Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №120/14076/26
Суддя: Аляб'єв Ігор Геннадійович
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 жовтня 2026 р. Справа № 120/14076/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:
– визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
– зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 24.06.2026 перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
– стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1065,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачки, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, призначену у 2014 році. Позивачка зазначає, що її стаж становить 33 роки 11 місяців 10 днів, а право на збільшення пенсії за кожний повний рік роботи понад 15 років виникло до зміни законодавства у 2017 році, тому його реалізація не залежить від переходу на двоскладову формулу обчислення пенсії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2026 відкрито провадження у справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачка не зверталася із заявою за формою, установленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. На думку відповідача, лист від 20.07.2026 має інформаційний характер, не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії та не породжує правових наслідків для позивачки.
Щодо суті вимог відповідач зазначає, що збільшення пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можливе лише за умови її обчислення за двоскладовою формулою. Застосування такого способу розрахунку, з урахуванням обмеження першої складової, призведе до зменшення розміру пенсії, тому перерахунок є недоцільним. Відповідач також посилається на законодавство, чинне на час перерахунку, судову практику, дискреційні повноваження пенсійного органу та цільове призначення коштів Пенсійного фонду.
Надаючи оцінку обставинам спору та доводам учасників, суд виходить із такого.
За відомостями позовної заяви ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – Закон №796-XII). Пенсію призначено у 2014 році.
У позовній заяві з посиланням на матеріали пенсійної справи зазначено, що страховий стаж позивачки становить 33 роки 11 місяців 10 днів. Зазначена тривалість стажу включає 18 повних років понад установлені для жінок 15 років.
24.06.2026 позивачка звернулася до відповідача з вимогою перерахувати пенсію зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років без застосування двоскладової формули. Відповідач не заперечує отримання звернення, однак вважає його поданим поза процедурою, передбаченою Порядком №22-1.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 20.07.2026 надало відповідь на звернення позивачки. За наведеним у позові змістом відповіді пенсійний орган повідомив, що розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII із застосуванням частини другої статті 27 Закону №1058-IV, є меншим за розмір пенсії, яку позивачка отримує, тому проведення перерахунку є недоцільним. У відзиві відповідач підтримує застосування двоскладової формули та посилається на обмеження частини пенсії, обчисленої за раніше чинним законодавством, сумою 168,00 грн.
Не погодившись із відмовою у перерахунку, позивачка звернулася до суду.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти на підставі закону, у межах наданих повноважень та з дотриманням установленого порядку. Стаття 46 Конституції України гарантує право на соціальний захист, зокрема у старості. За статтями 22 та 58 Конституції України законодавчі зміни не можуть застосовуватися у спосіб, що неправомірно звужує набуті права та порушує принцип незворотності дії нормативних актів у часі.
Порядок призначення, обчислення, перерахунку та виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV). Спеціальні умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено Законом №796-XII.
Стаття 55 Закону №796-XII визначає умови надання пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Призначення та виплата пенсій відповідним категоріям осіб здійснюються за Законом №1058-IV з урахуванням Закону №796-XII. Отже, зниження пенсійного віку та збільшення пенсії за понаднормовий стаж є окремими гарантіями, підстави застосування яких підлягають перевірці за відповідними нормами.
Пункт 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній до 11.10.2017, передбачав для громадян категорій 1, 2, 3, 4 мінімальний стаж роботи 20 років для чоловіків і 15 років для жінок та збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад відповідний мінімум. Розмір пенсії за зазначеною нормою обмежувався 75 процентами заробітку, а за наявності встановленого нормою стажу за Списком №1 – 85 процентами.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" пункт 2 статті 56 Закону №796-XII доповнено умовою про призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV. Відповідна зміна набрала чинності 11.10.2017.
Частина перша статті 27 Закону №1058-IV визначає основний розмір пенсії за віком залежно від заробітку для обчислення пенсії та коефіцієнта страхового стажу. Частина друга статті 27 передбачає інший спосіб обчислення: за волевиявленням особи частина пенсії за стаж до 01.01.2004 може визначатися за попереднім законодавством, а частина за наступний стаж – за Законом №1058-IV. Такий спосіб розрахунку є двоскладовою формулою.
Збільшення пенсії за понаднормовий стаж за статтею 28 Закону №1058-IV та пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII має різні умови. Загальна норма передбачає збільшення, розраховане від розміру пенсії, з установленим обмеженням, тоді як спеціальна норма визначає пільговий мінімальний стаж та збільшення на один процент заробітку за кожний рік роботи понад відповідний мінімум. Отже, заміна спеціального способу обчислення загальним змінює обсяг пенсійної гарантії.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 визначив, що до осіб, пенсія яких на час призначення підлягала обчисленню з урахуванням попередньої редакції пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, нова умова про двоскладову формулу не застосовується у спосіб, який погіршує їх становище. Раніше набуте право на спеціальне збільшення пенсії зберігається. Судова палата відступила від протилежного підходу, викладеного, зокрема, у постановах від 23.10.2019 №809/627/18, від 29.08.2022 №300/1390/19, від 06.09.2023 №300/2091/21 та від 10.01.2024 №300/168/21.
Верховний Суд у постанові від 08.04.2025 у справі №460/28060/23 застосував висновок судової палати щодо збереження права, набутого до зміни пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, та наголосив на необхідності з`ясування тривалості понаднормового стажу. За частиною п`ятою статті 242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Пенсію позивачці призначено у 2014 році з урахуванням статті 55 Закону №796-XII, тобто до набрання чинності змінами, які пов`язали спеціальне збільшення пенсії з її обчисленням за двоскладовою формулою. Набуте за попередньою редакцією пункту 2 статті 56 Закону №796-XII право не може бути обмежене додатковою умовою, запровадженою з 11.10.2017. Саме дата 11.10.2017, а не зазначена в позовних вимогах дата 01.10.2017, визначає момент набрання чинності відповідною зміною. Неточність у позначенні дати не змінює змісту вимоги про застосування редакції норми, чинної на час призначення пенсії.
Посилання відповідача на статтю 60-2 Закону №796-XII, за якою перерахунок проводиться за законодавством на час його проведення, не спростовує збереження набутого права. Зазначене положення необхідно застосовувати у взаємозв`язку з конституційними гарантіями та висновком судової палати Верховного Суду. Воно не встановлює самостійної підстави для позбавлення позивачки права, набутого за попередньою редакцією закону.
Звернення за перерахунком у 2026 році не є первинним призначенням пенсії та саме по собі не створює обов`язку змінити спосіб її обчислення. Відсутність волевиявлення позивачки щодо переходу на двоскладову формулу не перешкоджає реалізації раніше набутого права на спеціальне збільшення пенсії.
Довід відповідача про недоцільність перерахунку ґрунтується на результаті умовного розрахунку за двоскладовою формулою. Оскільки застосування такої формули не є обов`язковою умовою реалізації права позивачки, результат її використання не доводить відсутності підстав для перерахунку за належними правилами. Відповідач повинен перевірити розмір пенсії за способом обчислення, який відповідає правовому статусу позивачки та збереженому нею праву.
Із зазначених причин обмеження першої складової пенсії сумою 168,00 грн також не може бути підставою для відмови в перерахунку без двоскладової формули. Водночас установлена пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII межа 75 процентів заробітку підлягає врахуванню. Незастосування двоскладової формули не означає скасування обмеження, безпосередньо передбаченого спеціальною нормою.
Такий підхід узгоджується з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №120/12932/25, якою підтримано перерахунок пенсії жінці категорії 4 за кожний повний рік роботи понад 15 років без двоскладової формули. У постанові від 01.07.2025 у справі №120/12978/24 Сьомий апеляційний адміністративний суд також відхилив довід про недоцільність перерахунку, заснований на умовному розрахунку за іншими правилами.
Посилання відповідача на постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №120/12992/23 та від 07.08.2024 у справі №240/3629/24 не спростовують висновку щодо збереження раніше набутого права. Саме наведення реквізитів судових рішень без обґрунтування їх застосовності до пенсії, призначеної позивачці у 2014 році, не доводить обов`язковості двоскладової формули. Питання застосування запровадженої у 2017 році умови до раніше призначених пенсій вирішено судовою палатою Верховного Суду в постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21. Під час визначення належної редакції пункту 2 статті 56 Закону №796-XII суд враховує зазначений висновок Верховного Суду.
Заперечення щодо нерівного становища пенсіонерів суд відхиляє, оскільки спеціальні умови пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені законом. Застосування законодавчої гарантії до особи, яка відповідає встановленим умовам, є виконанням обов`язку пенсійного органу.
Оцінюючи довід про відсутність належної заяви, суд враховує статті 44, 45 Закону №1058-IV та Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1). Звернення за перерахунком здійснюється у спеціальному порядку, а за його результатами пенсійний орган повинен прийняти передбачене законом рішення.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 у справі №640/1873/22 підтвердив застосування спеціальної процедури звернення з питань пенсійного забезпечення. Водночас предметом розгляду Верховного Суду була правомірність положень Порядку №22-1, а не вимога ОСОБА_1 щодо правильності обчислення вже призначеної пенсії. Висновок щодо чинності спеціальної процедури не звільняє пенсійний орган від обов`язку застосовувати належні матеріальні норми та не визначає автоматично відсутності порушення пенсійного права.
Зі змісту позовної заяви та відзиву вбачається, що звернення позивачки стосувалося конкретного перерахунку вже призначеної пенсії. Відповідач отримав звернення, надав відповідь і обґрунтував неможливість бажаного перерахунку застосуванням двоскладової формули. У відзиві не зазначено про відсутність у пенсійній справі відомостей щодо статусу позивачки, року призначення пенсії чи тривалості стажу, необхідних для вирішення заявленого питання, або про повідомлення позивачки щодо необхідності подати такі відомості. За наведених обставин посилання лише на невикористання встановленої форми заяви не спростовує спору щодо способу обчислення пенсії та не обґрунтовує відмову з матеріально-правових підстав, викладених пенсійним органом.
Предметом позову є дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку, а не вимога скасувати лист як індивідуальний акт. Тому інформаційне найменування відповіді не усуває необхідності перевірити правомірність застосованого пенсійним органом способу обчислення. Відсутність окремо оформленого рішення не надає відповідачу права обмежувати спеціальну пенсійну гарантію умовою, яка до позивачки не застосовується.
За наведеної у позові тривалості стажу 33 роки 11 місяців 10 днів спеціальне збільшення має обчислюватися за 18 повних років роботи понад 15 років. Неповний рік до повного не округлюється. Збільшення визначається від заробітку для обчислення пенсії, а не від мінімального розміру пенсії за віком, із дотриманням установленої пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII межі 75 процентів заробітку. Зазначений порядок не означає одночасного нарахування двох доплат за той самий понаднормовий стаж: відповідач повинен провести належний перерахунок та врахувати раніше виплачені суми.
Визначаючись щодо дати перерахунку, суд враховує, що спір стосується відновлення права позивачки на обчислення пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, без застосування двоскладової формули. Право на застосування зазначених умов пенсійного забезпечення позивачка набула до внесення змін Законом №2148-VIII. Звернення від 24.06.2026 спрямоване на реалізацію та відновлення раніше набутого права, а не на виникнення нового права на підвищення пенсії у зв`язку з набуттям додаткового стажу або зміною інших обставин після її призначення. Тому правила частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків перерахунку за заявою особи не є підставою для перенесення початку відновлення порушеного права на перше число місяця, наступного за місяцем звернення.
Оскільки позивачка просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 24.06.2026, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України вирішує спір у межах заявлених вимог. Застосування пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, визначає належний спосіб її обчислення та не означає присудження виплат за період, що передує заявленій даті.
Визначення початку перерахунку від дня звернення узгоджується з результатом розгляду Сьомим апеляційним адміністративним судом справи №120/12978/24. Постановою від 01.07.2025 залишено без змін рішення про перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII без застосування двоскладової формули з 22.08.2024 – дня звернення пенсіонера до пенсійного органу. Отже, перерахунок та виплату пенсії позивачці належить здійснити з 24.06.2026 з урахуванням уже виплачених сум.
За частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона доводить обставини, на які посилається, а відповідач як суб`єкт владних повноважень – правомірність оскаржуваних дій. Суд оцінює докази в сукупності за правилами статті 90 КАС України.
З огляду на встановлені обставини відмова у перерахунку лише через відсутність двоскладової формули та результат умовного розрахунку за такою формулою не відповідає вимогам законності, визначеним статтею 2 КАС України.
Стаття 245 КАС України передбачає можливість зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити дії, необхідні для поновлення права. За встановлення всіх законних умов перерахунку відповідач не має правомірного вибору між його проведенням і відмовою. Визначення судом належних правил обчислення пенсії не є підміною пенсійного органу, який має виконати розрахунок конкретної суми.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити її перерахунок і виплату з 24.06.2026 зі збільшенням на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, без застосування двоскладової формули та з урахуванням уже виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Позивач зазначає про сплату судового збору в сумі 1065 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору. Водночас установленій законом ставці відповідає сума 1064,96 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній на час призначення пенсії, до 11.10.2017, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 24.06.2026 перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній на час призначення пенсії, до 11.10.2017, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням уже виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ: 13322403) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua