Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №120/14029/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2026 р. Справа № 120/14029/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:

– визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку її пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115 з 10.03.2026 і на коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026;

– зобов`язати відповідача провести з 10.03.2026 перерахунок її пенсії шляхом послідовного збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01.03.2026 – на коефіцієнт 1,121 з урахуванням попередніх коефіцієнтів, та виплатити недоотримані суми пенсії; стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо обчислення та виплати позивачу пенсії без належної індексації показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, застосованого при її призначенні. Позивач зазначає, що у 2023-2024 роках відповідач виходив із показника за 2014-2016 роки, а у 2025 та 2026 роках застосував коефіцієнти 1,046 і 1,061 замість 1,115 та 1,121. Уважає, що належна індексація має враховувати всі попередні коефіцієнти, послідовно застосовані до фактичної бази пенсії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Підтверджує, що пенсію позивачу призначено з 23.02.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. Зазначає, що у 2023-2024 роках проіндексований показник за 2014-2016 роки був меншим за показник, застосований при призначенні пенсії, тому до пенсії встановлено доплати 100 грн. У 2025 та 2026 роках застосовано коефіцієнти 1,046 і 1,061 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236. Також відповідач посилається на відсутність заяви за формою Порядку №22-1, інформаційний характер листа ПФУ, дискреційні повноваження щодо перерахунку пенсій та відсутність підстав для стягнення судового збору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників, суд виходить із наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 23.02.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. Ці обставини підтверджуються змістом позовної заяви та відзиву.

З 01.03.2023 та з 01.03.2024 до пенсії позивача встановлено щомісячні доплати у розмірі 100 грн без збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,197 та 1,0796 відповідно. У 2025 році відповідач застосував коефіцієнт збільшення 1,046, а у 2026 році – 1,061.

Представник позивача звернувся до відповідача щодо проведення належної індексації її пенсії. Листом від 13.08.2026 №0200-0305-8/87869 відповідач повідомив про застосований механізм перерахунку та відсутність підстав для збільшення фактичного показника середньої заробітної плати на коефіцієнти, зазначені позивачем.

Не погоджуючись із непроведенням індексації пенсії у заявлений спосіб, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення у старості.

Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт збільшення визначається з урахуванням 50 відсотків показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати за відповідні трирічні періоди. Розмір та порядок збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням вимог зазначеної норми.

Частина п`ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачає проведення індексації пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" на 2023 рік було зупинено, а пунктом 8 цього розділу передбачено застосування частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення щорічної індексації пенсій" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі – Порядок №124).

За пунктом 5 Порядку №124 перерахунок пенсій у 2019 році здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, на відповідний коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника. Пунктом 7 цього Порядку також передбачено застосування збільшеного показника під час наступних перерахунків пенсій.

Водночас використання для індексації пенсій, призначених у наступні роки, єдиного показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, яка пов`язує індексацію з показником, що враховується для обчислення відповідної пенсії.

Згідно зі статтею 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп * Кс, де Зп – заробітна плата застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, а Кс – коефіцієнт страхового стажу. За частиною другою статті 40 цього Закону заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою Зп = Зс * (Ск : К), у якій Зс є показником середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, індексації підлягає показник середньої заробітної плати, який є складовою обчислення конкретної пенсії. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розмір його збільшення не означають можливості замінити цей показник іншою розрахунковою величиною.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що під час щорічної індексації збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення відповідної пенсії, а Порядок №124 застосовується виключно в частині, що не суперечить Закону №1058-IV. Встановлення фіксованих доплат замість збільшення зазначеного показника на належні коефіцієнти не відповідає передбаченому законом механізму індексації.

Зазначений висновок суд враховує відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі – Постанова №168) для перерахунку пенсій з 01.03.2023 установлено коефіцієнт збільшення 1,197. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі – Постанова №185) для перерахунку пенсій з 01.03.2024 установлено коефіцієнт збільшення 1,0796.

Таким чином, у 2023 році показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, врахований при призначенні пенсії позивача, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,197, а у 2024 році отриманий показник – на коефіцієнт 1,0796. Його перевищення над показником, визначеним на основі середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, не виключало такого збільшення. Встановлені відповідачем доплати у розмірі 100 грн не замінюють належної індексації.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі – Постанова №209) для перерахунку пенсій з 01.03.2025 установлено коефіцієнт збільшення 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови передбачено перерахунок пенсій, які не підвищені згідно з її пунктом 1, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів, зокрема 1,046 для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році.

Однак призначення пенсії позивачу у 2022 році саме по собі не виключає її індексації за пунктом 1 Постанови №209. Виходячи з наведеного механізму, коефіцієнт 1,115 підлягає застосуванню до показника, послідовно збільшеного за результатами індексацій попередніх років.

У постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25 Верховний Суд підтримав застосування коефіцієнта 1,115 та вказав на необхідність врахування попередніх коефіцієнтів при визначенні належного показника середньої заробітної плати. Такий підхід підтверджено постановою Верховного Суду від 10.06.2026 у справі №440/7571/25, якою скасовано постанову апеляційного суду, що виключив із перерахунку коефіцієнти попередніх індексацій.

Отже, застосування відповідачем у 2025 році коефіцієнта 1,046 замість 1,115 не забезпечило належного перерахунку пенсії позивача.

Пунктом 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено застосування у 2026 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі – Постанова №236). Її пунктом 1 установлено проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 з урахуванням положень пункту 3 цієї постанови.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 передбачено перерахунок пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31.12.2025 включно, які не підвищені згідно з її пунктом 1, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів. Для пенсій, призначених із застосуванням показників середньої заробітної плати, які враховувались для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, передбачено коефіцієнт 1,061.

Отже, застосування коефіцієнта 1,061 залежить не лише від року призначення пенсії, а й від наявності передбаченої цією нормою умови – непідвищення пенсії згідно з пунктом 1 Постанови №236. Вирішуючи питання про наявність такої умови, суд враховує, що належною базою для індексації пенсії позивача у 2026 році є показник середньої заробітної плати, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115.

Фактичне непроведення відповідачем попередніх індексацій у належний спосіб не змінює зазначеної бази та не виключає застосування до неї пункту 1 Постанови №236. Інше тлумачення означало б збереження наслідків неправильного визначення показника середньої заробітної плати під час кожного наступного перерахунку.

При цьому суд враховує повноваження Кабінету Міністрів України, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", та застосовує встановлений ним коефіцієнт 1,121. Зазначений Закон не визначає безпосередньо коефіцієнт для пенсії позивача, а тому його положення не усувають необхідності встановити, яка саме норма Постанови №236 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що під час індексації пенсії позивача у 2026 році застосуванню підлягає коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 Постанови №236, до показника, збільшеного за результатами попередніх індексацій.

Щодо відсутності заяви за формою, передбаченою Порядком №22-1, суд зазначає, що щорічна індексація за частиною другою статті 42 Закону №1058-IV проводиться без необхідності окремого звернення пенсіонера. Суд наголошує, що оспорюється правильність уже проведених перерахунків. Тому відсутність окремого рішення про відмову в перерахунку та інформаційний характер листа від 13.08.2026 не виключають наявності спору щодо дій відповідача з обчислення пенсії. Посилання на постанову Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №640/1873/22 щодо порядку подання заяв про призначення та перерахунок пенсії цього висновку не спростовує.

Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження суд зазначає, що в цих правовідносинах пенсійний орган зобов`язаний застосувати передбачений законодавством механізм індексації за наявності відповідних умов. Зобов`язання провести перерахунок із застосуванням належного показника та коефіцієнтів його збільшення не є втручанням у такі повноваження, оскільки безпосереднє обчислення пенсії та сум, належних до виплати з урахуванням індивідуальних показників позивача, здійснює відповідач.

Визначаючись щодо дати перерахунку, суд враховує, що спір стосується відновлення права на щорічну індексацію, яка мала проводитись з 1 березня відповідного року, а не виникнення нового права на підвищення пенсії внаслідок звернення представника позивача. Тому правила частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків перерахунку за заявою особи не є підставою для перенесення початку відновлення порушеного права на іншу дату.

Позивач просить врахувати коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115 з 10.03.2026, а коефіцієнт 1,121 – з 01.03.2026 із застосуванням результатів попередніх індексацій. При визначенні належного розміру пенсії з 10.03.2026 всі чотири коефіцієнти мають бути застосовані послідовно. Врахування коефіцієнтів за 2023-2025 роки як складових розрахунку не означає присудження виплат за ці роки.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності оскаржуваних дій покладається на відповідача. Наведені ним доводи не спростовують установленого порушення права позивача на належну індексацію пенсії.

За таких обставин вимоги щодо належної індексації пенсії позивача з 10.03.2026 є обґрунтованими. Порушене право підлягає відновленню шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії із застосуванням до показника 10846,37 грн коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 послідовно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Судовий збір, що підлягає відшкодуванню за встановленою законом ставкою, становить 1064,96 грн та стягується на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення з 10.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 10.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії, на коефіцієнт 1,197, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, коефіцієнт 1,0796, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, і здійснити з 10.03.2026 виплату пенсії у перерахованому розмірі з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ: 13322403) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович