Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №420/16781/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16781/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-2), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку за станом здоров`я;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку за станом здоров`я у відповідності до його тимчасового посвідчення НОМЕР_1 ;

стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати, що складаються з витрат на судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач до початку повномасштабного вторгнення проживав в Подільському районі, Одеської області, с. Плоске. Після початку повномасштабного вторгнення позивач змінив місце свого проживання та переїхав до м. Одеса, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 (відповідач-1) взяв на облік ОСОБА_1 та направив його на проходження ВЛК. За результатами медичного огляду у травні 2023 року ОСОБА_1 військово лікарською комісією Відповідача-1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а, графи I, що підтверджується довідкою ВЛК від 13.05.2023 №94, яка містить всі необхідні підписи скріплені печатками. В подальшому відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа (тимчасове посвідчення НОМЕР_1 ), тобто відповідач-1 виключив позивача з військового обліку на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я). Таким чином, ОСОБА_1 згідно свого паперового військово-облікового документа відповідачем 1 спочатку був прийнятий на військовий облік, про що свідчить відповідна відмітка у паперовому ВОД, та 13.05.2023 року був виключений з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я, про що також свідчить відмітка у паперовому ВОД.

Однак, в травні 2026 року позивач з метою перевірки відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформував через веб-портал «Дія» електронний ВОД та виявив, що відносно нього уповноваженою особою відповідача-1 досі не занесено відомостей про виключення його з обліку на підставі пройденої ВЛК у 2023 році. У електронному ВОД позивача відсутня інформація про виключення його з військового обліку за станом здоров`я, разом з тим наявна інформація про те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 та має статус військовозобов`язаного. Виявивши такі невідповідності позивач звертався з письмовими заявами засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» до відповідачів щодо внесення правильної інформації про його виключення з військового обліку згідно паперового ВОД, але інформація внесена не була. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною тому звернувся до суду.

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

18.06.2026 року до суду надійшов відзив від відповідача-1, в якому зазначено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15.07.2019 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , який є органом ведення його персонального військового обліку та уповноважений на формування, ведення та актуалізацію облікової справи позивача, у тому числі внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо його військово облікового статусу. ІНФОРМАЦІЯ_4 не здійснює ведення персонального військового обліку ОСОБА_1 , не формував та не супроводжував його облікову справу, а відтак не є органом, уповноваженим на актуалізацію відомостей у Реєстрі щодо Позивача. За таких умов відсутні правові та організаційні підстави для покладення на ІНФОРМАЦІЯ_6 обов`язку щодо внесення або коригування даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно позивача. Довідка військово - лікарської комісії, надана позивачем, містить відомості про проходження ним ВЛК у 2023 році у ІНФОРМАЦІЯ_9 , що не узгоджується з інформацією Реєстру щодо органу ведення його військового обліку та даними про перебування ОСОБА_1 на обліку в іншому територіальному центрі комплектування, у зв`язку з чим між зазначеними відомостями наявні розбіжності, які підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі. Крім того, станом на момент розгляду справи у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні будь-які матеріали облікової справи позивача, а також медична документація, яка б підтверджувала факт встановлення йому непридатності до військової служби та виключення з військового обліку саме в порядку, визначеному законодавством. За таких обставин твердження про наявність у відповідача бездіяльності щодо невнесення відповідних відомостей до Реєстру є необґрунтованими, оскільки відсутній як належний обсяг повноважень щодо ведення обліку позивача, так і документально підтверджена підстава для внесення таких відомостей. Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_4 не є належним суб`єктом, на якого може бути покладено виконання дій, про які заявляє позивач, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_10 .

19.06.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.06.2026 року до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.07.2026 року до суду надійшла заява від відповідача-2, в якій зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому вважає що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. З наявних фактичних обставин та доказів встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, відомостями із застосунку "Резерв +". Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) будучи військовозобов`язаним та таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 обліковується, як порушник військового обліку та/або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію по причині – «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії» з 21.01.2026 року. Позивач жодного висновку ВЛК не має, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації чи бронювання на даний час не має. Позивач до суду подав в якості доказу Електронний військово-обліковий документ (в роздрукованому вигляді) сформований в додатку «Резерв+» - 15.05.2026 року, відповідно до якого він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , з військового обліку не виключався. Тобто він є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.05.2023 № 94 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Позивач до суду подав в якості доказу копію військово-облікового документу, яким є тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 13.05.2023 . У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 у графі 7 – «Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я», зазначено: « Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 64 а розкладу хвороб згідно Наказу МОУ №402/2008, у графі 13 зазначено: « знято з військового обліку» - 13.05.2023 року не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.1 ч.3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та затверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даному посвідченні у графі 14 зазначено: « 13.05.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно ст.37 п.6 пп. 3 ЗУ «Про BO i BC ». В електронному реєстрі військовозобов`язаних "ОБЕРІГ" вказується, що позивач є військовозобов`язаним та знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , військово-обліковий документ сформований 15.05.2026, також вказано про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_13 не визнає достовірність Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 13.05.2023 року та визнає чинним Електронний військово-обліковий документ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач до початку повномасштабного вторгнення проживав в Подільському районі, Одеської області, с. Плоске. Після початку повномасштабного вторгнення позивач змінив місце свого проживання та переїхав до м. Одеса, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач-1 взяв на облік позивача та направив його на проходження ВЛК. За результатами медичного огляду у травні 2023 року ОСОБА_1 військово лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_14 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а, графи I, що підтверджується довідкою ВЛК від 13.05.2023 №94, яка містить всі необхідні підписи, скріплені печатками.

В подальшому відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа (тимчасове посвідчення НОМЕР_1 ).

В травні 2026 року позивач через веб-портал «Дія» сформував електронний ВОД та виявив, що відносно нього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_14 не занесено відомостей про виключення його з обліку на підставі пройденої ВЛК від 2023 року. У електронному ВОД позивача відсутня інформація про виключення його з військового обліку за станом здоров`я, разом з тим наявна інформація про те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 та має статус військовозобов`язаного.

Виявивши такі невідповідності позивач звертався з письмовими заявами засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» до відповідачів щодо внесення правильної інформації про його виключення з військового обліку згідно паперового ВОД.

Відповідь на заяви відповідачами надана не була.

Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів та звернувся до суду з позовом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною 1 ст.5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 ч.1 ст. 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 8 ст. 1 Закону № 2232 положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

П. 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).

П. 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені п. 8 Положення № 154.

Відповідно до п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов`язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов`язаним […].

Відповідно до п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Таким чином, суд зазначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Також, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 ОСОБА_1 Рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_14 від 13.05.2023 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі графи ІІ ст. 64А, наказу МОУ №402 від 2008 року. В графі 14 посвідчення, як підставу виключення з військового обліку зазначено ст. 37 п. 6 пп. 3 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Проте відповідачем-1 не надано доказів внесення зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд зазначає, що саме відповідач-1 зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та виключений з військового обліку. Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.

Таким чином, відповідач-1 всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.

Суд зауважує, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача-1 певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Так, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Себто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Відтак, оскільки позивач був виключений відповідачем-1 з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно висновку ВЛК, відповідач-1 зобов`язаний був внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача-1 у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку за станом здоров`я, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку якого на сьогодні перебуває позивач, внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку за станом здоров`я у відповідності до його тимчасового посвідчення НОМЕР_1 . Суд вважає, що відповідальним за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військозобов`язаних та резервістів є саме відповідач-2, у розпорядженні якого перебуває облікова справа позивача, а також медична документація.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у загальному розмірі 2129,92 грн.

Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача-1, внаслідок неправомірних дій якого спір був доведений до суду, у розмірі 1064,96 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Зайво сплачений судовий збір може бути повернуто позивачу за його заявою.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку за станом здоров`я.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_15 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку за станом здоров`я у відповідності до його тимчасового посвідчення НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1064 грн. 96 коп. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА