Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №380/10394/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокусправа № 380/10394/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «БоксВей» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БоксВей» (далі позивач, ТОВ «БоксВей») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач, митний орган), у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA209000/2026/000706/2; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA209000/2026/000709/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

07.08.2025 між ТОВ «БоксВей» (Покупець) та компанією Handan Yiyang Children’s Toys Co., Ltd (Китай, Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №BZN38956 (далі – Контракт №BZN38956), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник виготовляє та постачає дитячі товари, а Покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною Контракту. Пунктом 1.2 Контракту визначено, що Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, а пунктом 1.3 – що найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію та зазначаються у проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Згідно з розділом 4 Контракту оплата товару вказується в проформі-інвойсі до кожного замовлення; відповідно до пункту 5.1 поставка здійснюється на умовах FOB TIANJIN PORT відповідно до «Інкотермс 2010» у морських контейнерах.

Рахунком-проформою №HHYY202501125 від 26.11.2025, складеним з посиланням на Контракт №BZN38956, сторони погодили поставку дитячих іграшок на колесах семи артикулів (SP-1600, SP-1900S, SP-518, SP-600, SP-219, SP-608, SP-218) та батутів KRB10 160 см загальною кількістю 672 одиниці на суму 12 602,30 дол. США на умовах FOB Tianjin port, з умовами оплати: 2 594,98 дол. США – авансом, 10 007,32 дол. США – проти копії коносамента.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті №177 від 28.11.2025 позивач перерахував на рахунок Постачальника 2 594,98 дол. США, а платіжною інструкцією №241 від 16.01.2026 – 10 007,32 дол. США, тобто загалом 12 602,30 дол. США. У графі «Призначення платежу» обох платіжних інструкцій зазначено контракт BZN38956 від 07.08.2025 та проформу-інвойс HHYY202501125 від 26.11.2025; на платіжних інструкціях наявні відбитки штампу АТ «КРЕДОБАНК» з датами прийняття до виконання та підпис уповноваженого працівника банку.

Відповідно до комерційного інвойсу №HHYY202501125 від 26.11.2025, який містить печатку та підпис Постачальника, на адресу позивача поставлено 672 одиниці товару тих самих артикулів, у тій самій кількості та за тими самими цінами, що й у рахунку-проформі, на загальну суму 12 602,30 дол. США на умовах FOB XINGANG. Згідно з пакувальним листом від 26.11.2025 вага нетто товару становить 4 680 кг, вага брутто – 5 349 кг, відправлення здійснюється з порту Xingang (Tianjin), Китай, до порту Гданськ, Польща, у контейнері MRKU4009041 (пломба ML-CN2841437).

Товар завантажено на борт судна 29.12.2025 згідно з коносаментом №BW25120927 від 29.12.2025 (порт завантаження – Xingang, порт вивантаження – Gdansk, контейнер MRKU4009041, пломба ML-CN2841437, 672 картонні коробки, 5 349 кг), у якому також зазначено номер SO NO. 263440829. Далі товар перевезено залізничним транспортом за накладною СМГС №27949717 від 21.04.2026 зі станції Гданськ Порт Полноцни до станції Мостиська II (у графі 24 накладної зазначено інвойс HHYY202501125), а від станції Мостиська II до місця розвантаження – автомобільним транспортом за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №9041 від 30.04.2026.

Митну декларацію країни відправлення №021720250000382842 подано до митних органів КНР 25.12.2025. У ній покупцем зазначено LLC «BOXWAY», країною торгівлі та призначення - Україну, портом призначення - Гданськ (Польща), номером договору - HHYY202501125, номером транспортного документа 263440829, вартістю товарів на умовах FOB- 11 871,50 дол. США (дитячі іграшки для катання) та 730,80 дол. США (дитячі батути).

Перевезення товару здійснювалось на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг №2233-Т/25 від 22.07.2025, укладеного позивачем з ТОВ «Глобал Оушен Лінк». Відповідно до рахунку на оплату №84790 від 23.04.2026, виставленого експедитором з посиланням на договір №2233-Т/25, коносамент BW25120927 та контейнер MRKU4009041, вартість послуг становить 188 495,95 грн, з яких: мультимодальні послуги з перевезення морським транспортом Tianjin (Xingang) - Gdansk - 98 746,43 грн; компенсація вартості послуг ВРР, виконаних нерезидентом за межами України, - 19 573,74 грн; плата експедитору за межами України - 877,74 грн (без ПДВ); мультимодальні послуги з перевезення залізничним транспортом Гданськ - Мостиська - 58 238,45 грн; перевезення залізничним транспортом Мостиська - Мостиська 2 - 10 357,40 грн; плата експедитору на території України – 438,87 грн (без ПДВ).

04.05.2026 з метою митного оформлення вказаного товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170038924U8, у якій заявлено два товари: товар №1 - дитячі іграшкові три-чотириколісні машинки, мотоцикли (код УКТ ЗЕД 9503001000, вага нетто 4 349 кг, фактурна вартість 11 871,50 дол. США) та товар №2 – батути дитячі в комплекті в розібраному вигляді (код УКТ ЗЕД 9506919000, вага нетто 331 кг, фактурна вартість 730,80 дол. США). Митну вартість товарів визначено за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з додаванням до ціни договору витрат на транспортування в сумі 177 436,36 грн; митна вартість товару №1 заявлена в сумі 686 408,41 грн, товару №2 - 44 431,48 грн.

Разом з митною декларацією декларант подав документи, зазначені у графі 44 митної декларації та в картці відмови №UA209170/2026/000533: Контракт №BZN38956 від 07.08.2025; рахунок-проформу №HHYY202501125 від 26.11.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №HHYY202501125 від 26.11.2025; пакувальний лист від 26.11.2025; платіжні інструкції №177 від 28.11.2025 та №241 від 16.01.2026; договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2233-Т/25 від 22.07.2025; рахунок за транспортно-експедиційні послуги №84790 від 23.04.2026; коносамент №BW25120927 від 29.12.2025; накладну СМГС №27949717 від 21.04.2026; автотранспортну накладну CMR №9041 від 30.04.2026; митну декларацію країни відправлення №021720250000382842 від 25.12.2025; декларацію про походження товару; документацію щодо відповідності продукції технічним регламентам.

За результатами опрацювання поданих документів митний орган направив декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до статті 53 МК України, у якому перелічив усі документи, визначені частинами другою та третьою цієї статті, а також зазначив, що в митниці відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів щодо товару №2 і наявна інформація щодо вартості подібних (аналогічних) товарів щодо товару №1 на рівні 5,51 дол. США за кг. У відповідь декларант просив визнати заявлену митну вартість на підставі поданих документів та додатково надав прайс-лист виробника (цінову пропозицію від 26.11.2025) та інформацію з мережі Інтернет щодо цін на аналогічні товари.

04.05.2026 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000706/2, у графі 33 якого зазначила, що митна вартість не може бути визнана, оскільки подані до митного оформлення документи та документи, надані на запит митного органу, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Як на конкретні підстави невизнання заявленої митної вартості митний орган послався на те, що: «…поданий до митного оформлення інвойс №HHYY202501125 від 26.11.2025 підписаний лише стороною Продавця та не містить печатки та підпису Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує істотні умови конкретної партії товару (…); окрім цього, пунктом 1.2. Контракту передбачено, що Продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця. Однак, жодного замовлення до митного оформлення не надавалось»; платіжні інструкції №177 від 28.11.2025 та №241 від 16.01.2026 «…не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №216, зокрема підпису(ів) (…) відповідальної(их) особи(іб) платника»; «В CMR №9041 від 30.04.2026 у гр. 22 відсутній штамп та/або підпис відправника»; митна декларація країни експорту «…не може бути взята до уваги, як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту (…); окрім того у графі «номер накладної (дорожнього листа)» наявний номер документу 263440829, який до митного оформлення не подано»; у рахунку №84790 від 23.04.2026 міститься посилання на договір транспортної експедиції №2233-Т/25, відповідно до пункту 4.1 якого ціна послуг погоджується сторонами в заявці, проте заявку на перевезення не надано.

Митний орган також зазначив, що надіслані на вимогу додаткові документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей, у зв`язку з чим на підставі пункту 2 частини шостої статті 54 МК України він не визнає заявлену митну вартість. Митну вартість товару №1 скориговано за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) на рівні 5,51 дол. США/кг з посиланням на митну декларацію №500490/2026/612 від 15.04.2026 («іграшки колісні з пластмаси та металу, що приводиться в рух електричними двигунами…»), а митну вартість товару №2 – за резервним методом (стаття 64 МК України) на рівні 3,76 дол. США/кг з посиланням на митну декларацію №209230/2026/22766 від 13.03.2026 («інвентар та обладнання для занять фізкультурою, для гри на свіжому повітрі: батути із сіткою та ручкою…»). Щодо обох товарів зазначено, що коригування на обсяг партії товару та комерційні рівні не здійснювалось, «оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000533. Для випуску товару у вільний обіг декларант подав нову митну декларацію №26UA209170039310U7 від 04.05.2026 із митною вартістю, визначеною відповідно до рішення про коригування (товар №1 - 1 052 284,38 грн, товар №2 – 54 652,24 грн), за якою сплачено митні платежі в сумі 227 945,59 грн. Різниця між сумою митних платежів, сплачених унаслідок коригування митної вартості, та сумою, що підлягала сплаті за заявленою митною вартістю, становить 76 445,83 грн.

06.08.2025 між ТОВ «БоксВей» (Покупець) та компанією Ningbo Harbor Technology Co., Ltd (Китай, Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №BSV259645 (далі – Контракт №BSV259645), за умовами пункту 1.1 якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця вуличні меблі, а Покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною Контракту. Пунктами 1.2 та 1.3 цього Контракту, аналогічно до Контракту №BZN38956, передбачено поставку товару партіями на підставі замовлень Покупця та погодження найменування, асортименту, кількості й ціни за одиницю товару на кожну партію у проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

На виконання Контракту №BSV259645 відповідно до рахунку-проформи №WZ25LYY026 від 10.12.2025 та рахунку-фактури (інвойсу) №WZ25LYY026 від 13.01.2026 позивач придбав у Постачальника товар – крісла з оббивкою з тканини та/або екошкіри з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою, торговельна марка BONRO, у кількості 614 шт., загальною вартістю 11 236,20 дол. США на умовах FOB NINGBO. Вартість товару сплачено платіжними інструкціями №206 від 12.12.2025 та №266 від 17.02.2026, у призначенні платежу яких зазначено Контракт №BSV259645 від 06.08.2025 та рахунок-проформу №WZ25LYY026 від 10.12.2025.

04.05.2026 декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170039013U2, у якій заявив до митного оформлення вказаний товар (код УКТ ЗЕД 9401390000, вага нетто 7 920,6 кг, фактурна вартість 11 236,20 дол. США). Митну вартість товару визначено за основним методом у сумі 681 822,42 грн з урахуванням витрат на транспортування в сумі 188 408,18 грн. Разом з митною декларацією декларант подав: Контракт №BSV259645 від 06.08.2025; рахунок-проформу №WZ25LYY026 від 10.12.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №WZ25LYY026 від 13.01.2026; пакувальний лист від 13.01.2026; платіжні інструкції №206 від 12.12.2025 та №266 від 17.02.2026; договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2233-Т/25 від 22.07.2025; рахунок за транспортно-експедиційні послуги №84828 від 23.04.2026; коносамент №UTRUST26010879 від 25.01.2026; накладну СМГС №31530102 від 23.04.2026; автотранспортну накладну CMR №6082 від 29.04.2026; митну декларацію країни відправлення №310120260519774386 від 14.01.2026.

На повідомлення митного органу про необхідність подання додаткових документів, у якому також зазначено про відсутність у митниці цінової інформації щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, декларант просив визнати заявлену митну вартість та додатково надав прайс-лист і інформацію з мережі Інтернет.

04.05.2026 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000709/2, в якому навела підстави невизнання заявленої митної вартості, аналогічні викладеним у рішенні №UA209000/2026/000706/2 (інвойс №WZ25LYY026 від 13.01.2026 не підписаний Покупцем; не подано замовлення Покупця; платіжні інструкції №206 та №266 не містять підпису відповідальної особи платника; у графі 22 CMR №6082 від 29.04.2026 відсутній штамп та/або підпис відправника; митна декларація країни експорту не містить дати експорту та номера документа 263846613, який не подано до митного оформлення; не подано заявку на перевезення до рахунку №84828 від 23.04.2026), а також додатково зазначила, що в митній декларації країни експорту у графі «країна призначення» вказано POLAND, що, на думку митного органу, суперечить умовам зовнішньоекономічної операції. Митну вартість скориговано за резервним методом (стаття 64 МК України) на рівні 4,01 дол. США/кг з посиланням на митну декларацію №100110/2026/124582 від 14.04.2026 («меблі для сидіння з регульованою висотою з функцією «обертання», металева основа…»), без коригування на обсяг партії товару та комерційні рівні.

На підставі цього рішення оформлено картку відмови №UA209170/2026/000532. Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №26UA209170039242U1 від 04.05.2026 зі сплатою митних платежів у сумі 278 948,88 грн. Різниця між сумою митних платежів, сплачених унаслідок коригування митної вартості, та сумою, що підлягала сплаті за заявленою митною вартістю, становить 142 584,42 грн.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих Позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Така правова позиція наведена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20. «... витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України [...]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17); «... у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15); «...щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості» (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16); «... у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174); «... в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17).

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товарів декларант позивача подав до Львівської митниці електронні митні декларації №26UA209170038924U8 та №26UA209170039013U2, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортні товари з найменуванням, описом та характеристиками, зазначеними у графі 31 цих декларацій.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митних декларацій додано документи згідно з переліком, який наведено у графі 44 митних декларацій та в картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000533 та №UA209170/2026/000532. Митну вартість товарів за поданими митними деклараціями визначено за першим методом – за ціною договору.

Відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю товарів та здійснив її коригування, застосувавши щодо товару №1 за рішенням №UA209000/2026/000706/2 метод 3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а щодо товару №2 за цим рішенням та щодо товару за рішенням №UA209000/2026/000709/2 – метод 6 (резервний).

Як встановлено судом, за обома митними деклараціями декларант подав до митного оформлення документи, передбачені пунктами 2 – 4 та 6 частини другої статті 53 МК України: зовнішньоекономічні контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури (інвойси), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA209000/2026/000706/2 (митна декларація №26UA209170038924U8, контракт №BZN38956) митний орган як на підстави невизнання заявленої митної вартості послався на: 1) підписання інвойсу №HHYY202501125 від 26.11.2025 лише продавцем та неподання замовлень покупця, передбачених пунктом 1.2 Контракту; 2) відсутність підпису відповідальної особи платника на платіжних інструкціях №177 від 28.11.2025 та №241 від 16.01.2026; 3) відсутність штампу та/або підпису відправника у графі 22 CMR №9041 від 30.04.2026; 4) відсутність дати експорту в митній декларації країни відправлення №021720250000382842 та неподання документа №263440829; 5) неподання заявки на перевезення до рахунку №84790 від 23.04.2026.

Щодо зауважень митного органу до інвойсу №HHYY202501125 від 26.11.2025 суд вказує, що ні МК України, ні інші акти законодавства, ні умови Контракту №BZN38956 не містять вимоги про підписання комерційного інвойсу покупцем. Комерційний інвойс є документом, який складається продавцем та фіксує відомості про найменування, кількість і ціну відвантажених товарів. Натомість відповідно до пункту 1.3 Контракту №BZN38956 найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару на кожну партію погоджуються сторонами саме у проформах-інвойсах, а згідно з розділом 4 Контракту у проформі-інвойсі до кожного замовлення визначаються й умови оплати.

Позивач оплатив товар двома платежами (2 594,98 та 10 007,32 дол. США) у відповідності до умов оплати, визначених у рахунку-проформі №HHYY202501125 від 26.11.2025, а в призначенні платежу обох платіжних інструкцій прямо зазначив цей рахунок-проформу та Контракт. Асортимент, кількість і ціни у рахунку-проформі повністю збігаються з комерційним інвойсом, пакувальним листом та митною декларацією.

Оскільки Контракт №BZN38956 подавався до митного оформлення, тому відповідачу необхідно було надати належну оцінку його умовам, зокрема пункту 1.3, а не обмежуватися посиланням на пункти 1.1 та 1.2. За таких обставин відсутність на інвойсі підпису покупця не спростовує факту погодження сторонами істотних умов поставки і не свідчить про відсутність у поданих документах відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Щодо покликання відповідача на неподання замовлень покупця, суд враховує, що замовлення (заявка) до контракту не є первинним документом, який містить інформацію про вартість товару, оскільки у ньому може міститися інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець, і таке замовлення не має значення для числових значень митної вартості. У статті 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед цього переліку немає замовлень (заявок) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Крім того, декларант подав до митного оформлення рахунок-проформу №HHYY202501125 від 26.11.2025, яка за своєю суттю є попереднім замовленням до Контракту №BZN38956. Митний орган не зазначив, яка саме інформацію про числові значення складових митної вартості, відсутня в поданих документах..

Щодо покликання відповідача на відсутність підпису відповідальної особи платника на платіжних інструкціях №177 від 28.11.2025 та №241 від 16.01.2026 суд зазначає таке.

Вимоги Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189), щодо реквізитів платіжної інструкції, у тому числі підпису платника, адресовані платнику та надавачу платіжних послуг і є умовою прийняття банком платіжної інструкції до виконання. Пунктом 15 цього Положення передбачено, що реквізит «Призначення платежу» заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.

Платіжні інструкції №177 від 28.11.2025 та №241 від 16.01.2026 містять відбитки штампу АТ «КРЕДОБАНК» із датами та підпис уповноваженого працівника банку, тобто прийняті банком до виконання та виконані. Відсутність на паперовій копії електронної платіжної інструкції відображення підпису платника не спростовує факту здійснення платежу, засвідченого банком. Платіжні інструкції містять усі відомості, необхідні для їх ідентифікації з оцінюваним товаром: найменування платника та отримувача, їх рахунки та банки, суму та валюту платежу, а в призначенні платежу – номер і дату Контракту №BZN38956 та рахунку-проформи №HHYY202501125. Загальна сума платежів (12 602,30 дол. США) дорівнює фактурній вартості товару. Митний орган не стверджує, що платежі не були здійснені або були здійснені в іншій сумі, а тому це зауваження не свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Щодо зауважень митного органу до CMR №9041 від 30.04.2026 суд враховує, що відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956, до якої Україна приєдналася Законом України від 01.08.2006 №57-V, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, при цьому відсутність, неправильність або втрата вантажної накладної не впливають на існування або чинність договору перевезення. Отже, недоліки оформлення CMR самі по собі не можуть свідчити про недостовірність відомостей про перевезення, а тим більше – про ціну товару.

Суд встановив, що CMR №9041 оформлено на перевезення контейнера від станції Мостиська II до місця розвантаження у м. Мостиська, тобто митною територією України. Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України до митної вартості включаються лише витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України. Декларант включив до митної вартості витрати на транспортування в сумі 177 436,36 грн, яка дорівнює сумі вартості послуг, наданих до кордону України за рахунком №84790 (98 746,43 + 19 573,74 + 877,74 + 58 238,45 грн), тоді як вартість перевезення Мостиська - Мостиська 2 та плату експедитору на території України до митної вартості не включено. Відомості про перевезення до кордону України підтверджуються коносаментом №BW25120927, накладною СМГС №27949717 та рахунком експедитора, дані яких (номер контейнера, номер пломби, кількість місць, вага брутто, номер інвойсу) повністю узгоджуються між собою.

Таким чином, наявність/відсутність окремих реквізитів у CMR №9041 не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено. Більше того, за обставин цієї справи, коли витрати на автомобільне перевезення митною територією України до митної вартості не включались, вказана CMR не є обов`язковим чи додатковим документом, що підтверджує складові митної вартості товарів у розумінні частин другої – третьої статті 53 МК України.

Щодо доводів відповідача про відсутність дати експорту в митній декларації країни відправлення №021720250000382842 та неподання документа №263440829 суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, який подається за наявності, та не належить до основних документів, що підтверджують митну вартість. Позивач не є суб`єктом заповнення експортної декларації і не впливає на її зміст, а відповідач не навів норм законодавства Китайської Народної Республіки, які б регулювали порядок заповнення відповідних граф та були б порушені.

Незаповнення в експортній декларації графи «дата експорту» не спростовує факту вивезення товару, який підтверджується коносаментом №BW25120927 з відміткою про завантаження товару на борт судна 29.12.2025. Номер 263440829, зазначений у графі «номер транспортного документа» експортної декларації, міститься в поданому до митного оформлення коносаменті №BW25120927 (SO NO. 263440829), а отже, твердження відповідача про неподання цього документа не відповідає дійсності.

Суд зауважує, що вартість товарів у вказаній експортній декларації (11 871,50 та 730,80 дол. США на умовах FOB), а також відомості про покупця, країну торгівлі та номер договору (HHYY202501125) повністю збігаються з даними інвойсу та митної декларації, поданої в Україні. Таким чином, експортна декларація не лише не містить розбіжностей щодо ціни, а й додатково підтверджує заявлену декларантом вартість товару.

Щодо неподання заявки на перевезення до рахунку №84790 від 23.04.2026, суд вказує, що заявка на перевезення не входить до переліку документів, визначених статтею 53 МК України, а витрати на транспортування можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Декларант подав до митного оформлення договір транспортного експедирування №2233-Т/25 від 22.07.2025 (зазначений у графі 44 митної декларації під кодом « 4301» та в картці відмови №UA209170/2026/000533; пункт 4.1 цього договору митний орган сам аналізує в оскаржуваному рішенні), рахунок №84790 від 23.04.2026, який містить реквізити сторін, посилання на договір, маршрут, номер коносамента та контейнера і вартість кожної послуги, а також коносамент №BW25120927 та накладну СМГС №27949717. У сукупності ці документи дають змогу ідентифікувати належність послуг до оцінюваних товарів та перевірити розмір витрат на транспортування, що відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599. Крім того, позивач долучив до позовної заяви заявку на надання транспортно-експедиційних послуг №1 від 29.12.2025 та платіжну інструкцію №494 від 05.05.2026 про оплату цих послуг.

Щодо застосованих другорядних методів у рішенні №UA209000/2026/000706/2:

- товар №1 - митний орган застосував метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, узявши за основу митну декларацію №500490/2026/612 від 15.04.2026, за якою ввозились іграшки «Картинг» та «Машинка» з електричними двигунами та дистанційним керуванням торговельних марок «BAMBI RACER, BAMBI KART» іншого виробника на умовах поставки CPT Odessa. Водночас у складі оцінюваного товару №1 є іграшки, які не мають електродвигуна (артикули SP-219, SP-608, SP-218 загальною кількістю 257 шт.), що прямо зазначено в описі товару у графі 31 митної декларації та в рахунку-проформі. Порівняння характеристик оцінюваного товару та товару-джерела, а також обґрунтування того, що вони є подібними у розумінні статті 60 МК України, оскаржуване рішення не містить;

- товар №2 - митний орган застосував резервний метод, узявши за основу митну декларацію №209230/2026/22766 від 13.03.2026. Проте, як убачається з копії цієї декларації, наданої відповідачем, у графі 43 зазначено код методу визначення митної вартості « 6», тобто митна вартість товару-джерела (3,76 дол. США/кг) сама була визначена за резервним методом і майже в 2,3 рази перевищує ціну, зазначену в графі 42 цієї декларації (22 783,90 дол. США за 14 037,7 кг, тобто близько 1,62 дол. США/кг). Відповідачем не доведено, що вказана митна вартість відображає ціну, за якою товар дійсно було імпортовано. Крім того, вага товару-джерела (14 037,7 кг) у понад 42 рази перевищує вагу оцінюваного товару (331 кг), що спростовує твердження митного органу про те, що «заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі». Слід також зазначити, що в повідомленні декларанту митний орган сам указав на відсутність у нього інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів щодо товару №2.

Отже, жодна з підстав, наведених у рішенні №UA209000/2026/000706/2, не свідчить про наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, а числове значення скоригованої митної вартості належним чином не обґрунтоване.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA209000/2026/000709/2 (митна декларація №26UA209170039013U2, контракт №BSV259645) митний орган як на підстави невизнання заявленої митної вартості послався на: 1) підписання інвойсу №WZ25LYY026 від 13.01.2026 лише продавцем та неподання замовлень покупця, передбачених пунктом 1.2 Контракту; 2) відсутність підпису відповідальної особи платника на платіжних інструкціях №206 від 12.12.2025 та №266 від 17.02.2026; 3) відсутність штампу та/або підпису відправника у графі 22 CMR №6082 від 29.04.2026; 4) зазначення в митній декларації країни відправлення №310120260519774386 країною призначення Польщі, відсутність у ній дати експорту та неподання документа №263846613; 5) неподання заявки на перевезення до рахунку №84828 від 23.04.2026. На наведені аргументи суд зазначає таке.

Щодо зауважень до інвойсу №WZ25LYY026 від 13.01.2026 суд враховує, що пунктом 1.3 Контракту №BSV259645, як і Контракту №BZN38956, передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару на кожну партію погоджуються сторонами у проформах-інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Вимоги про підписання комерційного інвойсу покупцем ні законодавство, ні Контракт не містять. Позивач оплатив товар з посиланням у призначенні платежу на Контракт №BSV259645 та рахунок-проформу №WZ25LYY026 від 10.12.2025, що відповідно до частини другої статті 642 Цивільного кодексу України є прийняттям запропонованих продавцем умов поставки. Інвойс №WZ25LYY026 містить печатку та підпис продавця, а відомості про товар і його ціну в ньому узгоджуються з рахунком-проформою та платіжними документами.

Суд відхиляє покликання відповідача на неподання замовлень покупця як на підставу для коригування митної вартості згідно дослідженої поставки. Замовлення покупця не входить до переліку документів, визначених статтею 53 МК України, і таке замовлення не містить відомостей, що впливають на числові значення митної вартості. Декларант подав до митного оформлення рахунок-проформу №WZ25LYY026 від 10.12.2025, яка за своєю суттю є попереднім замовленням до Контракту №BSV259645. Отже, це зауваження відповідача не є підставою для невизнання заявленої митної вартості.

Суд враховує, що згідно платіжних інструкцій №206 від 12.12.2025 та №266 від 17.02.2026 у призначенні платежу зазначено: контракт №BSV259645 від 06.08.2025 та рахунок-проформу №WZ25LYY026 від 10.12.2025, а загальна сума платежів відповідає фактурній вартості товару (11 236,20 дол. США). Платіжні інструкції прийняті банком до виконання та виконані. Відсутність на їх копіях відображення підпису платника, з мотивів, наведених у пункті 3 розділу І цього рішення, не спростовує факту та розміру здійсненої оплати.

Щодо зауважень до CMR №6082 від 29.04.2026 суд наголошує, що відповідно до статті 4 КДПВ відсутність, неправильність або втрата вантажної накладної не впливають на існування або чинність договору перевезення. Відсутність у графі 22 CMR №6082 штампу та/або підпису відправника не свідчить ні про розбіжності між документами, ні про ознаки підробки, ні про відсутність відомостей щодо ціни товару. Недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митний орган не виявив, а тому наявність/відсутність окремих реквізитів у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості.

Щодо митної декларації країни відправлення №310120260519774386 суд бере до уваги, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом (пункт 7 частини третьої статті 53 МК України); позивач не впливає на її зміст, а відповідач не навів норм законодавства Китайської Народної Республіки, які були б порушені при її заповненні. Номер документа 263846613, на відсутність якого посилається відповідач, згідно з доводами позивача, які відповідачем не спростовано, міститься в поданому до митного оформлення коносаменті №UTRUST26010879 від 25.01.2026. Зазначення в експортній декларації країною призначення Польщі не суперечить умовам зовнішньоекономічної операції, оскільки, як убачається з поданих транспортних документів (коносамента та накладної СМГС №31530102 від 23.04.2026), перевезення здійснювалось морським транспортом до порту вивантаження з подальшим залізничним перевезенням в Україну. Відповідач не пояснив, яким чином зазначення країни призначення чи відсутність дати експорту в експортній декларації вплинули на ціну товару чи інші числові значення складових митної вартості.

З приводу аргументів відповідача про неподання заявки на перевезення до рахунку №84828 від 23.04.2026 суд вказує, що заявка на перевезення не є документом, передбаченим статтею 53 МК України. Витрати на транспортування підтверджуються поданими до митного оформлення договором транспортного експедирування №2233-Т/25 від 22.07.2025, рахунком експедитора №84828 від 23.04.2026, коносаментом №UTRUST26010879 від 25.01.2026 та накладною СМГС №31530102 від 23.04.2026. Крім того, позивач долучив до позовної заяви заявку на надання транспортно-експедиційних послуг №1 від 25.01.2026 та платіжну інструкцію №493 від 05.05.2026. Доказів того, що витрати на транспортування задекларовано не в повному обсязі, відповідач не навів.

Щодо застосованого резервного методу у рішенні №UA209000/2026/000709/2) суд враховує, що у рішенні зазначено номера і дата митної декларації №100110/2026/124582 від 14.04.2026, проте не вказано загального опису товару-джерела та рівня його митної вартості (4,01 дол. США/кг) і не містить ні порівняння характеристик оцінюваного товару та товару-джерела (виробник, торговельна марка, матеріали, комплектація, умови поставки), відомостей про метод, за яким було визначено митну вартість товару-джерела. Відтак числове значення скоригованої митної вартості належним чином не обґрунтоване, що не відповідає вимогам частини другої статті 55 МК України.

Отже, жодна з підстав, наведених у рішенні №UA209000/2026/000709/2, не свідчить про наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Суд звертає увагу, що в повідомленнях про необхідність подання додаткових документів митний орган фактично відтворив увесь перелік документів, передбачених частинами другою та третьою статті 53 МК України, у тому числі документів, які вже були подані декларантом (зовнішньоекономічний договір, банківські платіжні документи, транспортні документи, копію митної декларації країни відправлення), не пояснивши, які саме відомості відсутні та які з витребуваних документів можуть усунути сумніви. Такий підхід не відповідає вимогам частини третьої статті 53 МК України.

Водночас на вимогу митного органу декларант надав наявні в нього додаткові документи – прайс-лист виробника та інформацію з мережі Інтернет, оцінки яких по суті оскаржувані рішення не містять, окрім загального висновку про те, що вони «не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей».

Отже, жодне із зауважень, наведених в оскаржуваних рішеннях, не свідчить про наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи ціну, що була фактично сплачена за товари. Ці зауваження мають формальний характер і не стосуються ціни товару, яка в усіх поданих документах (рахунках-проформах, інвойсах, платіжних інструкціях, пакувальних листах, експортних деклараціях) є однаковою.

За таких обставин підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості, передбачені частиною другою статті 58 МК України, у відповідача були відсутні.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товарів повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або що у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Доводи відповідача про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові суд відхиляє, оскільки цей обов`язок полягає у поданні документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, і позивачем його виконано. Водночас згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач не довів наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, а також правомірності її коригування.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року зазначив, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень.

Позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів позовні вимоги слід задовольнити та оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Щодо стягнення на користь позивача понесених ним витрат на переклад документів, то матеріалами справи підтверджується понесення таких витрат у розмірі 5120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA209000/2026/000706/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.05.2026 №UA209000/2026/000709/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БоксВей» (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Генерала В. Курмановича, буд. 9, офіс 3-1, ЄДРПОУ 45896389) сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БоксВей» (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Генерала В. Курмановича, буд. 9, офіс 3-1, ЄДРПОУ 45896389) витрати, пов`язані з перекладом документів, у сумі 5120,00 грн. (п`ять тисяч сто двадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна