Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №240/14577/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/14577/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки передбаченої ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки передбаченої ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 15.10.2020 по 26.02.2025 проходила службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ). Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 29.06.2023 №266 позивач звільнена у запас та виключена зі списків особового складу з 26.02.2026. У період проходження служби позивач не використала усі належні їй відпустки, а тому вважає, що має право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, відповідно до ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що позивач проходив військову службу, а стаття 47 Закону № 796- ХІІ стосується категорії «працівник», при цьому військовослужбовці не мають правового статусу «працівник», будь-якої протиправності з боку посадових осіб відповідача не було допущено.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Позивач з 15.10.2020 по 26.02.2025 проходила службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ).

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 29.06.2023 №266 позивач звільнена у запас та виключена зі списків особового складу з 26.02.2026.

Позивач має статус громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням 3 категорії серії НОМЕР_2 .

Згідно до пункту 9.3. витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №305-OC від 27 лютого 2025 року, старший сержант ОСОБА_1 , інспектор прикордонної служби 2 категорії - оператора відділення технічних засобів охорони державного кордону шостої прикордонної застави (з місцем дислокації в населенному пункті АДРЕСА_1 ) другої прикодонної комендатури (з місцем дислокації в населенному пункті місто Овруч).

У травні 2025 року на адресу відповідача був направлений адвокатський запит з проханням надати інформацію чи було здійснено нарахування та виплата за період з 15.10.2020 по 01.02.2025 грошової компенсації за Чорнобильської катастрофи згідно ст.47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте листом від 16.05.2025 повідомлено, що відповідачем компенсація відпустки згідно ст.47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025 не нараховувалась та не виплачувалась.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 43 Основного Закону України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами статті 4 Закону України від 05.11.1996 №504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток.

Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Частиною третьою статті 10 Закону №504/96-ВР визначено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст.24 Закону № 504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

За правилами частини першої статті 47 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу, зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення - 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів.

Як вже зазначалося, наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 29.06.2023 №266 позивач звільнена у запас та виключена зі списків особового складу з 26.02.2026.

Згідно до пункту 9.3. витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №305-OC від 27 лютого 2025 року, старший сержант ОСОБА_1 , інспектор прикордонної служби 2 категорії - оператора відділення технічних засобів охорони державного кордону шостої прикордонної застави (з місцем дислокації в населенному пункті АДРЕСА_1 ) другої прикодонної комендатури (з місцем дислокації в населенному пункті АДРЕСА_1 ).

У травні 2025 року на адресу відповідача був направлений адвокатський запит з проханням надати інформацію чи було здійснено нарахування та виплата за період з 15.10.2020 по 01.02.2025 грошової компенсації за Чорнобильської катастрофи згідно ст.47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте листом від 16.05.2025 повідомлено, що відповідачем компенсація відпустки згідно ст.47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025 не нараховувалась та не виплачувалась.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, при виключенні позивачки зі списків особового складу, протиправно не провів необхідних розрахунків щодо виплати компенсації відпустки, згідно ст.47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025, з підстав відсутності у законодавчих нормах такого права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на компенсацію за невикористані дні відпустки за період з 15.10.2020 по 01.02.2025, згідно ст.47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Твердження відповідача про те, що норми Закону України № 796-XII не поширюються на військовослужбовців через використання у статті 47 терміну "працівники", є помилковими, оскільки спеціальним законодавством не встановлено обмежень для військовослужбовців щодо отримання пільг та компенсацій, передбачених за роботу на територіях радіоактивного забруднення. Проходження військової служби є особливим видом державної служби, а відтак військовослужбовці в розумінні трудового та соціального законодавства користуються тими ж гарантіями захисту від шкідливого радіаційного впливу, що й інші категорії громадян.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки передбаченої ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки передбаченої ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15.10.2020 по 01.02.2025, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович