Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №280/7590/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7590/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлені листом від 23.02.2026 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року №153.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 23.03.2021 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Військовій частині НОМЕР_1 НГУ строком на три роки. Під час дії воєнного стану, у віці до 25 років, продовжив дію контракту про проходження військової служби понад встановлені строки до оголошення демобілізації на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, на підставі наказу ВЧ НОМЕР_1 НГУ. Вказує, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою №153; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно менше шести місяців; 4) одержав травму під час захисту Вітчизни; 5) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності. Стверджує, що у спірних правовідносинах Кабінет Міністрів України з метою підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану прийняв Постанову № 153, якою установив додаткові блага для громадян України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, на які, на переконання суду, має право і позивач. Вважає рішення відповідача щодо невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153 протиправним Просить задовольнити позов.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. № 43458 від 30.07.2026 вказує, що позивач був призваний на строкову військову службу 16.07.2020, а згодом і був прийнятий на військову службу за контрактом 14.01.2021. Вважає, що такі дії позивача свідчать про його свідомий і добровільний вибір проходити військову службу не за призовом, а саме на контрактній основі в Національній гвардії України. Вказує, що позивач не є тією особою, яка була призвана або прийнята на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64. Зазначає, що позивач не був прийнятий або призваний на військову службу під час дії воєнного стану, а контракт про проходження військової служби уклав до його введення, тому правові підстави для нарахування та виплати йому одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України під час воєнного стану», відсутні. Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 27.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7590/26.

Ухвалою суду від 05.10.2026 у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовлено

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу 20.11.2020 ІНФОРМАЦІЯ_1 і направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

23.03.2021 між позивачем і Міністерством внутрішніх справ в особі командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби строком на 3 роки і призначено на посаду стрілець-зенітник 3-го відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї.

Також, судом встановлено, що у подальшому дія контракту продовжена понад встановленні строки, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, на підставі положень частини 8 статті 23 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Згідно Довідки № 3324 від 12.05.2026 року, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської федерацій проти України, перебуваючи в Запорізькій, Донецькій, Харківській області у період: з 01 по 30 квітня 2022 року; з 01 по 18 травня 2022 року; з 03 по 30 червня 2022 року; з 01 по 31 липня 2022 року; з 01 по 31 серпня 2022 року; з 01 по 09, з 13 по 30 вересня 2022 року; з 01 по 12, з 17 по 31 жовтня 2022 року; з 01 по 14, з 19 по 30 листопада 2022 року; з 01 по 24, з 28 по 31 грудня 2022 року; з 01 по 10, з 13 по 28 лютого 2023 року; з 01 по 31 березня 2023 року; з 01 по 13 квітня 2023 року; з 05 по 30 червня 2023 року; з 01 по 11 , з 15 по 31 липня 2023 року; з 01 по 05, з 09 по 31 серпня 2023 року; з 01 по 14 вересня 2023 року; з 12 по 24 жовтня 2023 року; з 09 по 30 листопада 2023 року; з 01 по 31 грудня 2023 року; з 01 по 26 січня 2024 року; з 14 по 22 лютого 2024 року; з 05 по 31 березня 2024 року; з 01 по 24, з 28 по 30 квітня 2024 року; з 01 по 23, з 27 по 30 червня 2024 року; з 01 по 24, з 28 по 31 травня 2024 року; з 01 по 12, з 15 по 26, з 30 по 31 липня 2024 року; з 01 по 07 серпня 2024 року; з 17 по 18, з 19 по 27, з 28 по 29, з 30 по 31 серпня 2024 року; з 01 по 30 вересня 2024 року; з 01 по 16 жовтня 2024 року; з 20 по 31 грудня 2024 року; з 05 по 12 лютого 2025 року з 01 по 09, з 13 по 31 січня 2025 року; з 01 по 03, з 21 по 26 березня 2025 року; з 18 по 25, за 30 квітня 2025 року; з 1 по 10, з 16 по 20, за 23, 24, 25, 31 травня 2025 року; з 01 по 04, з 10 по 22, з 28 по 30 червня 2025 року; з 01 по 02, з 08 по 24 липня 2025 року; з 07 по 31 серпня 2025 року; з 01 по 06, з 24 по 30 вересня 2025 року; з 01 по 30 жовтня 2025 року; з 05 по 30 листопада 2025 року; з 01 по 28 грудня 2025 року.

Відповідно до Довідки ВЛК від 01.03.2024 №210 позивач отримав поранення, пов`язане з захистом Батьківщини. Підстава: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.01.2024 №28/2024. Зазначене також підтверджується Формою №100 про надання первинної медичної допомоги.

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» щодо позивача відомостей про наявність не знятої або непогашеної судимості: ВІДСУТНІ.

Представник ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із запитом щодо питання включення позивача до проєкту наказу про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Листом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 23.02.2026 повідомлено представника позивача, що питання включення солдата ОСОБА_1 до проєкту наказу про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень комісією військової частини з питань розгляду документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» не розглядалось. Також вказано, що обов`язковою умовою для розгляду комісією питання про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах є прийняття або призов на військову службу під час воєнного стану. Враховуючи, що солдатом ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу від 23 березня 2021, відсутні підстави для розгляду комісією питання порушеного у запиті.

Покликаючись на протиправну відмову відповідача, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч.1, ч.3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою ст.2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.14 ст.2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII)).

За правилами ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” (далі по тексту – Постанова № 153) та затверджено “Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Згідно із пунктом 3 Постанови №153, учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень можлива виключно за умови дотримання вимог, встановлених Постановою № 153, а саме:

- особа відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (у тому числі Національної гвардії України),

- до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (тобто до 13.02.2025) у віці до 25 років така особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;

- особа проходить військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (13.02.2025);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни;

- відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Суд звертає увагу, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби. При цьому, йдеться про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців у віці до 25 років.

У спірному випадку юридично значущою обставиною є момент прийняття або призову на військову службу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у віці до 25 років 23.03.2021, тобто позивач станом на 24.02.2022 вже перебував на військовій службі в Національній гвардії України. Вказане свідчить про те, що останній не підпадає під визначені Постановою №153 умови для призначення та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень, у зв`язку з чим, у відповідача були відсутні підстави для виплати позивачу вказаної грошової винагороди.

При цьому, суд зазначає, що відсутні підстави для поширення дії Постанови №153 на всіх осіб прийнятих на військову службу до 25 років, оскільки Постанова №153 має чітке посилання на коло осіб щодо яких вона застосовується, а саме на осіб прийнятих на військову службу у віці до 25 років після введення воєнного стану Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX.

Суд зазначає, що запровадження одноразової грошової допомоги лише для осіб, які були прийняті на військову службу до 25 років після введення воєнного стану, не є дискримінацією, оскільки як було зазначено судом вище, метою запровадження експериментального проекту було залучення нових кадрів до військової служби.

Тому, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 жовтня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко