Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №420/18805/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18805/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Хорива, буд. 1, літера А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 р.;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500020/2026/000081 від 18.03.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару, поставленого на підставі договору поставки товару №KES-27/24, Позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 АА 26UA500020001982U6, в якій було визначено для митного оформлення товари загальною вартістю 26 650,00 дол. США, та відповідні документи на підтвердження заявленої митної вартості. Позивач вищезазначені товари визначив за митною вартістю – по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору). На вимогу Одеської митниці позивачем також були надані додаткові документи.

18.03.2026 Відповідачем було винесено картку відмови №UA500020/2026/000081 в митному оформленні (випуску) товарів, а також рішення про коригування митної вартості UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026.

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.

Щодо застосування відповідачем методу визначення вартості по ідентичним товарам позивач зазначив, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися на інформації про вартість товару, отриманої Відповідачем з невідомого джерела. Позивач зазначає, що неможливо визначити, чи взагалі ця інформація може бути використана , чи відноситься вона до реалій часу, в який здійснюється митне оформлення та чи стосується вона «ідентичних товарів».

Крім іншого, позивач не погоджується з висновками Відповідача, якими останній обґрунтовує оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а також зазначає, що посилання Відповідача в рішенні на факт ненадання невідомих документів, які Відповідач не витребував, перелік яких не визначав, та які не передбачені Договором як обов`язкові для надання продавцем, є протиправним.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000081 від 18.03.2026

14.07.2026 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №26UA500020001982U6, відповідно до якої за умовами поставки CFR на митну територію України надійшов товар ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

18.03.2026 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 02.01.2026 б/н на умовах поставки FOB (у ВМД CFR), в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, року випуску та моделей; копію митної декларації країни відправлення від 05.01.2026 №220020260105198789 без перекладу; комерційну пропозицію б/н без дати та на умовах поставки FOB Китай; у наданому висновку від 17.03.2026 №183/26 експерт використовував основний метод визначення митної вартості відповідно до МКУ, тобто не здійснював жодного аналізу ринку країни експортера, не навів жодного прикладу вартості подібних (аналогічних) товарів в КНР, а просто зазначив вартість товарів згідно представлених йому декларантом документів. Таким чином, наданий висновок про вартісні характеристики товарів не є змістовним та може братись до уваги, як думка фахівця. 18.03.2026 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500020001982U6 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

На переконання відповідача, у рішенні про коригування митної вартості №UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Відтак, відповідач робить висновок, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000081 від 18.03.2026 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

14.07.2026 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (Покупець) та Kooperant Europejski Sp. z о.о. (Продавець) 25.10.2024 року було укладено контракт на поставку № KES-27/24, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується поставити засоби наземного транспорту i пов`язані з транспортом пристрої та обладнання, запасні частини, супутні деталі та інше приладдя, автохімія, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

Відповідно п. 2.1. Договору орієнтовна сума контракту становить: 20 000 000.00 дол США. Загальна кінцева сума контракту становить суму вcix Специфікацій, що будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначено в Специфікаціях до цього контракту.

Відповідно п. 4.1.-4.2. Договору № KES-27/24, товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах «Інкотермс-2020» протягом не більше ніж 180 календарних днів з моменту підписання специфікації. Базис поставки партії Товару Сторони погоджують у інвойсі або Специфіації. Продавець зобов`язаний письмово повідомити Покупця про дату поставки (відвантаження) Товару. Продавець разом iз товаром зобов`язаний передати (або одночасно з вивантаженням товару надіслати поштою або кур`єрською доставкою) Покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс); міжнародну автомобільну накладну CMR; пакувальний листок; інші документи за запитом Покупця.

На виконання умов Договору № KES-27/24 було виставлено Інвойс № 45/01/2026 від 05.01.2026 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна вартість товару становить 26 650,98 доларів. Також в інвойсі визначено умови поставки – CFR Odesa.

Також було складено специфікацію № 56166 від 05.01.2026 року до Договору, якою сторонами було погоджено поставку на територію України товарів.

З метою митного оформлення імпортованого товару 18.03.2026 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 26UA500020001982U6 на:

Товар 1. Електроскутери з електричними двигунами для пересування (в ЕМД наведений перелік товару кількості 65 шт) Торговельна марка : TBC Країна виробництва : CN Виробник : JINSHUN IMPORT AND EXPORT XUZHOU CO.,LTD, 2. Місць 1466 CT 3. 1/ Номери контейнерів: MSNU5554181/221/2.

Товар 2. Електроскутери з електричними двигунами для пересування (в ЕМД наведений перелік товару кількості 65 шт) Торговельна марка : TBC Країна виробництва : CN Виробник : JINSHUN IMPORT AND EXPORT XUZHOU CO.,LTD, 2.Частина місця CT 3. 1/ Номери контейнерів: MSNU5554181/221/2.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

Пакувальний лист (Packing List) №45/01/2026 від 05.01.2026;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №45/01/2026 від 05.01.2026;

Коносамент (Bill of Lading) №BW2512099B від 05.01.2026;

Навантажувальний документ (Bordereau) №DOL00011602 від 17.03.2026;

Декларація про походження товару (Declaration of origin) №45/01/2026 від 05.01.2026;

Статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № KES-27/24 від 25.10.2024;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація №56166 від 05.01.2026;

Договір про надання послуг митного брокера №3К/В-4 від 27.05.2022.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) Згідно коносаменту від 05.01.2026 № BW25120992B оцінювана партія товару прибула на морському судні FEBE, але у гр.21 ЕМД зазначене інше судно SIDRA HALIMA. Тобто здійснювались операції розвантаження, перевантаження контейнерів, а також надавались інші, пов`язані з транспортуванням послуги, зокрема портові (зберігання, обробка вантажу, зважування тощо). З огляду на зазначене митний орган зазначає щодо наявності у імпортера додаткових витрат на транзитні митні формальності, доставку товару від транзитного порту до кордону України тощо;

2) Відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах CFR Odesa (згідно Інкотермс 2010), тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (комерційному інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Також у коносаменті від 05.01.2026 № BW25120992B зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару.

3) Відповідно до умов викладених у специфікації, оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі- ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Також поставка товару з таким відстроченням по оплаті може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою.

4) Згідно п.2.3 та 5.1 зовнішньоекономічного контракту назва, ціна, якість та кількість товару визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.1.2. Водночас, у специфікації від 05.01.2026 №56166, згідно якої сформована оцінювана партія товарів,- відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів,- що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

5) У наданому комерційному рахунку від 05.01.2026 № 45/01/2026 відсутнє посилання на специфікацію від 05.01.2026 №56166 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, 18.03.2026 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 02.01.2026 б/н на умовах поставки FOB (у ВМД CFR), в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, року випуску та моделей; копію митної декларації країни відправлення від 05.01.2026 №220020260105198789 без перекладу; комерційну пропозицію б/н без дати та на умовах поставки FOB Китай; у наданому висновку від 17.03.2026 №183/26 експерт використовував основний метод визначення митної вартості відповідно до МКУ, тобто не здійснював жодного аналізу ринку країни-експортера, не навів жодного прикладу вартості подібних (аналогічних) товарів в КНР, а просто зазначив вартість товарів згідно представлених йому декларантом документів. Таким чином, наданий висновок про вартісні характеристики товарів не є змістовним та може братись до уваги, як думка фахівця.

18.03.2026 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Митний орган в оскаржуваному рішенні зазначає, що відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч.2. ст.58 МКУ, ч.6 ст.54 МКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки розбіжності не було спростовано, відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.4 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою визначення основи визначення вартості згідно з положеннями статей 59-60 МКУ. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій ідентичних товарів, тому відповідно до статей 59 МКУ не можливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі наявна інформація щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів, тому відповідно до статі 60 МКУ можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до пункту 1 статті 60 МКУ у разі, якщо митну вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами. Митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) – за другорядним методом-за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У відповідності до пункту 3 статті 337 МКУ проведено контроль співставлення – автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. У митного органу наявна інформація щодо здійснення митного оформлення товару співставного до товару № 1 наведено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні: заявлений код товару 8711609000, країна походження-Китай, виробник JINSHUN IMPORT AND EXPORT XUZHOU CO., LTD, опис товару: Електроскутер 2000W (в розібраному стані для зручності транспортування), новий, загальна кількість місць- два, тип двигуна електричний, потужність- 2000Вт, календарний рік виготовлення- 2025, модельний рік виготовлення- 2025, марка-ТВС, модель– TВС Т-2000, умови поставки CFR Одеса випущено у вільний обіг за ціною угоди, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що рівень митної вартості товарів , митне оформлення якого вже здійснено, є більшим та становить 440дол.США/шт (МД МД 25UA401060008017U2 від 05.06.2025), ніж заявлено декларантом– 205дол.США/шт. Декларанту роз`яснено права, викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів– за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів– за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. До товару №2 навведено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні: заявлений код товару 8711609000, країна походження-Китай, виробник JINSHUN IMPORT AND EXPORT XUZHOUCO.,LTD,опистовару: Електроскутер 2000W (в розібраному стані для зручності транспортування), новий, загальна кількість місць- два, тип двигуна- електричний, потужність- 2000Вт, календарний рік виготовлення- 2025, модельний рік виготовлення- 2025, марка- ТВС, модель– ТВС V-2000, умови поставки CFR Одеса випущено у вільний обіг за ціною угоди, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що рівень митної вартості товарів , митне оформлення якого вже здійснено, є більшим та становить 440дол.США/шт (МД МД 26UA100230402765U4 від 16.02.2026), ніж заявлено декларантом– 205дол.США/шт.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 18.03.2026 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000081.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 5 статті 57 МК України встановлено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо твердження митного органу, щодо відсутності інформації про наявність додаткових витрат на транзитні митні формальності суд зазначає, згідно супровідних документів товар постачався Покупцю на умовах Інкотермс CFR. Відповідно до Інкотермс CFR продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR зобов`язує продавця оплатити витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України, умови поставки CFR включають витрати на транспортування до фактурної вартості товару, які, незалежно від місця оплати, здійснюються продавцем.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України.

Щодо зауважень митного органу стосовно не надання до митного оформлення документів на підтвердження оплати фрахту, суд додатково зазначає, що поставка товару на умовах CFR зобов`язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення. Умови оплати «prepaid» чи «colleсt» визначають лише місце, де продавцем буде оплачено фрахт, чи в порту відправки (prepaid), чи в порту призначення (colleсt), та ця обставина не впливає на митну вартість товару, оскільки умови поставки CFR включають витрати на транспортування до фактурної вартості товару, які, незалежно від місця оплати, здійснюються продавцем.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно витрат на фрахт.

Щодо зауважень митного органу про ненадання документів, які підтверджують наявність або відсутність витрат на страхування товару покупцем до кордону України, суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування є документами, які підтверджують митну вартість товару виключно у випадках якщо здійснювалося таке страхування.

За умовами CFR страхування є добровільним, а не обов`язковим.

Також умовами укладеного контракту не передбачено обов`язку сторін щодо страхування товару.

Отже поставки за базисом Інкотермс CFR не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Враховуючи викладене, посилання митного органу на те, що вартість страхування впливає на правильність визначення митної вартості є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо зауважень митного органу стосовно умов оплати за товар, суд зазначає таке.

Відповідно до умов викладених у специфікації № 56166, від 05.01.2026 року, оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким чином умови оплати за товар впливають на митну вартість товару. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.04.2018 року по справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Отже суд такі твердження митниці не приймає до уваги.

Також суд вважає необґрунтованим твердження митниці про наявність посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, з огляду на оплату за товар шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 45 днів з дати поставки товару, оскільки з умов специфікації № 56166, від 05.01.2026 року вбачається, що оплата за Товар здійснюється на поточний рахунок Продавця за його реквізитами. З наведеного не вбачається наявність третіх осіб у вказаній зовнішньоекономічній операції, тому суд відхиляє таке твердження відповідача.

Щодо формування податкового кредиту у зв`язку з відстроченням оплати, суд зазначає, що відстрочка оплати на 45 днів, є комерційною умовою, яка не впливає на порядок оподаткування ПДВ при імпорті та не порушує жодних положень податкового законодавства України. Жодна норма Податкового кодексу України не встановлює залежність права на податковий кредит від факту чи строків оплати постачальнику. Отже, вказане зауваження митного органу суд також не приймає як підставу для коригування митної вартості товарів.

Щодо зауважень до специфікації, а саме що в специфікації №56166 відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, суд зазначає, що відповідно до п. 1.2. Договору № KES-27/24 від 25.10.2024, товар, що поставляеться, мае бути поставлений партіями в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в Специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною Згідно з п. 2.3. Контракту № KES-27/24 від 25.10.2024 назва, ціна та кількість Товару, що поставляється, погоджується сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку та єневід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару під час виконання контракту погоджується сторонами. Згідно з п. 4.1. Контракту № KES-27/24 від 25.10.2024, товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах «Інкотермс-2020» протягом не біпьше ніж 180 (сто вісімдесяти) календарних днів з моменту підписання специфікації. Базис поставки партії Товару Сторони погоджують у Інвойсі або Специфікації. Продавець зобов`язаний письмово повідомити Покупця про дату поставки (відвантаження) Товару. Отже, вимоги до інформації, яка має міститись в специфікації до Договору № KES-27/24 від 25.10.2024 чітко визначені положеннями Договору.

Суд встановив, що відповідно до специфікації № 56166 до договору поставки, підписаної 05.01.2026 року, сторонами договору узгоджено поставку товарів: Електричний скутер, в специфікації вказано кількість та вартість щодо кожного товару, всього за специфікацією на суму 26650,00 дол. США. (п. 1 специфікації).

З наведеного слідує, що специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що митному органу разом із митною декларацією був наданий пакувальний лист (Packing List) № 45/01/2026 від 05.01.2026, який містить інформацію про виробника та торгову марку товару. Також наведена інформація зазначена у пункті 31 митної декларації №26UA500020001982U6 .

Щодо твердження митного органу, що у наданому комерційному рахунку №45/01/2026 відсутнє посилання на специфікацію №56166 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів, суд зазначає, що відповідачем не конкретизовано, яким чином дана обставина впливає на достовірність заявленої митної вартості. При цьому суд враховує, що контракт та специфікація, які є визначальними документами для митного оформлення. Крім вказаного, комерційний рахунок в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є основним документом який, підтверджує визначення митної вартості товару.

Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на те, що в прайсі продавця від, відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, року випуску та моделей.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо експертного дослідження суд наголошує, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» митної вартості товару судом не встановлено.

Зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті статті 55 МК України.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 року. А вказане рішення, у свою чергу, слугувало підставою видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000081.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000081 та рішення про коригування митної вартості № UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 5155,82 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5155,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Хорива, буд. 1, літера А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500020/2026/000059/2 від 18.03.2026 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500020/2026/000081 від 18.03.2026 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Хорива, буд. 1, літера А, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44306976) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5155,82 (п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 82 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук