Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №140/8421/26
Суддя: Мачульський Віктор Володимирович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8421/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Каверін Сергій Миколайович звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (далі – в/ч НОМЕР_3 , відповідач 2), в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016 рік, за 2019 рік, за 2022 рік та за 2024-2025 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та у 2018 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та за 2024 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
2) Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016 рік, за 2019 рік, за 2022 рік та за 2024-2025 роки, підйомної допомоги, виплаченої за 2016 рік та 2018 рік, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та за 2024 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
3) Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2017-2018 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
4) Зобов`язати військову частина НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2017-2018 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з грудня 2015 року по серпень 2017 року включно та з жовтня 2018 року по 09.01.2025 включно проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі - відповідач, військова частина НОМЕР_1 ), а з вересня 2017 року по вересень 2018 року включно - у військовій частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач, військова частина НОМЕР_3 ). Перебуваючи на службі у вищевказаних військових частинах він отримував грошове забезпечення не в повному обсязі. Зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25, яке набрало законної сили, позов позивача задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін та зобов`язано в/ч НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації- різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по вересень 2018 року включно та зобов`язано в/ч НОМЕР_3 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по вересень 2018 року включно, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (4345,38 грн в місяць), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації-різниці грошового забезпечення у періоди з жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 09 січня 2025 року та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 09 січня 2025 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (4345,38 грн в місяць), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду в/ч НОМЕР_1 21.05.2026 виплатила позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення в загальній сумі 316 933,76 грн, 26.06.2026 в/ч НОМЕР_3 виплатила позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення в загальній сумі 52 220,80 грн. Однак, відповідачі нарахували та виплатили в у неналежних розмірах грошову допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та щомісячну додаткову грошову винагороду без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення суду від 02.10.2025. З наведених підстав просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та (виклику) повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 16.07.2026 відповідач 1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, оскільки індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовця, а отже не враховується до розміру спірних виплат.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву від 17.07.2026 просить суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі посилаючись на те, що індексація грошового забезпечення не має постійного характеру, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та не повинна включатися в розрахунок грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та додаткової грошової винагороди.
Інших заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2015 року по серпень 2017 року включно та з жовтня 2018 року по 09.01.2025 включно проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З вересня 2017 року по вересень 2018 року включно у Військовій частині НОМЕР_3 .
Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.01.2025 № 22-ОС (по особовому складу) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін та зобов`язано в/ч НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації- різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по вересень 2018 року включно та зобов`язано в/ч НОМЕР_3 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по вересень 2018 року включно, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (4345,38 грн в місяць), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації-різниці грошового забезпечення у періоди з жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 09 січня 2025 року та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з жовтня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 09 січня 2025 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (4345,38 грн в місяць), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення суду в/ч НОМЕР_1 21.05.2026 проведено перерахунок та виплату грошового забезпечення та виплачено позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 316 933,76 грн, а в/ч НОМЕР_3 26.06.2026 виплатила позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення в сумі 52 220,80 грн. Зазначені обставини підтверджуються випискою надходженням по картці/рахунку AT КБ «ПРИВАТБАНК», Довідкою-розрахунок виплат.
Відповідно до відомостей, що містяться в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016-2025 роки, позивачу нараховано та виплачено:
- грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2025 роки;
- підйомну допомогу, виплачену у вересні 2016 року - у сумі 4 763,85 грн, у жовтні 2017 року - 4 850,76 грн, у жовтні 2018 року - 8 761 грн;
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічних основних відпусток: за 2022 рік 30 календарних днів, за 2024 рік - 05 календарних днів, виплачені у січні 2025 року, в загальній сумі 29 096,20 грн;
- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки загальною тривалістю 98 календарних днів, виплачену в січні 2025 року, в загальній сумі 81 469,36 грн;
- одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, виплачену у січні 2025 року, в сумі 137 167,80 грн.
Крім того, під час проходження військової служби у відповідачів у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі – Постанова №889).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача стосовно не перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016 рік, за 2017-2018 роки, за 2019 рік, за 2022 рік та за 2024-2025 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та у 2018 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та за 2024 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи (ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII). Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону №2011-XII регламентовано, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України Про відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі, якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Згідно із абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до статті 16-2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни», статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» унормовано, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За змістом пункту 4.10.1. інструкції №425 військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Проаналізувавши вище наведене суд зазначає, що складовими грошового забезпечення, розмір яких залежить від місячного грошового забезпечення є одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Щодо покликань відповідача на те, що індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок спірного грошового забезпечення суд керується наступним.
Законом України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно з частиною 1 та 6 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини 1, 2, 6 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі порядок №1078) визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 порядку №1078 унормовано, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено право громадян на соціальні гарантії.
За змістом цієї норми з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 Закону №2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (абз. 2 ст. 1 Закону №1282-XII). Водночас проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та порядку №1078.
Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації сформована у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.12.2020 у справі №359/8843/16-а.
Таким чином, індексація грошового забезпечення входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
При цьому рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25 зобов`язано відповідачів нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року, з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, факт наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з з грудня 2015 року по серпень 2017 року, з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, та повторному доказуванню в межах цієї справи не підлягає.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18 сформулював правовий висновок про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення має щомісячний, тобто систематичний характер, відтак повинна бути врахована відповідачами до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Щодо вимог позивача про перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до постанови № 889 та Інструкції № 595 (Інструкції № 550) щомісячна додаткова грошова винагорода обчислюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Оскільки індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має систематичний (щомісячний) характер, з огляду на правовий висновок Верховного Суду у справі № 820/3423/18, така індексація має враховуватися при обчисленні розміру щомісячної додаткової грошової винагороди за період, за який індексація нарахована позивачу на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
З урахуванням фактичних обставин справи та з огляду на те, що під час проходження військової служби позивачу не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в належному розмірі, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, розмір яких визначається виходячи з місячного грошового забезпечення військовослужбовця, були здійснені без урахування індексації грошового забезпечення у складі такого забезпечення, суд дійшов висновку, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016 рік, за 2019 рік, за 2022 рік та за 2024-2025 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та у 2018 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та за 2024 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016 рік, за 2019 рік, за 2022 рік та за 2024-2025 роки, підйомної допомоги, виплаченої за 2016 рік та 2018 рік, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та за 2024 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену як учаснику бойових дій за 2018-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2017-2018 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2017-2018 роки, підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №140/3165/25.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua