Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №120/14266/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2026 р. Справа № 120/14266/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 30.07.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням до показника середньої заробітної плати, врахованого при її призначенні, коефіцієнтів збільшення, установлених для індексації у 2023-2026 роках.

Ухвалою суду від 18.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що пенсію позивачу призначено у 2022 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, який перевищував показник, збільшений відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. Тому у 2023 та 2024 роках до пенсії встановлено щомісячні доплати, а у 2025 та 2026 роках застосовано коефіцієнти 1,046 та 1,061 відповідно. На думку відповідача, такий перерахунок відповідає постановам Кабінету Міністрів України, прийнятим на відповідні роки. Також відповідач посилається на повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри індексації і на виключні повноваження пенсійного органу щодо обчислення та перерахунку пенсій, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн.

З 01.03.2023 та з 01.03.2024 до пенсії позивача встановлено щомісячні доплати у розмірі 100 грн без збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,197 та 1,0796 відповідно. У 2025 році відповідач застосував коефіцієнт збільшення 1,046, а у 2026 році – 1,061.

30.07.2026 позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, врахованого при її призначенні, на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Листом від 25.08.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку.

Не погоджуючись із непроведенням індексації пенсії у заявлений спосіб, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення у старості.

Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт збільшення визначається з урахуванням 50 відсотків показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати за відповідні трирічні періоди. Розмір та порядок збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням вимог зазначеної норми.

Частина п`ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачає проведення індексації пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" на 2023 рік було зупинено, а пунктом 8 цього розділу передбачено застосування частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення щорічної індексації пенсій" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі – Порядок №124).

За пунктом 5 Порядку №124 перерахунок пенсій у 2019 році здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, на відповідний коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника. Пунктом 7 цього Порядку також передбачено застосування збільшеного показника під час наступних перерахунків пенсій.

Водночас використання для індексації пенсій, призначених у наступні роки, єдиного показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн не узгоджується з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, яка пов`язує індексацію з показником, що враховується для обчислення відповідної пенсії.

Згідно зі статтею 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп ? Кс, де Зп – заробітна плата застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, а Кс – коефіцієнт страхового стажу. За частиною другою статті 40 цього Закону заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою Зп = Зс ? (Ск : К), у якій Зс є показником середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, індексації підлягає показник середньої заробітної плати, який є складовою обчислення конкретної пенсії. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та розмір його збільшення не означають можливості замінити цей показник іншою розрахунковою величиною.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що під час щорічної індексації збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення відповідної пенсії, а Порядок №124 застосовується виключно в частині, що не суперечить Закону №1058-IV. Встановлення фіксованих доплат замість збільшення зазначеного показника на належні коефіцієнти не відповідає передбаченому законом механізму індексації.

Зазначений висновок суд враховує відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі – Постанова №168) для перерахунку пенсій з 01.03.2023 установлено коефіцієнт збільшення 1,197. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі – Постанова №185) для перерахунку пенсій з 01.03.2024 установлено коефіцієнт збільшення 1,0796.

Таким чином, у 2023 році показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, врахований при призначенні пенсії позивача, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,197, а у 2024 році отриманий показник – на коефіцієнт 1,0796. Його перевищення над показником, визначеним на основі середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, не виключало такого збільшення. Встановлені відповідачем доплати у розмірі 100 грн не замінюють належної індексації.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі – Постанова №209) для перерахунку пенсій з 01.03.2025 установлено коефіцієнт збільшення 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови передбачено перерахунок пенсій, які не підвищені згідно з її пунктом 1, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів, зокрема 1,046 для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році.

Однак призначення пенсії позивачу у 2022 році саме по собі не виключає її індексації за пунктом 1 Постанови №209. Виходячи з наведеного механізму, коефіцієнт 1,115 підлягає застосуванню до показника, послідовно збільшеного за результатами індексацій попередніх років.

У постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25 Верховний Суд підтримав застосування коефіцієнта 1,115 та вказав на необхідність врахування попередніх коефіцієнтів при визначенні належного показника середньої заробітної плати. Такий підхід підтверджено постановою Верховного Суду від 10.06.2026 у справі №440/7571/25, якою скасовано постанову апеляційного суду, що виключив із перерахунку коефіцієнти попередніх індексацій.

Отже, застосування відповідачем у 2025 році коефіцієнта 1,046 замість 1,115 не забезпечило належного перерахунку пенсії позивача.

Пунктом 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено застосування у 2026 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі – Постанова №236). Її пунктом 1 установлено проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсій згідно з Порядком №124 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 з урахуванням положень пункту 3 цієї постанови.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 передбачено перерахунок пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли до 31.12.2025 включно, які не підвищені згідно з її пунктом 1, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів. Для пенсій, призначених із застосуванням показників середньої заробітної плати, які враховувались для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, передбачено коефіцієнт 1,061.

Отже, застосування коефіцієнта 1,061 залежить не лише від року призначення пенсії, а й від наявності передбаченої цією нормою умови – непідвищення пенсії згідно з пунктом 1 Постанови №236. Вирішуючи питання про наявність такої умови, суд враховує, що належною базою для індексації пенсії позивача у 2026 році є показник середньої заробітної плати, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115.

Фактичне непроведення відповідачем попередніх індексацій у належний спосіб не змінює зазначеної бази та не виключає застосування до неї пункту 1 Постанови №236. Інше тлумачення означало б збереження наслідків неправильного визначення показника середньої заробітної плати під час кожного наступного перерахунку.

При цьому суд враховує повноваження Кабінету Міністрів України, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", та застосовує встановлений ним коефіцієнт 1,121. Зазначений Закон не визначає безпосередньо коефіцієнт для пенсії позивача, а тому його положення не усувають необхідності встановити, яка саме норма Постанови №236 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що під час індексації пенсії позивача у 2026 році застосуванню підлягає коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 Постанови №236, до показника, збільшеного за результатами попередніх індексацій.

Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження суд зазначає, що в цих правовідносинах пенсійний орган зобов`язаний застосувати передбачений законодавством механізм індексації за наявності відповідних умов. Зобов`язання провести перерахунок із застосуванням належного показника та коефіцієнтів його збільшення не є втручанням у такі повноваження, оскільки безпосереднє обчислення пенсії та сум, належних до виплати з урахуванням індивідуальних показників позивача, здійснює відповідач.

Визначаючись щодо дати перерахунку, суд враховує, що спір стосується відновлення права на щорічну індексацію, яка мала проводитись з 1 березня відповідного року, а не виникнення нового права на підвищення пенсії внаслідок звернення 30.07.2026. Тому правила частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків перерахунку за заявою особи не є підставою для перенесення початку відновлення порушеного права на 01.08.2026.

Оскільки позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 30.07.2026, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України вирішує спір у цих межах. При визначенні належного розміру пенсії на зазначену дату мають бути враховані результати всіх попередніх індексацій. Це не означає присудження виплат за періоди, що передують 30.07.2026, а забезпечує правильне обчислення пенсії у межах заявленого періоду.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності оскаржуваної бездіяльності покладається на відповідача. Наведені ним доводи не спростовують установленого порушення права позивача на належну індексацію пенсії.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити з 30.07.2026 перерахунок і виплату пенсії позивача з послідовним збільшенням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі. Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1065 грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення з 30.07.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 30.07.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення її пенсії, на коефіцієнт 1,197, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, коефіцієнт 1,0796, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, і здійснити з 30.07.2026 виплату пенсії у перерахованому розмірі з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Вінницька обл. м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ: 13322403) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович