Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №380/16212/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16212/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточненого змісту позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у непроведенні ОСОБА_1 належного перерахунку (індексації) пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.03.2022 по день проведення належного перерахунку пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 08.07.2026 №36984-38373/Р-02/8-1300/26, яким позивачу відмовлено у проведенні належної індексації пенсії відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо використовувався під час призначення пенсії позивачу, коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, визначених Кабінетом Міністрів України на виконання ч.2 ст.42 зазначеного Закону, а саме: з 01.03.2022 - 1,14; з 01.03.2023 - 1,197; з 01.03.2024 - 1,0796; з 01.03.2025 - 1,115; з 01.03.2026 - 1,121, з урахуванням усіх проведених після призначення пенсії перерахунків, підвищень, доплат та інших складових пенсійної виплати;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії, яка утворилася внаслідок непроведення належної індексації пенсії, за період з 29.01.2026 до дня фактичного виконання рішення суду, з урахуванням сум, фактично виплачених за відповідний період.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 05.10.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», водночас є працюючим пенсіонером. Вказує, що при призначенні пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, однак під час проведення індексації пенсії коефіцієнти збільшення цього показника до нього не застосовувались. На переконання позивача, відповідач протиправно не здійснив індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (9118,81 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбачених постановами Уряду, а саме: 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, замінивши належну індексацію фіксованими щомісячними доплатами. Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача зазначено про відсутність підстав для здійснення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121) до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який було враховано для обчислення його пенсії в момент її призначення. Зазначає, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислювався з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, величина якого перевищувала проіндексований з 01.03.2022 розмір середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії (6186,32 грн), з 01.03.2023 (7405,03 грн) та з 01.03.2024 (7994,47 грн), тому до пенсійної виплати встановлено щомісячні доплати відповідно до п.4 Постанови №118, п.6 Постанови №168 та п.3 Постанови №185, а з 01.03.2025 та з 01.03.2026 проведено перерахунок пенсії із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати на коефіцієнти 1,0575 та 1,061 відповідно до Постанов №209 та №236. У зв`язку із цим вважає, що, здійснюючи позивачеві індексацію пенсії, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 19.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , з 05.10.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, в розмірі 9118,81 грн.

Оскільки величина показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн), врахованого при призначенні пенсії позивача, перевищувала проіндексований показник середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії (станом на 01.03.2022 - 6186,32 грн, з 01.03.2023 - 7405,03 грн, з 01.03.2024 - 7994,47 грн), відповідачем замість застосування коефіцієнтів збільшення до показника, який враховувався для обчислення пенсії позивача, встановлено щомісячні доплати до пенсії: з 01.03.2022 - у розмірі 135,00 грн відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; з 01.03.2023 - у розмірі 100,00 грн відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; з 01.03.2024 - у розмірі 100,00 грн відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185.

З 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн) на коефіцієнт 1,0575, внаслідок чого такий показник становить 9643,14 грн.

З 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн) на коефіцієнти 1,0575 та 1,061, внаслідок чого такий показник становить 10231,37 грн.

23.06.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо перерахунку та індексації пенсії відповідно до ст.42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2018-2020 роки), в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.07.2026 №36984-38373/Р-02/8-1300/26 повідомлено позивача про відсутність підстав для здійснення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121) до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який було враховано для обчислення пенсії в момент її призначення.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зазначені обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абз.2 ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями ст.ст.4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (ч.1 ст.9 Закону №1282-XII).

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-III).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ (далі - Закон №2040-ІХ), яким ч.5 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, ч.5 ст.2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За правилами ч.2 ст.9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168) установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236) установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Отже, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача, призначеної у 2021 році відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №118, №168, №185, №209 та №236.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV положень п.5 Порядку №124 є протиправним.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, постанові від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, постанові від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, які в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, де предметом розгляду була індексація пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки на коефіцієнти 1,14, 1,197 та 1,0796, не знайшов підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, відповідно до якого індексація пенсій згідно із Законом №1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника станом на 01.10.2017, як це передбачено Порядком №124, з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам ч.2 ст.42 Закону №1058-IV.

Наведена правова позиція є усталеною та підтверджена подальшою практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 20.02.2025 у справі №560/12058/24 та від 20.10.2025 у справі №440/13893/24.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні індексації пенсії позивача мало застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені Постановами Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, №209 та №236, саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який був врахований при призначенні позивачу пенсії у 2021 році.

Суд відхиляє доводи відповідача про правомірність встановлення позивачу щомісячних доплат до пенсії (135,00 грн з 01.03.2022, 100,00 грн з 01.03.2023 та 100,00 грн з 01.03.2024) замість застосування коефіцієнтів збільшення, а також про правомірність проведення з 01.03.2025 та з 01.03.2026 перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів 1,0575 та 1,061, оскільки такі дії суперечать ч.2 ст.42 Закону №1058-IV та наведеним висновкам Верховного Суду, відповідно до яких збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що був фактично застосований при обчисленні пенсії позивача (9118,81 грн), на коефіцієнти, встановлені п.1 Постанов №118, №168, №185, №209 та №236.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого листом від 08.07.2026 №36984-38373/Р-02/8-1300/26, суд зазначає наступне.

Згідно з п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного листа, він наданий за результатами розгляду звернення позивача від 23.06.2026 та містить роз`яснення порядку обчислення і перерахунку пенсії позивача з наведенням відповідних показників та розрахунків. Цим листом відповідач не вирішував питання про призначення, перерахунок чи припинення пенсійної виплати, не встановлював, не змінював і не припиняв прав та обов`язків позивача.

Таким чином, оскаржуваний лист має інформаційний характер, не породжує для позивача правових наслідків та не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути визнаний протиправним та скасований.

Відтак, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій відповідача щодо непроведення індексації пенсії та зобов`язання провести відповідний перерахунок і виплату пенсії, що у сукупності забезпечує ефективне відновлення порушеного права позивача.

Зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що в даному випадку порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, та здійснення виплати недоотриманих сум пенсії, що утворилися внаслідок такого перерахунку, за період з 29.01.2026, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення з 29.01.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, та у зв`язку з цим здійснити виплату недоотриманих сум пенсії за період з 29.01.2026, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.