Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №120/13558/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2026 р. Справа № 120/13558/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Плахотнюк Н.Ю. від 28.08.2026 року за виконавчим провадженням №81676723 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що рішення суду у справі №120/2910/26 боржником не виконано в повному обсязі, оскільки щомісячна пенсія в розмірі 34167,81 грн на виконання рішення суду не виплачувалася в повному розмірі з періоду відкриття виконавчого провадження. Наголошено на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню, а особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов.

Окрім того відповідачем заявлено вимогу про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 .

Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд зауважує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Враховуючи викладене, особи, щодо яких суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, не позбавлені права при оскарженні в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду по суті заперечувати проти ухвали про залучення/відмову в залученні до участі у справі третіх осіб.

Зміст положень ч. 2 ст. 51 КАС України вказує на те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, наділені правами, пов`язаними зі сприянням встановленню всіх обставин справи в судовому процесі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позиція стягувача у виконавчому провадженні щодо предметом спору є чіткою та зрозумілою.

До того ж, саме по собі скасування постанови про накладення штрафу на боржника не створює безпосередньо для стягувача правових наслідків, оскільки не впливає на зміст та обсяг його прав та обов`язків як сторони виконавчого провадження, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальної необхідності залучення ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено таке.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у справі № 120/2910/26 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", без обмеження її максимальним розміром, та з урахуванням раніше проведених виплат.

06.07.2026 року вказане судове рішення набрало законної сили, у зв`язку із чим 23.07.2026 року видано виконавчі листи № 120/2910/26.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України Плахотнюк Н. Ю. 06.08.2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81676723.

У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження Головним управлінням Пенсійного фонду України надано лист №0200-1002-8/88740 від 17.08.2026 року, яким повідомлено, що проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 01.01.2026 року становить 34167,81 грн, виплаті підлягає 33611,09 грн та донараховано стягувачу кошти в сумі 33001,629 грн період з 01.01.2026 року по 31.07.2026 року.

Водночас, вважаючи рішення невиконаним, державним виконавцем направлено вимогу від 20.08.2026 року №14579/2.1-28/9 щодо повного та своєчасного виконання рішення суду у справі.

На вимогу державного виконавця від 20.08.2026 року в листі №0200-1002-5/92950 від 27.08.2026 року не надано доказів щомісячної виплати пенсії в новому розмірі - 34167,81 грн

У зв`язку із тим, що пенсійним органом не надано доказів виконання рішення суду у справі № 120/2910/26 державним виконавцем 28.08.2026 року винесено постанову ВП №81676723 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується наступними нормативно-правовими актами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Положеннями п. п. 1, 16, 22 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

В силу приписів ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частиною 2 ст. 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Положеннями ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Отже, приймаючи рішення про накладення на боржника штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний з`ясувати чи вжито боржником дії щодо виконання рішення суду та чи існують поважні причини, які унеможливлюють його виконання.

Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Таким чином, зміст правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин свідчить про те, що лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою наслідки, встановлені приписами Закону України "Про виконавче провадження".

На час прийняття рішення про накладення штрафу державний виконавець має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Відтак, підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VII, є встановлення факту невиконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника.

Повертаючись до обставин цієї справи, судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у справі № 120/2910/26 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", без обмеження її максимальним розміром, та з урахуванням раніше проведених виплат.

23.07.2026 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 120/2910/26.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України Плахотнюк Н. Ю. 06.08.2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81676723.

У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження Головним управлінням Пенсійного фонду України надано лист №0200-1002-8/88740 від 17.08.2026 року, яким повідомлено, що проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 01.01.2026 року становить 34167,81 грн, виплаті підлягає 33611,09 грн та донараховано стягувачу кошти в сумі 33001,629 грн період з 01.01.2026 року по 31.07.2026 року.

При цьому, розмір пенсії стягувача після перерахунку пенсії з 01.01.2026 року склав 34167,81 грн, однак її виплата проводиться лише в розмірі 28896,62 грн.

Відтак, наведені обставини не можуть свідчити про фактичне і повне виконання позивачем рішення суду станом на день прийняття постанови про накладення штрафу. Поважних причин, які б перешкоджали виконати судове рішення, у позові не наведено.

Таким чином, нарахування позивачу пенсії на виконання рішення суду у справі №120/2910/26 у сумі 34167,81 грн та фактичне здійснення виплати пенсії у сумі 28896,62 грн не може свідчити про виконання рішення суду, відтак спірна постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн від 28.08.2026 року прийнята в межах виконавчого провадження ВП 81676723 є правомірною, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих. 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович