Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/24419/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/24419/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качанка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі справу за позовом адвоката Острицького Андрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Острицького Андрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у зменшенні у грошовому виразі, вказаних в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 від 21.07.2026 № 17/6116/с, яка видана на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25, розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, шляхом застосування до обчислення їх розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, які розраховані з розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незазначенні в довідці про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 від 21.07.2026 № 17/6116/с, яка видана на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії (845% від посадового окладу), відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 та окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2025, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд, з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25 із зазначенням відомостей про розміри: надбавки за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років), надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (845% від посадового окладу) та у грошовому виразі, обчисленому виходячи з перерахованих розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 від 21.07.2026 № 17/6116/с, яка видана на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25, для перерахунку його пенсії з 01.02.2025.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 була складена та супровідним листом від 21.07.2026 № 17/6117/с направлена до пенсійного органу, оновлена довідка від 21.07.2026 № 17/6116/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2025 для проведення перерахунку його пенсії.

Позивач вважає, що зазначена довідка не відповідає формі, визначеній у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 та суперечить положенням п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, ст. 9 Закону № 2011-XII, та ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки фактично не містить відомостей про надбавку за особливості проходження служби (100%) та премію (845%), що встановлені положеннями чинного законодавства станом на дату виникнення права на перерахунок пенсії позивача.

Також вказує, що у вказаній довідці відповідачем обчислені розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, шляхом застосування до обчислення їх розмірів посадового окладу, окладу за військове звання, які розраховані з розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, а не з розмірів посадового окладу (8480,00 грн), окладу за військове звання (2180,00 грн), які визначені безпосередньо у довідці від 21.07.2026 № 17/6116/с.

Позивач вважає такі дії та бездіяльність відповідача протиправними.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 02.09.2026 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року відповідачем було виготовлено довідку, складену відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Відповідач вказує, що пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 діє у редакції Постанови № 481 від 12.05.2023 з дня набрання нею чинності, за якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні.

Враховуючи зазначене, під час складання довідки про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с розміри додаткових видів грошового забезпечення обраховані з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені виходячи з розміру 1762 грн.

Також вказує, що окреме доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд не може вважатись ані нормативним, ані розпорядчим актом керівника, яким встановлено сталий розмір надбавки чи премії. Доручення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для установлення нових розмірів деяких щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які ураховуються під час проведення перерахунку пенсії.

Окрім того вважає, що установлені зазначеним дорученням надбавки та премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців.

Ухвалою суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.01.2026 № 2206275, протоколом та розрахунками за пенсійною справою позивача.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1375/25 у задоволенні позовної заяви адвоката Острицького Андрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 360/1375/25 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01 січня 2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2025 року основного розміру його пенсії;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01 січня 2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2025 року.

На виконання вказаного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку від 21.07.2026 № 17/6116/с про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 01.01.2025 за посадою: штурман-інструктор учбової авіаційної ескадрильї.

Позивач вважає, що відповідачем при розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, неправильно обчислено їх розмір та протиправно зменшено його, а також що надбавку за особливості проходження служби та премію визначено з неналежного відсоткового значення, оскільки не застосовано положення окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103; надалі Постанова № 103) встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, тому діє редакція пункту 5 та додатку 2 до Порядку № 45, яка була чинною до зазначених змін.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/26816/21.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 (у редакції, яка була чинною до змін, внесених Постановою № 103) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаток 2 до Порядку № 45 (у редакції, яка була чинною до змін внесених Постановою № 103) містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка містить такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія.

Як встановлено судом, відповідач, на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25, видав позивачу довідку про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с за нормами, чинними на 01.01.2025, за відповідною (аналогічною) посадою, в якій визначено розміри посадового окладу (23 тарифний розряд), окладу за військове звання (капітан), надбавки за вислугу років (50%), надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за кваліфікацію льотчик-інструктор 1 класу (7%) та премії (390%).

Позивачем не оскаржується у даній справі правильність розрахунку розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у вищенаведеній довідці, а тому це питання не є спірним.

При цьому слід вказати, що судом також не встановлено обставин неправильного обчислення розмірів наведених складових грошового забезпечення.

Водночас, спірним в межах даної справи є правильність розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у наведеній довідці, а саме надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 3 Постанови № 704).

Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

- установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;

- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Також Додатком 15 до Постанови № 704 передбачена виплата, зокрема, надбавки за кваліфікацію певній категорії військовослужбовців у відсотках від посадового окладу.

Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Пунктом 1 розділу I «Загальні положення» Порядку № 260 визначено, що цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Відповідно пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), премія.

Відповідно до пункту 1 розділу VI «Виплата надбавки за особливості проходження служби» Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII «Виплата надбавки за кваліфікацію» Порядку № 260 військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов`язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.

Також відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ХVI «Преміювання» Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

З наведеного вбачається, що надбавка за особливості проходження служби обчислюється у відсотках посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а розмір надбавки за кваліфікацію та премії визначається у відсотках посадового окладу.

Зі змісту довідки про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с судом встановлено, що відповідачем неправильно розраховано суми: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії.

Так, згідно з вказаною довідкою надбавка за особливості проходження служби складає 65% (посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) - 6045,00 грн, надбавка за кваліфікацію складає 7% (посадового окладу) - 345,10 грн, премія 390% (посадового окладу) - 19227,00 грн.

Однак суд зазначає, що за наведеного відсоткового значення вказаних виплат, вони мали бути обчисленні в таких розмірах:

- надбавка за особливості проходження служби - 10393,50 грн (8480,00 грн (посадовий оклад) + 2180,00 грн (оклад за військове звання) + 5330,00 грн (надбавка за вислугу років) = 15990,00 грн х 65% = 10393,50 грн);

- надбавка за кваліфікацію - 593,60 грн (8480,00 грн (посадовий оклад) х 7% = 593,60 грн);

- премія - 2632,00 грн (8480,00 грн (посадовий оклад) х 390% = 33072,00 грн).

Отже, відповідачем розраховано вказані види грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

При цьому, наведені обставини пов`язані з тим, що відповідач розрахував надбавки за особливості проходження служби та за кваліфікацію, а також премію, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, обчислених з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн, про що також зазначається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Жодних обґрунтованих доводів із законодавчим обґрунтуванням підстав проведення відповідачем саме такого розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, відповідач у відзиві на позовну заяву не навів.

Відтак, з наведеного вбачається, що відповідач фактично на свій розсуд визначив частину складових грошового забезпечення позивача (посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років) з встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а іншу частину (надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та премію) з розміру, що не встановлений законом.

Наведені свідчить про протиправність таких дій відповідача.

Щодо вимог позивача для складання та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 17 розділу 1 Порядку № 260, який застосовується з 24 лютого 2022 року, на період дії воєнного стану, виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Міністр оборони України 09 січня 2025 року видав окреме доручення № 156/уд, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2025 році встановити, зокрема військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України): надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01 січня 2025 року - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення.

Додатком 1 до окремого доручення Міністра оборони України визначено розміри щомісячної премії за відповідними тарифними розрядами з 01 січня 2025 року.

Зі змісту зазначеного доручення встановлено, що останнє адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, метою якого є належна та своєчасна виплата у 2025 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких визначено в додатках до доручення.

Вказане доручення Міністра оборони України є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

Отже, вказаний документ Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Тож, окреме доручення Міністра оборони України від 09 січня 2025 року № 156/уд не є обставиною, яка, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є підставою для перерахунку пенсії.

Суд зазначає, що на наведені обставини звернуто увагу також і у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 360/1375/25.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених обставин справи щодо протиправного визначення розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, при оформленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії, з неналежного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с, що видана позивачу для здійснення перерахунку його пенсії;

- зобов`язання відповідача оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 для здійснення перерахунку пенсії позивача, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної в цьому рішенні, вказавши відомості про посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років у розмірах, що визначені в довідці про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с, та зазначити відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, - надбавку за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премію, розрахованих виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Щодо витрат зі сплати судового збору суд зазначає, що позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у загальному розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 11.08.2026 № 8424-0426-9776-4036.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, - в сумі 532,48 грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

18.08.2026 представником позивача подано заяву щодо судових витрат, в якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що представником позивача витрачено 4 години на надання професійної правничої допомоги, а отже, витрати позивача, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції складають 6000 гривень 00 копійок.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині першій статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України).

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Як вже зазначалося вище, представник позивача зазначає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката складають 6000,00 грн. На підтвердження цих витрат надано копії договору про надання правової допомоги від 19.01.2026 (далі - Договір), акта виконаних робіт від 17.08.2026 та квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 17 від 10.08.2026 на суму 6000,00 грн.

Дослідженням Договору судом встановлено, що цей договір укладений між Адвокатським бюро «Острицький» (далі - Бюро), в особі керуючого Острицького Андрія Олеговича та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) про надання правової допомоги по адміністративній справі щодо не перерахунку та виплати Клієнту пенсії в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення військовослужбовця з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року.

Також у вказаному Договорі зазначено, що сторони погодили вартість надання правової допомоги в межах дії договору про надання правової допомоги. Вартість надання правової допомоги визначена у відповідності до рішення Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року № 13/1/7.

Вартість представлення інтересів Клієнта (надання правової допомоги) у відповідності до предмету договору справи становить погодинну оплату з розрахунку 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень за годину надання правової допомоги адвокатом. Загальна вартість робіт становить суму вартості годин роботи витрачених адвокатом для досягнення мети договору.

Відповідно до акту виконаних робіт за Договором адвокат виконав такі роботи:

- консультація Клієнта;

- аналіз отриманої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2025, на предмет правильності обчислення складових грошового забезпечення, аналіз судової практики у спірних правовідносинах та формування правової позиції

- підготовка та подання до суду позовної заяви щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2025 із зазначенням у ній відомостей про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення обчислені у відповідності до положень чинного законодавства;

- контроль отримання судом позову, визначення складу суду та відкриття провадження по справі.

У вказаному акті зазначено, що загалом адвокатом витрачено на роботи 4 год., вартість послуг складає 6000,00 грн.

Вказану вартість послуг було сплачено ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією на переказ готівки № 17 від 10.08.2026 на суму 6000,00 грн.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі, у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви»).

У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим, Суд вказав, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі у справі № 755/9215/15-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Слід вказати, що наявність або відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу (як це встановлено частиною сьомою статті 134 КАС), але не впливає на обов`язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 цього Кодексу і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу суд зазначає, що дана справа не є справою значної складності, судом не було встановлено наявності виключної правової проблеми при вирішенні даного спору, окрім того, судова практика в аналогічних спорах є сталою.

Також, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто адвокат не приймав участі при розгляді справи у суді, а тому суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності.

Окрім того слід зазначити, що визначена між адвокатом та клієнтом сума за надані адвокатом послуги, стосується виключно відносин між клієнтом та адвокатом, та не може бути преюдиційною обставиною для суду.

До того ж слід врахувати, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому за правилами частини 3 статті 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тобто в даному випадку тягар судових витрат не може бути покладено виключно на відповідача, оскільки це суперечитиме положенням вказаної норми адміністративно-процесуального законодавства.

Тож суд зазначає, що виходячи з наведених положень адміністративно-процесуального законодавства, а також критеріїв реальності витрат на правову допомогу в цій справі (встановлення їхньої дійсності та необхідності), доведеності таких витрат, а також обсягу задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для цієї справи, з урахуванням наведених висновків суду, встановлених обставин, наданих адвокатом послуг та результатів розгляду цієї справи.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Острицького Андрія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с, що видана ОСОБА_1 для здійснення перерахунку його пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки суду, наведеної в цьому рішенні, вказавши відомості про посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років у розмірах, що визначені в довідці про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с, та зазначити відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, - надбавку за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премію, розрахованих виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 21.07.2026 № 17/6116/с.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя О.М. Качанок