Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №260/325/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/325/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання – Грига Н.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представник прокуратури – Задорожко С.С.,

представник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області – Данч Н.О.,

представник відповідача – не з`явився,

представник третьої особи – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Хустської окружної прокуратури (вул. 900-річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 90400) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 38015668) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства України» (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 45554542), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38766364) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 вересня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 06 жовтня 2026 року.

Хустська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (далі - позивачі) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства України» (далі - відповідачі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (далі – третя особа), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості);

2) визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо не встановлення охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га та зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України провести роботи із встановлення охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» та закріплення її в натурі (на місцевості).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Хустською окружною прокуратурою в ході моніторингу стану додержання законів при використанні об`єктів та територій природно - заповідного фонду на території Хустського району виявлено факти порушень лісового та природоохоронного законодавства. Так, відповідачем не проведено передбачені ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 47 Закону України «Про землеустрій» роботи із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), підтвердженням чого є відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва», та відомостей про її межі та охоронну зону в Державному земельному кадастрі.

27 січня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Залучено до участі в справі - Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

01 квітня 2026 року відповідачем подано до суду письмові пояснення, в яких просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначає, що відповідно до пунктів 3 та 4 наявного у матеріалах справи Охоронного зобов`язання № 06-24/1786/3 від 12 травня 2023 року ДП «Хустське лісове дослідне господарство» правонаступником якого є Відповідач, взяв на себе наступні зобов`язання щодо: дотримання встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду; не здійснення у межах території (об`єкта) природно заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживання заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримання вимог щодо використання території (об`єкта) природно- заповідного фонду; забезпечення охорони та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно заповідного фонду; забезпечення охорони та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні. Однак, як наголосив Верховний Суд у пункті 59 постанови від 29.11.2024 по справі № 260/1681/23, закріплене положення «забезпечення додержання режиму охорони та збереження пам`ятки природи» саме по собі не передбачає автоматичного покладення на Відповідача, як землекористувача, тих обов`язків чи повноважень, які безпосередньо правовими нормами для нього не передбачені. Тобто ці положення, які Прокуратурою поставлено в основу підстав позову у даній справі, обов`язку із проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки «Природні ліси Березівського лісництва`та її охоронної зони шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості) на відповідача не передбачають. Натомість, ні Охоронне зобов`язання від 12.05.2023, ні Положення про пралісову пам`ятку природи від 01.05.2023 №407 приписів щодо покладання на Відповідача саме обов`язку із проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки «Природні ліси Березівського лісництва» та її охоронної зони шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості) в собі не містять. Відтак, у Відповідача обов`язок із розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та проведення на його підставі робіт із винесення меж пралісової пам`ятки «Природні ліси Березівського лісництва» та її охоронної зони шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості) відсутній, що виключає задоволення позову у даній справі.

Також, 01 квітня 2026 року прокуратурою подано до суду заперечення на письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідачем не проведено передбачені ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 47 Закону України «Про землеустрій» роботи із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), підтвердженням чого є відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва», та відомостей про її межі та охоронну зону в Державному земельному кадастрі. При цьому, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Відповідно до частини 10 цієї ж статті відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру. Законодавством передбачено обов`язок формувати межі земельної ділянки об`єкта природно-заповідного фонду та вносити відомості про неї до Державного земельного кадастру. Положення ч.4 ст.7 Закону України «Про природно заповідний фонд» надає можливість тимчасово використовувати проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду для визначення їх меж. Проте, зазначена норма не звільняє від обов`язку встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі. Відповідно до статей Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду розробляються обласними державними адміністраціями з метою подальшого їх розгляду обласними радами та прийняття рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Рішенням дев`ятнадцятої сесія VII скликання Закарпатської обласної ради №1757 від 16.07.2020 «Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення визначено пралісову пам`ятку природи «Природні ліси Березівського лісництва» на площі 34 га, слід констатувати, що обов`язки, покладені ст. 52, 53 на обласну державну адміністрацію та обласну раду ними виконані належним чином. Разом з тим, ДП «Ліси України» та суб`єктами правонаступником яких є Відповідач понад 5 років не встановлюються в натурі межі об`єкта природно заповідного фонду «Природні ліси Березівського лісництва», що підтверджує факт його бездіяльності. Також слід зазначити, що поруч із обов`язком забезпечення проведення робіт щодо встановлення в натурі меж об`єкта природно-заповідного фонду «Природні ліси Березівського лісництва» у Відповідача існує обов`язок забезпечити проведення робіт щодо встановлення охоронних зон вказаного об`єкта. Отже норми законодавства у своїй сукупності підтверджують наявність у ДП «Ліси України обов`язку забезпечити проведення робіт із винесення меж об`єкта природно-заповідного фонду «Природні ліси Березівського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення охоронних зон вказаного об`єкта.

Щодо відсутності у відповідача видів економічної діяльності, які б давали йому можливість встановлювати в натурі (на місцевості) межі пралісової пам`ятки природи, то це не позбавляє його можливості виступати замовником відповідної документації із землеустрою.

В судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача підтримали заявлені позовні вимог у повному обсязі з мотивів наведених у позові та запереченнях на письмові пояснення, просили суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку, суд враховує, що інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, насамперед, задля збереження національного природного надбання нашої країни.

Судом встановлено, що рішенням дев`ятнадцятої сесія VII скликання Закарпатської обласної ради №1757 від 16.07.2020 «Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення визначено пралісову пам`ятку природи «Природні ліси Березівського лісництва» на площі 34 га без вилучення площі від землекористувача – державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство».

Даним рішенням Закарпатській обласній державній адміністрації рекомендовано провести відповідні заходи з метою збереження об`єкта природно заповідного фонду відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства.

розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації-начальника обласної військової адміністрації №407 від 01.05.2023, затверджено Положення про пралісову пам`ятку природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва».

Пунктом 1.6 Положення передбачено, що межі пам`ятки природи встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж в натурі його межі визначаються відповідно до проєкту його створення.

Пунктом 1.5 Положення встановлено, що на землекористувача покладено зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження пам`ятки природи.

У свою чергу, вищевказаний землекористувач зобов`язаний дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду. Не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Закарпатською обласною державною адміністрацією видано охоронне зобов`язання від 12.05.2023 за №06-24/1786/3 згідно з яким пралісова пам`ятка природи «Природні ліси Березівського лісництва» загальною площею 34 га розташована в межах кварталу 10 (виділи 8, 12, 13) Березівського лісництва філії «Хустське лісове дослідне господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд» для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 28 вказаного закону передбачено, що охоронна зона навколо пралісових пам`яток природи установлюється завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу. В охоронній зоні забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Статтями 2, 20 Закону України «Про землеустрій» та статтею 184 Земельного кодексу України передбачено, що встановлення і закріплення на місцевості меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення забезпечується шляхом здійснення землеустрою.

Зокрема, статтею 47 Закону України «Про землеустрій» врегульовано порядок організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Частинами 1, 2 та 5 вказаної статті передбачено, що з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, які визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;

д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності);

е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності);

є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні;

ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів;

з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості);

і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Відповідно до частини 10 статті 47 Закону України «Про землеустрій» відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» та п. 3 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення зобов`язано погоджувати з структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Таким чином, визначення меж пралісової пам`ятки природи «Природні ліси Березівського лісництва» та визначення її охоронної зони може проводитися лише на підставі проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, погодженого з Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, а відомості про встановлені межі мають бути внесені до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд» охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають, що корелюється із пунктом 1.5 Положення.

18.10.2024 року державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» видано наказ №1826 про припинення шляхом закриття філії «Хустське лісове дослідне господарство» ДП «Ліси України», якій охоронним зобов`язанням від 12.05.2023 за №06-24/1786/3 передано під охорону пралісову пам`ятку природу місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва».

Пунктом наказу №1826 від 18.12.2024 зобов`язано директора філії «Хустське лісове дослідне господарство» здійснити відповідні дії щодо припинення філії «Хустське лісове дослідне господарство», зокрема забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» станом на 31.12.2024 та подати для затвердження оформлений передавальний баланс та передавальний акт до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до 10.01.2025 року.

Відповідно до наказу ДП «Ліси України» №2340 від 31.12.2024 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом», пунктом 1 наказу затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Карпатським лісовим офісом, включаючи й передавальний акт філії «Хустське лісове дослідне господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Таким чином, ДП «Ліси України», в особі його філії «Карпатський лісовий офіс», є правонаступником філії «Хустське лісове дослідне господарство» ДП «Ліси України».

Враховуючи викладене, саме на державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», як на постійного лісокористувача у зазначених правовідносинах, який є відповідачем, покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва», визначення та закріплення на місцевості її меж та охоронної зони.

Згідно з відповіддю філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» №24180/39.2.2.5-2025 від 20.11.2025 встановлено, що на лісові ділянки пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» розроблено землевпорядну документацію та внесено відомості до Державного земельного кадастру. Також філією процитовано ст.39-1 Лісового кодексу України в частині того, що навколо виділених пралісів, квазіпралісів, природних лісів установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються суцільні та поступові рубки.

До вищевказаної відповіді долучено витяги з Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2125386200:08:001:0005 загальною площею 606 га із цільовим призначенням «Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг», в межах яких, як вбачається розташована пралісова пам`ятка природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва».

При цьому, філією «Карпатський лісовий офіс» не надано підтвердження розроблення землевпорядної документації та внесення відомості до Державного земельного кадастру щодо пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га із присвоєнням окремого кадастрового номера як земель природно-заповідного фонду, а не земель лісогосподарського призначення, а також встановлення охоронної зони в порядку ст.39-1 Лісового кодексу України щодо вказаної пралісової пам`ятки природи.

З метою перевірки вищезазначених фактів окружною прокуратурою скеровано запит до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 14.11.2025 № 07.54-6162 вих-25.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом № 10-7-0.31-5878/2-25 від 01.12.2025 повідомило про те, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про формування земельних ділянок об`єкта природно-заповідного фонду «Природні ліси Березівського лісництва» та закріплення в натурі (на місцевості) його меж.

Враховуючи вищенаведене, оскільки земельна ділянка об`єкта природно заповідного фонду «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га окремо не сформована у Державному земельному кадастрі та не закріплено в натурі (на місцевості) її межі, неможливим за таких умов є встановлення її охоронних зон та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Таким чином, відповідачем не виконано обов`язок щодо розроблення проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» загальною площею 34 га, її межі та охоронні зони не визначені та не закріплені в натурі (на місцевості), також не встановлено охоронних зон та обмежень у використанні земельної ділянки лісового фонду, в межах якої знаходиться об`єкт природно-заповідного фонду.

Про те, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» не виготовлявся свідчить також той факт, що до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» на розгляд та погодження також не надходив, що підтверджується листом № 02.01-04/5/1 від 02.01.2026.

Разом з тим, не можливо встановити межі території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва», на які розповсюджуються встановлені обмеження, оскільки вони не закрпілені на місцевості та відомості про них не внесено до Державного земельного кадастру. Крім того, інформація про охоронні зони взагалі відсутня.

Враховуючи викладене, відповідачем не проведено передбачені ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 47 Закону України «Про землеустрій» роботи із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), підтвердженням чого є відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва», та відомостей про її межі та охоронну зону в Державному земельному кадастрі.

Суд звертає увагу, що невжиття заходів щодо винесення меж та охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» та закріплення їх в натурі (на місцевості), унеможливлює її належне використання та охорону. При цьому, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд» для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до п. 65 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 07.02.2023 р., у випадку наявності рішень про створення чи оголошення територій, об`єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон до матеріалів лісовпорядкування включаються картографічні матеріали та квартально- видільний перелік лісових ділянок, включених до таких охоронних зон.

Згідно абзацу 2 п. 3 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Таким чином, суд зазначає, що на ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно заповідного фонду, а саме пралісової пам`ятки природи місцевого значення пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га, визначення та закріплення на місцевості її меж та охоронної зони. Відсутність встановлених меж та охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га фактично унеможливлює належним чином охорону та збереження об`єкту природно заповідного фонду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

У відповідності до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене положення частини другої статті 139 КАС України судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 205, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Хустської окружної прокуратури (вул. 900-річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 90400) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 38015668) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства України» (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 45554542), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38766364) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

3. Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості).

4. Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо не встановлення охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» площею 34 га.

5. Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України провести роботи із встановлення охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Природні ліси Березівського лісництва» та закріплення її в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець