Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №380/17838/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 рокусправа № 380/17838/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення з 18 червня 2025року по 15 серпня 2025року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026року у справі № 380/1812/26;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми, виплаченого перерахунку грошового забезпечення з 18 червня 2025року по 15 серпня 2025року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 380/1812/26.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що вона проходила військову службу у органах Державної прикордонної служби України. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 380/1812/26 відповідачем нараховано та виплачено позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 18.06.2025 по 15.08.2025, проте, при виплаті вказаного грошового забезпечення відповідач протиправно утримав із розміру компенсації військовий зборі у розмірі 5%.Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, тому з метою відновлення порушених прав, звернулася до суду із цим позовом та просила позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що рішенням суду не розглядалось питання компенсації податку на доходи фізичних осіб, суд не зобов`язав відповідача компенсувати ПДФО, на виконання рішення суду від 15.04.2026 по справі № 380/1812/26 відповідачем 28.05.2026 виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів, тобто виконано рішення суду, яке набрало законної сили. Таку виплату здійснено по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», що підтверджено Платіжною інструкцією, відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 №456/20769. Щодо утримання військового збору, відповідач зазначає, що ставка військового збору 1,5% залишається лише для доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (за винятком доходів, які звільняються оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту). У місяці виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 380/1812/26, позивач військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 не проходив, не мав статусу військовослужбовця, відповідно застосувати ставку військового збору 1,5% не було законних підстав. Грошове забезпечення позивачу не виплачувалось, а виконано рішення суду від 15.04.2026 по справі № 380/1812/26 виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів (компенсаційна виплата). Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до положень частини 5 статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №319-ос від 13.08.2025 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила у разі неправильного нарахування і виплати з 18 червня 2025року по 15 серпня 2025року грошового забезпечення (без урахування зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року) і невиплати такого в правильному розмірі при її звільненні з військової служби 15 серпня 2025року здійснити нарахування і виплату грошового забезпечення в правильному розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат, або повідомити про готовність в добровільному порядку здійснити відповідний перерахунок.

Відповідач листом від 28.01.2026 повідомив, що обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням здійснювалось на підставі вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова 704), яка визначає: «.... розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 1 14». Окрім цього, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» Таким чином, обрахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням здійснено відповідно до законодавства, тому підстави для перерахунку грошового забезпечення за період з 18 червня 2025 по 15 серпня 2025 року з урахуванням зміни прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 380/1812/26 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення з 18 червня 2025 року по 15 серпня 2025 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

21.08.2026 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №380/1812/26 відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення на суму 553 245,35 грн.

21.08.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) виплатило позивачу заборгованість у сумі 553 245,35 грн, що підтверджено випискою з карткового рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк».

Проте, відповідач здійснив виплату грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі №380/1812/26 з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% від нарахованого доходу.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання військового збору з нарахованого грошового забезпечення військовослужбовця за ставкою 5 % від об`єкта нарахування, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як слідує з підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113-ІХ від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі №380/1812/26 відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%. Однак, з огляду на вищеперелічені норми права, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка, тобто на 3,5 відсотка менше, ніж було утримано відповідачем.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що станом на день виплати належних позивачу сум грошового забезпечення на виконання судових рішень, такий не проходив військову службу та не перебував у статусі військовослужбовця, адже втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати суму військового збору, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.

Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку по військовому зборі (у розмірі 3,5%) при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі №380/1812/26.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а відтак розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення з 18 червня 2025року до 15 серпня 2025року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026року у справі № 380/1812/26.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми виплаченого перерахованого грошового забезпечення з 18 червня 2025року до 15 серпня 2025року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 380/1812/26.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.10.2026.

Суддя Лунь З.І.