Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №120/17744/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2026 р. Справа № 120/17744/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є отримувачем пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати за 2016– 2017 роки у розмірі 5377,90 грн. Позивач вважає, що під час проведення щорічної індексації пенсії відповідач протиправно не застосував до зазначеного показника встановлені законодавством коефіцієнти індексації за 2019– 2025 роки, унаслідок чого розмір його пенсії визначено неправильно.

З огляду на це позивач просить зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 із послідовним застосуванням коефіцієнтів індексації, передбачених законодавством.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки пенсія позивачу призначена і виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Зокрема зазначив, що індексація пенсії здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для її обчислення. При цьому у 2019 році індексації підлягав показник 3764,40 грн, який після застосування коефіцієнта 1,17 становив 4404,35 грн, а оскільки при призначенні пенсії позивачу у 2018 році застосовано вищий показник – 5377,90 грн, підстав для його індексації у 2019– 2025 роках, на думку відповідача, не було.

Відповідач зазначив, що фактично перерахунок пенсії позивача проводився з 01.03.2021 із застосуванням показника 5426,60 грн та надалі з урахуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 у 2022– 2024 роках, а з 01.03.2025 – коефіцієнта 1,115, із застосуванням відповідного проіндексованого показника середньої заробітної плати.

Крім того, відповідач вказав, що звернення позивача від 03.11.2025 розглянуто як звернення громадянина, у зв`язку з чим наданий лист від 28.11.2025 має інформаційний характер та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує для позивача юридичні наслідки.

В подальшому позивачем подано до суду відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

29.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести позивачу індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії.

Листом від 28.11.2025 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку, посилаючись на те, що пенсія по інвалідності була призначена у 2018 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн, а тому підстави для індексації цього показника у 2019-2025 роках відсутні. На думку відповідача, передбачені законодавством коефіцієнти індексації застосовувалися до показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн), який стосувався пенсій, призначених до 2018 року. Відповідач зазначив, що з 01.03.2021 до розрахунку пенсії позивача застосовується проіндексований показник 5426,60 грн, а надалі пенсія щорічно перераховувалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та №209.

Вважаючи, що відповідач при проведенні індексації розміру його пенсії протиправно зменшив показник середньої заробітної плати за 2016– 2017 роки, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія ? щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі ? Закон № 1282-ХІІ).

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина 1 статті 9 Закону № 1282-XII).

Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі ? Закон № 2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

У свою чергу, у зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" (далі ? Закон № 2040-IX), яким, зокрема, частину 5 статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною 5 статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Отже, враховуючи положення частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, суд зазначає, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом 2 частини 2 статті 42 Закону №1058-IV.

На виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року затвердив Порядок № 124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,

де ЗСЦ ? показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ ? показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) ? показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) ? показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.

Отже, з 2019 року Порядком № 124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону № 1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців 1, 2 цього пункту, з урахуванням абзаців 1, 3 частини 1, частини 2 статті 28, абзацу 2 пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, пункту 4 розділу II "; Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.

Разом із тим пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн.), до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать положенням статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно із статтею 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П ? розмір пенсії, у гривнях;

Зп ? заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс ? коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

При цьому частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп ? заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс ? середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск ? сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К ? страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Суд вкотре наголошує на тому, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Водночас суд зауважує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 гривень) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення ? підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

В контексті наведеного суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії ? це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово акцентував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Таким чином, зі змісту частини другої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що щорічний перерахунок раніше призначених пенсій з метою їх індексації здійснюється саме шляхом збільшення того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії конкретної особи.

Отже, визначальним для вирішення цього спору є встановлення того, який саме показник середньої заробітної плати був фактично врахований при первинному обчисленні пенсії позивача.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розрахунків заробітку для обчислення пенсії, при призначенні позивачу пенсії був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн.

Водночас із наданих відповідачем розрахунків убачається, що при проведенні подальшої індексації пенсії відповідач фактично виходив із показника 3764,40 грн, тобто показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, який визначався як базовий для пенсій, призначених до 2018 року.

Таким чином, відповідач, здійснюючи індексацію пенсії позивача, фактично замінив показник середньої заробітної плати, який був безпосередньо врахований при призначенні пенсії у розмірі 5377,90 грн, на інший показник - 3764,40 грн.

Разом з тим, суд вважає, що застосування відповідачем показника 3764,40 грн при проведенні індексації пенсії позивача не відповідає положенням частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки цією нормою передбачено збільшення саме показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії.

При цьому Закон № 1058-IV не містить положень, які б надавали Пенсійному фонду України повноваження при проведенні щорічної індексації раніше призначеної пенсії замінювати фактично застосований при її призначенні показник середньої заробітної плати іншим показником, який застосовувався для обчислення пенсій іншої категорії пенсіонерів.

Зазначене узгоджується і з правовим підходом Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 березня 2026 року у справі № 620/15985/24, у якій предметом спору також було застосування при щорічній індексації показника середньої заробітної плати 3764,40 грн замість показника 5377,90 грн, який був врахований при призначенні пенсії. Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, наголосив на необхідності повного встановлення фактичних обставин, дослідження доказів та надання належної оцінки доводам щодо того, який саме показник середньої заробітної плати був фактично застосований при обчисленні пенсії.

У цій справі, на відміну від обставин, які були встановлені судами у справі № 620/15985/24, матеріали справи містять належні та достатні докази щодо фактичного застосування при призначенні пенсії позивачу показника середньої заробітної плати за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками заробітку для обчислення пенсії. Відповідні розрахунки заробітку для обчислення пенсії відповідачем не спростовані.

За таких обставин суд доходить висновку, що саме показник 5377,90 грн повинен був бути вихідною величиною для проведення передбаченого частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV щорічного збільшення показника середньої заробітної плати при індексації пенсії позивача.

Посилання відповідача на те, що показник 5377,90 грн був більшим за показник 3764,40 грн, а тому його індексація у 2019-2025 роках не проводилася, суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на неправильному розумінні механізму індексації пенсій.

Саме по собі встановлення у 2019 році показника 3764,40 грн як базового відповідно до пункту 5 Порядку № 124 не означає, що цей показник може бути застосований замість іншого показника, який фактично враховувався при обчисленні конкретної пенсії, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати зміст та обсяг права, визначеного законом.

При цьому суд враховує положення частини третьої статті 7 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, положення пункту 5 Порядку № 124 можуть застосовуватися лише в частині, яка не суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV.

Відтак при проведенні щорічної індексації пенсії позивача відповідач повинен був збільшувати показник середньої заробітної плати у розмірі 5377,90 грн, який безпосередньо враховувався при призначенні пенсії позивачу, із послідовним застосуванням визначених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів збільшення.

Суд звертає увагу, що такий підхід відповідає і самій природі індексації як механізму підтримання купівельної спроможності пенсійних виплат. Якщо при кожному наступному перерахунку замість фактично застосованого показника використовувати умовний показник 3764,40 грн, це призводить не до збільшення показника, який враховувався при обчисленні пенсії конкретного пенсіонера, а фактично до встановлення для нього нового, меншого показника, що суперечить меті індексації та положенням частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Доводи відповідача про те, що з 01.03.2021 при перерахунку пенсії позивача вже застосовувався показник 5426,60 грн, а надалі - показники, збільшені із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, не спростовують встановленого судом порушення.

Навпаки, зазначені обставини підтверджують, що відповідач здійснював розрахунок пенсії позивача виходячи не з послідовно проіндексованого показника 5377,90 грн, а з іншої розрахункової величини.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.03.2025 із застосуванням при індексації показника середньої заробітної плати 5377,90 грн та визначених законодавством коефіцієнтів збільшення.

Разом із тим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Таким чином, при проведенні перерахунку з 01.03.2025 відповідач повинен визначити належний позивачу показник середньої заробітної плати шляхом послідовного збільшення показника 5377,90 грн на відповідні коефіцієнти індексації, встановлені Кабінетом Міністрів України за попередні роки, а також коефіцієнт збільшення, визначений на 2025 рік, із проведенням на цій основі відповідного перерахунку та виплати пенсії.

При цьому суд не визначає конкретний розмір пенсії, який підлягає виплаті позивачу після такого перерахунку, оскільки остаточний її розмір залежить також від інших складових пенсійної виплати, даних про страховий стаж, заробіток, доплати, підвищення та інших передбачених законом складових, які належить врахувати відповідачу під час виконання цього рішення.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що лист від 28.11.2025 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки позивач оскаржує не лише зазначений лист, а насамперед дії відповідача щодо проведення індексації його пенсії із застосуванням неналежного показника середньої заробітної плати.

Надання відповідачем листом від 28.11.2025 роз`яснення щодо проведеного розрахунку є підтвердженням фактичної позиції пенсійного органу щодо спірного способу індексації та не позбавляє позивача права на судовий захист у разі порушення його права на належний розмір пенсійної виплати.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; добросовісно; розсудливо; пропорційно; своєчасно.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати 3764,40 грн замість 5377,90 грн є протиправними.

Належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, виходячи з показника середньої заробітної плати 5377,90 грн, який був безпосередньо застосований при призначенні пенсії, із послідовним застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, встановлених законодавством, та з урахуванням раніше проведених виплат.

Однак, з урахуванням установленого законом процесуального строку звернення до суду, перерахунок пенсії позивача має бути здійснений з 13 червня 2025 року (шість місяців від дати надсилання позовної заяви до суду), а не з 01.03.2025, як заявлено у позовних вимогах.

При цьому суд звертає увагу, що обов`язок провести такий перерахунок не означає автоматичного збільшення пенсії на суму, яка визначається простим множенням показника середньої заробітної плати на коефіцієнти індексації, оскільки остаточний розмір пенсії має бути визначений відповідачем відповідно до всіх складових, передбачених Законом № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 3764,40 грн замість показника 5377,90 грн, який враховувався при призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 13 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 5377,90 грн, який враховувався при призначенні пенсії, із послідовним застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів збільшення такого показника та з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна