Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №280/7395/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7395/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б)

про: визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

20.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

– визнати протиправними і дискримінаційними та скасувати рішення відповідача, що оформлені листами від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 щодо відмови позивачу у виплаті пенсії по інвалідності з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначеної відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру»;

– зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію по інвалідності за період з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначену відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», як особі з інвалідністю 2 групи.

Також позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 та листами відповідача від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 (а.с.14-17).

Відповідно до Довідки до акта огляду комісії медико-соціальної експертизи 12ААВ №624219 позивачу встановлено 2 групу інвалідності. Інвалідність було встановлено строком до 01.01.2024 (а.с.17).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (головуючий суддя – Лазаренко М.С.), зокрема, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 25.11.2020 позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд, а саме, з 01.06.2016 по 31.12.2020 згідно до довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-80вих-21 від 04.02.2021.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №225/25/2619 від 04.12.2025 позивачу встановлено 3 групу інвалідності та продовжено виплату пенсії на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с.5-7).

Позивач зазначає, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» строк встановлення інвалідності було продовжено до 08.08.2025. У подальшому, виплату пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області із зазначеної дати було припинено у зв`язку із закінченням строку встановлення інвалідності.

На звернення до відповідача щодо проведення перерахунку та виплати заборгованості із пенсійних виплат через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України, позивачем було отримано рішення про відмову у виплаті пенсії за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, оформлені письмовими повідомленням № 2696-31877/П-02/8-0800/26 від 22.01.2026, № 6005-2790/П-02/8-0800/26 від 17.02.2026, № 30089-28860/П-02/8-0800/26 від 01.07.2026, з зазначенням необхідності проходження повторного оцінювання функціонування особи за період з 08.08.2025 по 04.12.2025.

З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

11.08.2026 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 45674 від 11.08.2026), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Повторний огляд осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою. У разі повторного огляду медико-соціальної експертизи особи з інвалідністю, якщо особу знову визнано особою з інвалідністю, виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією інвалідність (друга група (загальне захворювання)) було встановлено до 01.01.2024 та в подальшому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» строк встановлення інвалідності було продовжено до 08.08.2025. Згідно з базою даних Пенсійного фонду України в порядку електронного обміну в грудні 2025 року надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Витяг), відповідно до якого позивачу подовжено виплату пенсії як особі з інвалідністю на період, визначений Витягом, а саме з 04.12.2025 по 04.12.2028. Рішення щодо подовження позивачу групи інвалідності на строк з 01.01.2024 по 04.12.2025 має прийматись відповідною експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, яке до відповідача не надходило. Отже, підстави для виплати пенсії за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, на переконання відповідача, відсутні. Відповідач вважає свої дії правомірними та такими, що не суперечать чинному законодавству, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11.08.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 45725 від 11.08.2026), в якій він підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 27.06.2002 (а.с.27).

Позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 та листами відповідача від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 (а.с.14-17).

Відповідно до Довідки до акта огляду комісії медико-соціальної експертизи 12ААВ №624219 позивачу встановлено 2 групу інвалідності. Інвалідність було встановлено строком до 01.01.2024 (а.с.17).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (головуючий суддя – Лазаренко М.С.), зокрема, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 25.11.2020 позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII), виходячи із розрахунку 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд, а саме, з 01.06.2016 по 31.12.2020 згідно до довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-80вих-21 від 04.02.2021.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №225/25/2619 від 04.12.2025 позивачу встановлено 3 групу інвалідності та продовжено виплату пенсії на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с.5-7).

Позивач зазначає, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (далі – Постанова КМУ від 08.03.2022 № 225) строк встановлення інвалідності було продовжено до 08.08.2025. У подальшому, виплату пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області із зазначеної дати було припинено у зв`язку із закінченням строку встановлення інвалідності.

На звернення до відповідача щодо проведення перерахунку та виплати заборгованості із пенсійних виплат через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України, позивачем було отримано рішення про відмову у виплаті пенсії за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, оформлені письмовими повідомленням № 2696-31877/П-02/8-0800/26 від 22.01.2026, № 6005-2790/П-02/8-0800/26 від 17.02.2026, № 30089-28860/П-02/8-0800/26 від 01.07.2026, з зазначенням необхідності проходження повторного оцінювання функціонування особи за період з 08.08.2025 по 04.12.2025 (а.с.14-16).

Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправним рішення відповідача, що оформлені листами від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 щодо відмови позивачу у виплаті пенсії по інвалідності з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначеної відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом ч. 1 ст. 30 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону.

Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII визначає самостійні правові підстави, умови та розміри виплат для відповідної категорії осіб, гарантуючи їм належний соціальний захист з урахуванням специфіки та характеру прокурорської діяльності.

Згідно із ч. 2 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років (ч.9 ст.86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII).

Виходячи з приписів ст. 31 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

У ч. 2 ст. 35 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV зазначено, що у разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Законодавець у пп. 14-6.1 п. 14-6 розділу XV Закону України від 09.07.2003 №1058-IV закріпив, що для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова КМУ від 15.11.2024 № 1338) особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 01 січня 2025 року, але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 01 липня 2025 року.

Нормою п.3 Постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 встановлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до Постанови КМУ від 08.03.2022 № 225 не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 та листами відповідача від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 (а.с.14-17).

Відповідно до Довідки до акта огляду комісії медико-соціальної експертизи 12ААВ №624219 позивачу встановлено 2 групу інвалідності. Інвалідність було встановлено строком до 01.01.2024 (а.с.17).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (головуючий суддя – ОСОБА_2 ), зокрема, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 25.11.2020 позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи із розрахунку 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд, а саме, з 01.06.2016 по 31.12.2020 згідно до довідки Запорізької обласної прокуратури № 21-80вих-21 від 04.02.2021.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №225/25/2619 від 04.12.2025 позивачу встановлено 3 групу інвалідності та продовжено виплату пенсії на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с.5-7).

Позивач зазначає, що згідно з Постановою КМУ від 08.03.2022 № 225 строк встановлення інвалідності було продовжено до 08.08.2025. У подальшому, виплату пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області із зазначеної дати було припинено у зв`язку із закінченням строку встановлення інвалідності.

На звернення до відповідача щодо проведення перерахунку та виплати заборгованості із пенсійних виплат через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України, позивачем було отримано рішення про відмову у виплаті пенсії за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, оформлені письмовими повідомленням № 2696-31877/П-02/8-0800/26 від 22.01.2026, № 6005-2790/П-02/8-0800/26 від 17.02.2026, № 30089-28860/П-02/8-0800/26 від 01.07.2026, із зазначенням необхідності проходження повторного оцінювання функціонування особи за період з 08.08.2025 по 04.12.2025 (а.с.14-16).

У контексті спірних правовідносин суд виходить із того, що позивачу інвалідність була встановлена з 15.12.2021, тобто до набрання чинності Постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338 (26.11.2024), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України.

Так, позивач отримував пенсію по інвалідності з 01.01.2024 до 08.08.2025, як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с.17).

При цьому, виплата пенсії по інвалідності позивачу до 08.08.2025 проводилася відповідно до пп. 14-6.1 п. 14-6 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV без результатів повторного огляду на період дії воєнного стану.

Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 08.08.2025 відповідач, із посиланням на положення п. 3 постанови КМУ від 15.11.2024 №1338, зазначив відсутність у нього рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю.

Відтак, посилання відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 08.08.2025 року у зв`язку з відсутністю у відповідача рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю є необґрунтованими.

Суд зауважує, що згідно із ч. 1 ст. 49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду виключно на підставах, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи зазначені обставини у їх сукупності, аналізуючи норми чинного законодавства, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю 2 групи.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача, на переконання суду, є визнання протиправними рішень відповідача, що оформлені листами №2696-31877/П-02/8-0800/26 від 22.01.2026, №6005-2790/П-02/8-0800/26 від 17.02.2026 та №30089-28860/П-02/8-0800/26.

Поряд з цим, щодо вимоги позивача про визнання спірних рішень відповідача дискримінаційними, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація визначається як ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

З системного аналізу норм зазначеного Закону та процесуального законодавства випливає, що для кваліфікації дій суб`єкта владних повноважень як дискримінаційних недостатньо лише констатувати факт прийняття незаконного рішення чи наявності спору у сфері публічно-правових відносин. Позивач повинен довести, а суд встановити наявність трьох обов`язкових елементів: наявність спеціальної (захищеної) ознаки; факт менш сприятливого поводження з особою порівняно з іншими особами, що перебувають в аналогічних ситуаціях; відсутність об`єктивного та розумного виправдання такого поводження.

У межах досліджуваного спору судом встановлено, що порушення прав позивача (працівника прокуратури, якому призначено пенсію по інвалідності) стало наслідком неправильного застосування відповідачем норм матеріального права, колізій у підзаконній нормативній базі, а також формального підходу пенсійного органу до оцінки правових підстав виплати пенсії у спірний період.

Суд зазначає, що будь-яке незаконне або необґрунтоване рішення державного органу є протиправним, проте не кожне протиправне рішення автоматично є дискримінаційним. У діях Пенсійного фонду відсутній елемент упередженого спрямування обмежень саме проти позивача за ознакою його інвалідності чи соціального статусу; навпаки, спірні рішення ґрунтувалися на загальній, хоч і помилковій, практиці застосування відомчих роз`яснень щодо аналогічних категорій пенсіонерів.

Зважаючи на те, що порушене право позивача на отримання пенсійних виплат відновлюється в повному обсязі шляхом задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправними та скасування спірних рішень і зобов`язання вчинити певні дії, суд доходить висновку про відсутність самостійних правових підстав для задоволення позову в частині визнання рішень дискримінаційними. Такий спосіб захисту прав не призведе до їх додаткового відновлення, оскільки обраний позивачем спосіб судового захисту є ефективним і достатнім.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині визнання оспорюваних рішень дискримінаційними не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині позову слід задовольнити частково, а саме, визнати протиправними та скасувати рішення відповідача, що оформлені листами від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 щодо відмови позивачу у виплаті пенсії по інвалідності з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначеної відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII.

В решті позовних вимог в цій частині позову слід відмовити.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію по інвалідності за період з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначену відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, як особі з інвалідністю 2 групи, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенням відповідача, що оформлені листами від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 щодо відмови позивачу у виплаті пенсії по інвалідності з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначеної відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, призначену відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, як особі з інвалідністю 2 групи.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, призначену відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, як особі з інвалідністю 2 групи, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма є диспозитивною та надає суду право, а не обов`язок застосовувати заходи судового контролю. Водночас інститут судового контролю є екстраординарним механізмом забезпечення виконання судових рішень, який має застосовуватися за наявності об`єктивних підстав та доведених ризиків ухилення боржника від їх реалізації.

У позовній заяві позивач лише формально заявив вимогу про встановлення судового контролю, проте жодним чином її не обґрунтував та не навів жодних аргументів чи доказів на підтвердження того, що відповідач ухилятиметься від виконання судового рішення або створюватиме перешкоди для його реалізації. Сам по собі факт звернення до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, за відсутності будь-якого обґрунтування та специфічних підстав, не може слугувати автоматичною підставою для застосування заходів судового контролю.

З огляду на те, що позивачем не наведено жодних доводів на користь необхідності встановлення судового контролю, а рішення суду на підставі ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність рішень відповідача, що оформлені листами від 22.01.2026 № 2696-31877/П-02/8-0800/26, від 17.02.2026 № 6005-2790/П-02/8-0800/26 та від 01.07.2026 № 30089-28860/П-02/8-0800/26 щодо відмови позивачу у виплаті пенсії по інвалідності з 08.08.2025 до 04.12.2025, призначеної відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII та необхідність їх скасування, а також вмотивовано наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності за період з 08.08.2025 по 04.12.2025, призначену відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, як особі з інвалідністю 2 групи.

У свою чергу, відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, слід задовольнити частково, а саме у зазначеній вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.2, 6, 8 – 10, 14, 90, 241 – 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б) про визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що оформлені листами №2696-31877/П-02/8-0800/26 від 22.01.2026, №6005-2790/П-02/8-0800/26 від 17.02.2026 та №30089-28860/П-02/8-0800/26 від 01.07.2026 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії по інвалідності з 08.08.2025 по 04.12.2025, призначеної відповідно до ч. ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б) здійснити перерахунок та виплату пенсію по інвалідності за період з 08.08.2025 по 04.12.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), призначену відповідно до ч. ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», як особі з інвалідністю 2 групи.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 05 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Прудивус