Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/8886/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8886/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни (вул. Василя Сергієнка, буд. 25, прим. 148, м. Запоріжжя, 69114), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "НАЦІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВА ГРУПА" (м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 78-А, кв. 144, код ЄДРПОУ 32320437), ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІНСТАР" (м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування окремого положення постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "НАЦІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВА ГРУПА", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІНСТАР", в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни щодо примусового проникнення 14.08.2026 у виконавчому провадженні НОМЕР_6 до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та проведення огляду його внутрішніх приміщень за відсутності власника та його представника, без згоди власника та без вмотивованого рішення суду про примусове проникнення.

визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни щодо проведення 14.08.2026 у виконавчому провадженні НОМЕР_6 фактичної передачі арештованого майна іншому зберігачу за відсутності боржника та його представника без дотримання вимог частин другої та третьої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" щодо участі не менше двох понятих під час передачі майна;

визнати протиправним та скасувати окреме положення пункту 2 постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни від 13.08.2026 про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні НОМЕР_6, а саме: "При визначенні вартості описаного та арештованого майна, врахувати строки продажу майна, які зазначено у Законі України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_6, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни. Виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису №6320 від 12.08.2014, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.П., про звернення стягнення, зокрема, на житловий будинок літ. Н загальною площею 967,6 кв. м, житловою площею 303,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:041:0062 площею 0,0748 га. Позивач зазначає, що предметом спору є протиправність примусового проникнення 14.08.2026 до житлового будинку та проведення огляду його внутрішніх приміщень за відсутності власника і його представника, без згоди власника та без вмотивованого рішення суду про примусове проникнення. Окрім того, посилається на порушення порядку фактичної передачі арештованого майна новому зберігачу, оскільки позивач та його представник під час фактичної передачі майна 14.08.2026 були відсутні, та зазначає про відсутність понятих при вчиненні виконавчих дій відповідачем. Також позивач не погоджується із формулюванням у постанові від 13.08.2026 про призначення субєкта оціночної діяльності, що при визначенні вартості описаного та арештованого майна, врахувати строки продажу майна, які зазначено у Законі України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна», оскільки вважає, що строки примусової реалізації не повинні використовуватися як спосіб попереднього зміщення первинної оцінки від ринкової до ліквідаційної. Позивач не оскаржує саме призначення суб`єкта оціночної діяльності. Оскаржується виключно конкретна вказівка приватного виконавця щодо врахування строків майбутнього примусового продажу. Також вважає протиправним повторне використання у постанові від 14.08.2026 твердження про перебування майна на зберіганні у ОСОБА_1 попри його письмове заперечення щодо фактичної передачі майна. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 27.08.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою судді від 31.08.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14.09.2026 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.09.2026, з урахуванням приписів ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

20.09.2026 позивачем були надані додаткові пояснення, де зазначено, що після подання позову до суду виникли нові обставини, а саме 28.08.2026 відбувся черговий доступ до житлового будинку. Актом приватного виконавця від 28.08.2026 у ВП № НОМЕР_6 зафіксовано проведення оцінювачем ТОВ «Національна експертно-правова група» особистого візуального огляду та обстеження житлового будинку. Позивача наголошує, що згоди на проникнення не надавав, гр. ОСОБА_2 представляти його як власника житла не уповноважував, рішення суду про примусове проникнення до житла не надано. Вважає, що статус зберігача арештованого майна не підтверджує наявності повноважень представляти власника житла або надавати від його імені згоду на проникнення третіх осіб до житлового будинку.

Відповідач не погодилася із поданою позовною заявою та 28.09.2026 подала до суду відзив на позовну заяву. Так, зазначає, що з метою фіксації фактичного стану та якісних характеристик майна, що передається на відповідальне зберігання, виконавцем та зберігачем ОСОБА_2 було проведено спільний візуальний огляд житлового будинку, його конструктивних елементів, внутрішніх приміщень та прибудинкової території. Зазначена процедура є обов`язковим етапом передачі майна, оскільки відповідно до чинного законодавства на зберігача майна покладається цивільно-правова та кримінальна відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії. Зберігач забезпечує демонстрацію майна протягом трьох робочих днів з дня отримання звернення від зацікавленої особи. Законом виконавцю надано безумовне право на доступ до описаного та арештованого майна з метою здійснення належного контролю за його збереженням. Водночас на зберігача покладено імперативний обов`язок забезпечити безперешкодний допуск виконавця до такого майна для його перевірки, огляду, оцінки чи вчинення інших виконавчих дій, а також демонстрацію ввіреного йому майна будь-якій зацікавленій особі. Отримання рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є обов`язковим виключно у випадку супротиву, перешкоджання або не допуску виконавця до житла чи іншого володіння особи. За умов, коли виконавцю добровільно забезпечено доступ до майна боржника, правові підстави для отримання рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника відсутні. З огляду на те, що безперешкодний та добровільний доступ виконавцю на територію об`єкта з метою його огляду було забезпечено зберігачем майна ОСОБА_2 , твердження позивача про нібито примусове проникнення на територію домоволодіння є безпідставними та повністю спростовуються фактичними обставинами справи та матеріалами виконавчого провадження, зокрема підписаним зберігачем актом виконавця від 14.08.2026 року без жодних зауважень та заперечень. Цими ж фактичними обставинами та матеріалами повністю спростовуються і доводи позивача про те, що виконавець під час здійснення виконавчих дій зобов`язаний був отримати згоду власника або вмотивоване рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи для проведення огляду описаного та арештованого майна.

Також відповідач заперечує щодо протиправності дій стосовно проведення 14.08.2026 у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 фактичної передачі арештованого майна іншому зберігачу за відсутності боржника та його представника, оскільки присутність понятих під час передачі майна на зберігання іншому зберігачу законодавством не вимагається. Зазначає, що позивач безпідставно ототожнює процесуальну дію із заміни зберігача з процедурою вилучення і передачі майна, в ході якої виконавцем здійснюється фактичне вилучення і передача майна боржника (наприклад, виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі). Залучення боржника та/або його представника під час передачі майна на зберігання іншому зберігачу Законом не передбачено та не вимагається. З відповідною заявою або клопотанням до виконавця боржник також не звертався.

Твердження позивача про протиправність вказівки щодо необхідність при визначенні вартості описаного та арештованого майна врахувати строки продажу майна, які зазначено у Законі України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна» відповідач вважає необгрунтованим, оскільки вказівка в постанові врахувати строки реалізації, передбачені Законом «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого є стандартною вимогою до процедури. Вона вказує на правовий контекст оцінки (оцінка виконується не для добровільного продажу, а для реалізації майна з прилюдних торгів (аукціонів), що безпосередньо вимагається методологією оцінки майна, але жодним чином не змінює вид вартості з ринкової на ліквідаційну. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 28.09.2026 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 28.09.2026 заяву позивача про збільшення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.

Позивачем 29.09.2026 до суду надано відповідь на відзив, де вказано, що матеріалами справи не підтверджено належної попередньої передачі майна ОСОБА_1 на відповідальне зберігання, відсутній його підпис у постанові про опис та арешт майна від 20.05.2026 та не надано окремої розписки чи акта фактичної передачі майна позивачу. Зазначає, що не надано до суду про примусове проникнення до житлових приміщень. В свою чергу те, що доступ до будинку забезпечив ОСОБА_2 , не підтверджує наявності згоди позивача. Також зазначає про відсутність в Акті від 14.08.2026 відомостей та підписів понятих, оскільки позивач та його представник в цей момент не були присутні при вчиненні виконавчих дій. Просить позов задовольнити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 15.09.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Білецькою К.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого напису № 6320 посвідченого 12.08.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, про звернення стягнення на: - житловий будинок літ. Н, загальною площею 967,6 (дев`ятсот шістдесят сім цілих і шість десятих) кв.м., жилою площею 303,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:041:0062), площею 0,0748 (нуль цілих і сімсот сорок вісім десятитисячних) га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2025 отримана боржником 15.09.2025, 13:51:23, що підтверджується повідомленням № 8860238 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС. Додатково постанову було направлено за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 (трек номер відправлення 0601192912117). Вказаний лист повернуто на адресу відправника у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

15.09.2025 року до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відповідачем направлено запит про осіб, які зареєстровані та/або мають право користування за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді відділу департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 18.09.2025 № 06.4-06/02/24213, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.10.2025 року до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (органу опіки та піклування) відповідачем направлено запит щодо надання дозволу на примусову реалізацію житлового будинку літ. Н, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована неповнолітня особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

25.11.2025 року надійшло повідомлення Запорізької міської ради по Дніпровському району про розгляд заяви від 28.10.2025 № 34387 щодо примусової реалізації житла та видачу розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

09.12.2025 року на адресу відповідача надійшло розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 17.11.2025 № 673р про відмову в наданні дозволу на відчуження майна, право користування яким має малолітня ОСОБА_4 .

06.01.2026 року надійшла заява стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» від 05.01.2026 вих. № 05/01 про проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 без отримання згоди органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Приватний виконавець Білецька К.О. листом від 12.01.2026 № 01-31/264 повідомила ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року у справі № 334/3027/26 подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстрована малолітня дитина, задоволено.

20.05.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Білецькою К.О. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно:- житловий будинок літ. Н, загальною площею 967,6 (дев`ятсот шістдесят сім цілих і шість десятих) кв.м., жилою площею 303,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серія та номер; НОМЕР_2 , виданим 30.11.2010 року Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради дублікат свідоцтва про право власності виданий 19.09.2017 року). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80990423101; - земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:04:041:0062, площею 0,0748 (нуль цілих і сімсот сорок вісім десятитисячних) га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯГ №700985, виданим 22.08.2007 року Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 86703423101. У пункті 3 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника зазначено про призначення відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 . Окрім того, зазначено, що виконавчі дії проведені у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що свідчать їхні підписи. Окрім того, серед інших осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій вказано ОСОБА_2 . Вказана постанова отримана боржником 21.05.2026, 18:47:55, що підтверджується повідомленням № 14416524 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС.

Також, 21.05.2026 року постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника направлена на електронну адресу боржника: ІНФОРМАЦІЯ_7

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25.05.2026 року відкрито апеляційне провадження зупинено дію ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року, якою задоволення подання про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстрована малолітня дитина - до розгляду апеляційної скарги.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22.07.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року залишено без змін.

05.08.2026 на електронну адресу боржника ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено повідомлення щодо можливості заміни зберігача шляхом подання заяви про передачу описаного та арештованого майна на зберігання іншому зберігачу.

12.08.2026 року від боржника надійшла заява, якою ОСОБА_1 було надано згоду з проханням призначити зберігачем описаного та арештованого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_3 . Також вказано, що питання щодо прийняття ОСОБА_2 зазначеного майна на відповідальне зберігання з ним попередньо погоджено, свою згоду він надав. У зв`язку з викладеним просив винести окрему постанову про передачу зазначеного майна на зберігання ОСОБА_2 .. Окрім того, просив розглядати подану заяву виключно як його згоду, надану 12.08.2026, на призначення ОСОБА_2 зберігачем зазначеного майна, та вирішити це питання шляхом винесення окремої постанови про передачу майна на зберігання ОСОБА_2 , без внесення змін, виправлень чи доповнень до раніше винесеної постанови про опис та арешт майна. При цьому зазначив, що подання цієї заяви не є визнанням того, що раніше майно було фактично та належним чином передано йому на відповідальне зберігання, що він прийняв його під розписку або був належним чином попереджений про відповідальність зберігача.

13.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Білецькою К.О. у ВП № НОМЕР_6 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до змісту якої суб`єктом оціночної діяльності було призначено суб`єкт господарювання ТОВ «Національна експертно-правова група». Вказана постанова отримана боржником 13.08.2026, 13:24:59, що підтверджується повідомленням № 16749344 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС. Також, 13.08.2026 року постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні направлена на електронну адресу боржника: ІНФОРМАЦІЯ_7

14.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Білецькою К.О. у ВП № НОМЕР_6 винесено постанову про передачу майна на зберігання іншому зберігачу. Відповідальним зберігачем призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , паспортні дані НОМЕР_5 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 01 жовтня 1998 року, контактний телефон: НОМЕР_3 .

Окрім того, 14.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Білецькою К.О. складено Акт приватного виконавця, відповідно до якого копію постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 14.08.2026 та копію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 20.05.2026 вручено новому зберігачу ОСОБА_2 . Окрім того, у згаданому Акті зазначено, що виконавцем та ОСОБА_2 здійснено візуальний огляд будинку, його конструкцій, внутрішніх приміщень та прибудинкової території.

Факт передачі майна новому зберігачу засвідчено актом виконавця, який долучено до постанови про заміну зберігача.

Постанова про передачу майна на зберігання іншому зберігачу та акт приватного виконавця від 14.08.2026 року отримані боржником 14.08.2026 об 11:09:08, що підтверджується повідомленням № 16779691 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС. Також, 14.08.2026 року постанова про передачу майна на зберігання іншому зберігачу та акт приватного виконавця направлені на електронну адресу seleb.llp@gmail.com.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у справі врегульовано положеннями Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, в тому числі засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 18 вищезазначеного закону виконавець зобов`язаний: - вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ч. 1 цієї статі); - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до положень ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1404-VIII документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

За правилами ч.ч. 1,2, ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частиною 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII встановлено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону № 1404-VIII майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Пунктом 10 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, встановлено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані, зокрема: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; -зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Згідно пунктів 12-13 Розділу VІІІ Інструкції зазначено, якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження.

З аналізу викладених норм вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

З огляду на зміст ст. 28 Закону № 1404-VIII та пунктів 10, 12-13 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, чинне законодавство України встановлює вручення такої постанови під підпис боржника лише у випадку, коли він був присутній під час опису та арешту майна.

Судом встановлено, що постанова приватного виконавця від 20.05.2026 про опис та арешт майна (коштів) боржника отримана боржником 21.05.2026, 18:47:55, що підтверджується повідомленням № 14416524 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, а також 21.05.2026 року направлена на електронну адресу боржника: seleb.llp@gmail.com.

З аналізу вищенаведених норм суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить норми щодо обов`язкового повідомлення боржника про проведення опису майна, лише містить загальне правило про право боржника на участь у проведенні виконавчих дій. При цьому відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 року у справі № 904/1069/18.

При цьому суд враховує те, що описаний об`єкт було передано на відповідальне зберігання саме позивачу, за відсутності відмови від прийняття майна на зберігання, а сама постанова про опис та арешт майна боржника від 20.05.2026 є чинною та не оскаржувалась, отже відсутні підстави вважати, що права позивача було порушено, а тому твердження позивача про те, що така виконавча дія була вчинена за його відсутності та за відсутності огляду, без вручення розписки та акта передачі судом до уваги не беруться.

Суд також зазначає, що приписами ч. 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім`ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Відповідно до п. 14, 15 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім`я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім`я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі необхідності (наявність інформації про псування або розтрату майна тощо) виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому виконавець готує повідомлення до органів досудового розслідування щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності. Факт передачі майна новому зберігачу засвідчується актом виконавця або актом приймання-передавання майна, який долучається до постанови про заміну зберігача. Виявивши розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна або встановивши інші незаконні дії з цим майном, виконавець складає про це акт і звертається з повідомленням до органів досудового розслідування для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України.

Тобто, правовий аналіз зазначених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що зміна зберігача майна відмінного від боржника та передача майна новому зберігачу є правом, а не обов`язком державного виконавця. Переданню майна на зберігання іншому зберігачу передує винесення державним виконавцем відповідної постанови.

При цьому посилання позивача на те, що приватним виконавцем було здійснено проникнення до житлового будинку, на яке необхідно вмотивоване рушення суду судом не береться до уваги.

Суд в контексті цього твердження зазначає, що юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Разом з тим, складання приватним виконавцем акту опису та арешту майна боржника, а в подальшому постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу опосередковує виникнення зобов`язань щодо належного зберігання майна.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21), аналізуючи правову природу зберігання майна, описаного та арештованого державним виконавцем, зазначила, що складення державним виконавцем актів опису й арешту майна та передання такого майна визначеному ним зберігачеві опосередковує виникнення двох зобов`язань щодо належного зберігання майна: державного виконавця перед власником (уповноваженою особою) та зберігача перед державним виконавцем. При цьому зберігач є відповідальним за схоронність переданого йому майна перед відповідним органом державної виконавчої служби.

Тобто, здійснюючи вихід за місцем зберігання майна для його огляду приватний виконавець не здійснює примусове проникнення до житла, а вчиняє дії метою здійснення належного контролю за збереженням майна боржника, результатом якого є складання Акту про передачу майна новому зберігачу.

Аналіз положень Закону № 1404-VIII дозволяє дійти висновку, що зберігання майна боржника є процесуальною діяльністю державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним зберігач здійснює відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (див. mutatis mutandis висновки, викладені у пункті 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), а також в її постанові від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19)). Тому порушення зберігачем заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне передбачену законом відповідальність зберігача майна (Банку) перед державним виконавцем. За загальним правилом, державний виконавець може нести відповідальність за втрату такого майна у межах відповідного виконавчого провадження перед власником майна.

При цьому Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція з організації примусового виконання рішень не містять посилання на те, що при складанні постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу повинні бути присутні поняті та сторони виконавчого провадження.

Щодо доводів позивача про протиправність окремого положення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності, а саме: «При визначенні вартості описаного та арештованого майна, врахувати строки продажу майна, які зазначено у Законі України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна», суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із п. 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Порядок визначення вартості арештованого майна в межах виконавчого провадження передбачений ст. 57 Закону № 1404-VIII.

Так, відповідно до вказаної норми визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Частина 5 ст. 57 Закону № 1404-VIII встановлює обов`язок виконавця повідомити про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання Звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано Повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресом, зазначеним у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 в пункті 3 встановлює, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 розділу II зазначеного Порядку приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження. В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єктам владних повноважень до суду.

Верховний Суд зазначив, що хоча така дія виконавця як виставлення майна на реалізацію за своєю суттю не є складовою процесу визначення вартості чи оцінки майна боржника, а є наступною похідною дією від визначення вартості чи оцінки майна боржника, однак наявність встановлених порушень при визначенні вартості майна боржника та його оцінки, може свідчити про передчасність виставлення такого майна на реалізацію.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 року № 5011-34/6378-2012.

При цьому суд зауважує, що оскаржуючи вищезгадане окреме положення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності приватного виконавця, позивач не наводить належних обґрунтувань в чому полягає протиправність дій саме приватного виконавця, враховуючи, що сама процедура проведення оцінки майна з боку приватного виконавця в частині визначення суб`єкта оцінки, використання результатів оцінки для вчинення подальших виконавчих дій тощо, позивачем не оскаржується.

Позивач не довів належними та допустимими доказами, що оспорюване формулювання якимось чином порушує його права на момент виникнення спірних правовідносин, яке, в свою чергу, не змінює вид вартості, тобто наведені у позові доводи є лише припущенням на майбутнє та не можуть братися судом до уваги.

Разом з тим з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідно до звіту про оцінку майна від 18.09.2026 року ринкова вартість житлового будинку літ. Н, загальною площею 967,6 кв.м., жилою площею 303,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складає 12 022 413,00 грн. (дванадцять мільйонів двадцять дві тисячі чотириста тринадцять гривень 00 копійок), без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 18.09.2026 року ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:041:0062, площею 0,0748 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 749 653,00 грн. (сімсот сорок дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят три гривні 00 копійок), без урахування податку на додану вартість.

Отже, твердження позивача, в тому числі, вже спростовані вищевказаними звітами про оцінку майна.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Одночасно, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької Крістіни Олександрівни (вул. Василя Сергієнка, буд. 25, прим. 148, м. Запоріжжя, 69114), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "НАЦІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВА ГРУПА" (м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 78-А, кв. 144, код ЄДРПОУ 32320437), ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІНСТАР" (м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 44630056) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування окремого положення постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06.10.2026.

Суддя Сіпака А.В.