання представника позивача на вказану довідку та витяг з журналу бойових дій безпідставним, оскільки законом встановлено інший порядок на підтвердження тривалості участі особи у бойових (спеціальних) діях в районах їх ведення та на лінії бойового зіткнення з противником. Така довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 є виключно підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які набули права на отримання такого статусу. Можливості її використання на підтвердження інших фактів чинним законодавством не передбачено.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка врахована при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 20.02.2025 року по 19.01.2026 року на посаді заступника командира НОМЕР_2 батальйону берегової оборони.

19 січня 2026 року ОСОБА_1 , було звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 19 від 19.01.2026, що підтверджується витягом з вищевказаного наказу.

Під час звільнення Відповідачем надано позивачу документи про нарахування грошового забезпечення та додаткових виплат за 2026 рік, в подальшому також довідку про нарахування грошового забезпечення від 10.03.2026р. № 11/670, з яких вбачається, що Відповідачем безпідставно не виплачено мені додаткову винагороду за липень місяць 2025 року в розмірі до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Про розмір виплат додаткової винагороди за оскаржуваний період служби у військовій частині НОМЕР_1 свідчить видана Відповідачем довідка від 10.03.2026р. № 11/670, а саме: 52 258.07грн

Рапортом від 01.08.2025 №25736/р командир НОМЕР_2 батальйону берегової оборони клопотав перед командиром Військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно кількості днів здійснення у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави охорону, оборону та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційнотехнічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки) за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року.

Рапортом від 01.08.2025 №25722/р командир 4 батальйону берегової оборони клопотав перед командиром Військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень пропорційно кількості днів участі в бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за періоди з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року.

Пунктом 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративногосподарської діяльності) від 05.08.2025 №1023 прийнято рішення виплатити особовому складу Військової частини НОМЕР_1 за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) відповідно до Додатку 1 до цього наказу.

Згідно Додатку 1 до наказу майору ОСОБА_1 зазначена додаткова винагорода підлягала виплаті за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року.

Пунктом 3 того ж наказу командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення виплатити особовому складу Військової частини НОМЕР_1 , які брали безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) відповідно до Додатку 3 до цього наказу.

Згідно Додатку 3 до наказу майору ОСОБА_1 зазначена додаткова винагорода підлягала виплаті за періоди з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року.

На виконання наведеного вище наказу за липень 2025 року позивачу було нараховано додаткову винагороду в розмірі 55 666,67 грн. із розрахунку: за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року (14 днів): 30 000/31*14 = 13 548,39 грн.; за періоди з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року (12 днів): 100 000/31*12 = 38 709,68 грн.; що разом складає: 13 548,39 + 38 709,68 = 52 258,07 грн.

Нарахування зазначеної суми у довідці від 10.03.2026 №11/670 (відображено в графі «Додаткова винагорода згідно ПКМУ №168 від 28.02.2022 р.» в рядку за період 01.07.2025 по 31.07.2025

Позивач в періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року здійснював у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави охорону, оборону та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (у тому числі із забезпечення функціонування системи зв`язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки) на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_2 батальйону берегової оборони від 30.06.2025 №34/32/51дск, а в період з 10.07.2025 по 14.07.2025 перебував у тимчасовому місці дислокації батальйону (що знаходиться поза межами району виконання завдань).

Вважаючи дії протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2, 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз. 2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 27.09.2022 № 1066, від 08.10.2022 № 1146, від 20.01.2023 № 43, від 09.08.2023 № 836, від 15.09.2023 № 1001, від 07.11.2023 № 1162, від 30.01.2024 № 103, від 12.04.2024 № 419, від 18.06.2024 № 714, від 01.11.2024 № 1273, від 15.11.2024 № 1311 до вказаної постанови були внесені зміни та доповнення.

Як встановлено судом, Рапортом від 01.08.2025 №25722/р командир 4 батальйону берегової оборони клопотав перед командиром Військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень пропорційно кількості днів участі в бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за періоди з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року.

За періоди з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року (12 днів): 100 000/31*12 = 38 709,68 грн.;

Крім того, Пунктом 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративногосподарської діяльності) від 05.08.2025 №1023 прийнято рішення виплатити особовому складу Військової частини НОМЕР_1 за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) відповідно до Додатку 1 до цього наказу. Згідно Додатку 1 до наказу майору ОСОБА_1 зазначена додаткова винагорода підлягала виплаті за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року.

Стосовно доводів позивача про те, що додаткова винагорода у порядку п. 1 Постанови КМУ №168 повинна була виплачуватись йому у розмірі 100000,00 грн., суд зазначає наступне.

Для належного виконання пункту 1 Постанови № 168 і виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Порядок № 260 доповнено новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», згідно з наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 - застосовується з 01.02.2023.

Пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

За пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

Таким чином, позивач як військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, посилався на те, що у спірний період брав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а тому набув право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Суд звертає увагу, що ключовим для встановлення обґрунтованості позовних вимог у даній справі є визначення конкретних завдань, які виконував позивач, перебуваючи у спірний період у зоні ведення бойових дій.

Проте, матеріали справи містять лише витяги з Наказів.

Натомість, право на таку винагороду у військовослужбовців виникає виключно за умов документального підтвердження виконання у відповідні дні військовослужбовцем бойових завдань, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів.

Інших підтверджуючих документів, а саме: бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу та довідок командира військової частини, матеріали даної справи не містять.

Таким чином, у ході судового розгляду справи не встановлено наявності доказів та документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії у періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року.

Позивачу за спірні періоди додаткова винагорода передбачена п. 1 Постанови КМУ №168 виплачувалась пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії, що було нараховано додаткову винагороду із розрахунку: за періоди з 01.07.2025 року по 02.07.2025 року, з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року, з 15.07.2025 року по 16.07.2025 року, з 21.07.2025 року по 25.07.2025 року та з 30.07.2025 року по 31.07.2025 року (14 днів): 30 000/31*14 = 13 548,39 грн..

В той час як за період з 03.07.2025 року по 06.07.2025 року, з 17.07.2025 року по 20.07.2025 року та з 26.07.2025 року по 29.07.2025 року (12 днів) додаткова винагорода позивачу була виплачена з розрахунку 100000,00 грн.

На підставі викладеного суд зазначає щодо відсутності підстав для нарахування додаткової грошової допомоги за весь липень 2025 року у розмірі 100000,00 грн, оскільки інформації щодо безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на її підтвердження не надано, за інформацією відповідача документи, які підтверджували участь позивача у зазначених заходах при перебуванні безпосередньо в районі бойових дій відсутні, а сам по собі факт перебування військовослужбовця у зоні ведення бойових дій без підтвердження виконання при цьому бойових завдань, не є підставою для нарахування спірної додаткової винагороди.

З огляду на вказане суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судовий збір на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Кузьменко

.