Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №240/30642/23 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/30642/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, з 01.01.2023 по 21.02.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану з 01.01.2023 по 21.02.2023 з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з з 01.01.2023 по 11.01.2023, з 22.01.2023 по 21.02.2023 з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.01.2023 по 11.01.2023, з 22.01.2023 по 21.02.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у зв`язку з проходженням військової служби в статусі військовослужбовця ЗСУ в період дії воєнного стану, безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі 30 000 грн. за весь час перебування на військовій службі під час дії воєнного стану на територій України, та у збільшеному до 100 000 грн., в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за періоди з 09.08.2022 року по 09.12.2022 року, з 11.12.2022 року по 11.01.2023 року, з 22.01.2023 року по 21.02.2023. Проте, йому не в повному обсязі здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди на час дії воєнного стану на території України відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачам подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позовну заяву.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 доручено Міністерству оборони України забезпечити вручення Військовій частині НОМЕР_1 копію ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 про відкриття провадження у справі №240/30642/23 разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Зобов`язано Міністерство оборони України надати Житомирському окружному адміністративному суду докази вручення Військовій частині НОМЕР_1 копії ухвали від 02.11.2023 про відкриття провадження у справі №240/30642/23 разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Запропоновано Військовій частині НОМЕР_1 , у встановлений ухвалою суду від 02.11.2023 строк, надати Житомирському окружному адміністративному суду відзив на позовну заяву.

Зобов`язано Міністерство оборони України надати суду інформацію про місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 (адреси для листування), засобів зв`язку, адреси електронної пошти або код ЄДРПОУ для доставки документів в електронному вигляді в електронний кабінет.

Зупинено провадження в адміністративній справі №240/30642/23 до отримання доказів вручення Військовій частині НОМЕР_1 копії ухвали суду від 02.11.2023 про відкриття провадження у справі №240/30642/23 разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від від 25.08.2026 поновлено провадження в адміністративній справі № 240/30642/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Залучено Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до участі у справі №240/30642/23, як другого відповідача.

Представник Військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що з карток особового рахунку позивача, які велися Військовою частиною НОМЕР_1 , та довідки від 31.08.2026 №11/2212 про нараховану та виплачену позивачу додаткову винагороду вбачається, що йому у спірних періодах було нараховано і виплачено додаткову винагороду в таких розмірах: за січень 2023: 30 000 грн. (відображено в лютому 2023 за попередній місяць): із розрахунку 30000 грн. за період з 01.01.2023 – 31.01.2023; розрахунку 30 000 грн. за період з 01.02.2023 – 20.02.2023. Таким чином, порівнюючи суми додаткової винагороди, виплачені позивачу за період проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , з періодами, зазначеними ним у позовній заяві, можна дійти висновку, що додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень на місяць пропорційно часу його участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань, виплачено йому повністю, окрім одного дня - 21.02.2023 року. Ненарахування та невиплата додаткової винагороди за 21.02.2023 року свідчить про те, що позивач в цей день не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань та не перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у зв`язку з чим у відповідному наказі командира Військової частини НОМЕР_2 , яким позивача виключено зі списків особового складу, рішення про виплату йому додаткової винагороди за 21.02.2023 року не приймалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 05.05.2022 року по 07.05.2023, що підтверджується записом у військовому квитку позивача та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.05.2023 №87.

У період з 09.08.2022по 09.12.2022, з 11.12.2022 по 11.01.2023, з 22.01.2023 по 21.02.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах Новоочаків, Явкине Миколаївської області, Комишани, Інгулець Херсонської області.

У зв`язку з проходженням військової служби в статусі військовослужбовця ЗСУ в період дії воєнного стану, безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач вважає, що набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі 30 000 грн за весь час перебування на військовій службі під час дії воєнного стану на територій України, та у збільшеному до 100 000 грн, в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за періоди з 09.08.2022 року по 09.12.2022 року, з 11.12.2022 року по 11.01.2023 року, з 22.01.2023 року по 21.02.2023.

Проте, позивачу не в повному обсязі здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди на час дії воєнного стану на території України відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, у зв`язку із чим в інтересах позивача на адресу відповідача було направлено адвокатський запит з проханнями:

Надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 р., військовослужбовцю ОСОБА_1 , за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з січня 2023 року по лютий2023 року.

У разі непроведення виплат вищевказаної підвищеної додаткової грошової винагороди у зв`язку з притягненням до дисциплінарної або адміністративної (кримінальної) відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 , надати копії документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення, а саме: матеріали службового розслідування з додатками до нього, витяг із наказу командира військової частини про завершення службового розслідування, витяги із наказу командира військової частини про притягнення до відповідальності та витяг із наказу командира військової частини про позбавлення додаткової грошової винагороди.

Надати довідку про виплачене та нараховане грошове забезпечення (додаткові виплати, компенсації) ОСОБА_1 , за період з 05.05.2022 по 22.02.2023.

Надати довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 , в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Якщо довідки немає, то надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Надати витяги із наказу командира військової частини щодо проходження військової служби та місця перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 05.05.2022 року по 22.02.2023 року, а саме про вибуття (прибуття із) у відрядження для виконання службових обов`язків в зону проведення бойових дій, витяг із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки), витяги з наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах тощо.

У відповідь на адвокатський запит відповідачем було направлено лист від 04.10.2023 №1/14/1724, в якому зазначено наступне:

У перiод 01 сiчня по 28 лютого 202З року старшому сержанту ОСОБА_1 додаткова винагорода у розмiрi 100 000,00 грн., встановлена вiйськовослужбовцям, якi беруть безпосередню участь у бойових дiях або забезпечують здiйснення заходiв з нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї, перебуваючи безпосередньо в районах ix ведення (здiйснення), зокрема на тимчасово окупованiй росiйською федерацiєю територiї України, на територiї мiж позицiями сил оборони та позицiями вiйськ держави- агресора, у перiод здiйснення зазначених заходiв (у тому числi вiйськовослужбовцям строкової служби), та виконують бойовi (спецiальнi) завдання (в розрахунку на мiсяць пропорцiйно часу участi у таких дiях та заходах) не нараховувалась та не виплачувалась.

Позивач зазначив, що з аналізу наданої відповідачем відповіді на адвокатський запит вбачається таке:

- ненарахування та невиплата позивачу відповідно пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за період з 01.01.2023 по 20.02.2023 (перебування в районах виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_1 у складі військової частини НОМЕР_2 , з метою виконання бойового завдання за призначенням згідно з бойовим розпорядженням, відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2022 №250, від 21.02.2023 №51);

- ненарахування та невиплата у повному розмірі додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100 000 грн, в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за періоди з 01.01.2023 по 11.01.2023, з 22.01.2023 по 21.02.2023 (періоди безпосередньої участі у бойових діях згідно довідки вч НОМЕР_1 від 22.02.2023 р. №1/62/74).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В подальшому до постанови КМУ №168 неодноразово вносилися зміни та доповнення і в редакції від 15.11.2024 року абзац перший пункту 1 в частині, якою встановлювався розмір додаткової винагороди для військовослужбовців Збройних Сил України, було викладено наступним чином: «Установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».

Порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, було врегульовано, зокрема, Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/ з/29 (далі - Окреме доручення № 912/з/29).

Пунктом 3 Окремого доручення № 912/з/29 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 12 Постанови №168 визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі – Порядок №260).

Зокрема, доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.

Отже, до правовідносин сторін щодо нарахування та виплати додаткової винагороди застосовуються норми розділу XXXIV Порядку №260.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), зокрема, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Наведене вище свідчить про те, що для прийняття рішення командиром військової частини про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди, такий військовослужбовець має не лише перебувати у районах ведення бойових дій, а безпосередньо приймати участь у бойових діях у відповідні періоди.

Під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" в цьому випадку слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.

При цьому, в бойовому наказі (бойовому розпорядженні) визначаються завдання відповідним підрозділам військової частини, а в журналі бойових дій згідно з наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій" від 06.10.2020 №363 фіксуються загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угруповання своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).

Документальним підтвердженням безпосередньої участі кожного військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, чи виконання бойових (спеціальних) завдань у період здійснення зазначених дій або заходів, є саме рапорт командира підрозділу, якому в зазначений період був підпорядкований військовослужбовець. Саме командир підрозділу є тією посадовою (службовою) особою, якій відомо які завдання ним особисто ставились перед кожним військовослужбовцем підрозділу і чи виконував він їх у звітний період.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, зокрема, заявлено вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі за періоди з 01.01.2023 по 21.02.2023, з урахуванням фактично виплачених сум, тобто, за періоди, коли позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Проте, законодавством чинним в період проходження позивачем військової служби, не передбачалося виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі, виплата цього виду додаткової винагороди здійснювалася виключно за виконання бойових (спеціальних) завдань.

У період з 05.05.2022 року по 22.03.2023 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді сержанта з матеріального забезпечення роти вогневої підтримки.

На виконання директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 24.11.2024 №Д-321/109/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2024 році" та наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 26.11.2024 №271/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у ВМС ЗСУ у 2024 році" Військову частину НОМЕР_1 переформовано у Військову частину НОМЕР_2 з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_3 , а умовне найменування «Військова частина НОМЕР_1 » і відповідний код ЄДРПОУ з 20.02.2025 анульовано. Анулювання коду ЄДРПОУ НОМЕР_6 підтверджується листом Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України від 26.03.2025 №220/73/810.

У зв`язку з припиненням Військової частини НОМЕР_1 вищим начальником було прийнято рішення про передачу документації зазначеної військової частини до Одеського територіального архівного відділу Галузевого архіву Міністерства оборони України, тому у Військової частини НОМЕР_2 відсутні бойові накази (розпорядження) командира Військової частини НОМЕР_1 , журнал бойових дій вказаної військової частини, накази про виплату додаткової винагороди (в тому числі позивачу).

Зі змісту наявної у матеріалах справи довідки Військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2026 слідує, що додаткову винагороду за спірні періоди позивачу було виплачено повністю.

Позивач просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за вказані вище періоди, посилаючись на те, на те, що ці періоди зазначено в довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, форму якої визначено додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. №887).

Вважаємо посилання представника позивача на вказану довідку безпідставним, оскільки законом встановлено інший порядок на підтвердження тривалості участі особи у бойових (спеціальних) діях чи виконанні бойових (спеціальних) завдань в районах їх ведення та на лінії бойового зіткнення з противником.

Така довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 є виключно підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які набули права на отримання такого статусу. Можливості її використання на підтвердження інших фактів чинним законодавством не передбачено.

Згідно з частиною 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, з карток особового рахунку позивача, які велися Військовою частиною НОМЕР_1 , та довідки від 31.08.2026 №11/2212 про нараховану та виплачену позивачу додаткову винагороду вбачається, що йому у спірних періодах було нараховано і виплачено додаткову винагороду в таких розмірах: за січень 2023: 30 000 грн. (відображено в лютому 2023 за попередній місяць): із розрахунку 30000 грн. за період з 01.01.2023 – 31.01.2023; за лютий 2023 (відображено в березні 2023 за попередній місяць): із розрахунку 30 000 грн. за період з 01.02.2023 – 20.02.2023.

Таким чином, порівнюючи суми додаткової винагороди, виплачені позивачу за період проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , з періодами, зазначеними ним у позовній заяві, можна дійти висновку, що додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень на місяць пропорційно часу його участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань, виплачено йому повністю, окрім одного дня - 21.02.2023 року.

Ненарахування та невиплата додаткової винагороди за 21.02.2023 року свідчить про те, що позивач в цей день не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань та не перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у зв`язку з чим у відповідному наказі командира Військової частини НОМЕР_2 , яким позивача виключено зі списків особового складу, рішення про виплату йому додаткової винагороди за 21.02.2023 року не приймалося.

Райони ведення воєнних (бойових) дій за період з 01 січня 2023 по 31 січня 2023 визначалися наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року №26, до якого наказом від 17.03.2023 №67 було внесено зміни.

Райони ведення воєнних (бойових) дій за період з 01 лютого 2023 по 25 лютого 2023 визначалися наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 березня 2023 року №52, до якого наказом від 17.03.2023 №68 було внесено зміни.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2023 №1/62/74 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України (копію якої надано позивачем) виконання ним завдань в період з 22.01.2023 по 21.02.2023 здійснювалося в населеному пункті Інгулець Дар`ївської сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області Херсонського району Херсонської області.

Згідно із зазначеними вище наказами Головнокомандувача Збройних Сил України населені пункти Дар`ївської територіальних громад Херсонського району Херсонської області не входили до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.01.2023 по 11.01.2023, з 22.01.2023 по 21.02.2023 з урахуванням фактично виплачених сум, необхідно врахувати, що позивач, заявляючи вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за той самий період, визнає, що на посаді сержанта з матеріального забезпечення роти вогневої підтримки ним виконувалися спеціальні завдання з всебічного забезпечення підрозділу.

За виконання таких завдань виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 гривень не передбачено.

Окрім того, постановою КМУ №168 в редакціях від 18.10.2022 та 21.01.2023 року, які були чинними у спірний період, виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 гривень взагалі не було передбачено.

Такий розмір додаткової винагороди було встановлено після внесення змін та доповнень до постанови КМУ №168 і в редакції від 16.04.2024 абзац перший пункту 11 в частині, якою встановлювався розмір додаткової винагороди для військовослужбовців Збройних Сил України, було викладено наступним чином: «Установити, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань».

Отже, положення постанови КМУ №168 в редакції від 16.04.2024 року на правовідносини сторін у спірний період (01.01.2023 - 21.02.2023) не розповсюджуються, що є підставою для відмови в позові у цій частині.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності та перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович