Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №485/1720/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1720/26

Провадження №2/485/1082/26

Заочне рішення

іменем України

06 жовтня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" (далі ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні обґрунтовують тим, що 16 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "АВІРА ГРУП" (далі ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП") та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 24043, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" надав відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом 2,5 % в день або 912,5 % річних.

17 лютого 2022 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, згідно з яким ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" відступило ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" право грошової вимоги за кредитним договором № 24043 від 16 березня 2021 року.

Відповідач умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість у розмірі 12500,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 2000,00 грн, та простроченої заборгованості за процентами 10500,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15500,00.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача разом з позовом просив розгляд справи проводити за відсутності ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ", в разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за останньою відомою адресою реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 16 березня 2021 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 24043, за умовами якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000,00 грн в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, строком на 30 днів, тобто до 14 квітня 2021 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу, що узгоджується п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору (а.с. 15-17).

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід"ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Акцепт договору позичальком (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https:www.aviracredit.com.ua/ - одноразовий ідентифікатор AV2393 16 березня 2021 року відправлено відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" про ідентифікацію позичальника (а.с. 12).

Транзакція зарахування кредитних коштів у розмірі 2000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 проведена 16 березня 2021 року, що підтверджується довідкою ТОВ "Платежі Онлайн" від 29 червня 2026 року за № 982/06 (а.с. 27).

17 лютого 2022 року між ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" та ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу №02-17/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" передав (відступив) ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" за плату, а ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" прийняв належні ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 18-21).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 24043 від 16 березня 2021 року в сумі 12500,00 грн, з яких: 2000,00 грн сума виданого кредиту, 10500,00 грн залишок по відсоткам (а.с. 9).

Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунка за кредитним договором № 24043 від 16 березня 2021 року вбачається, що станом на 01 червня 2026 року відповідач зобов"язання за договором не виконав, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснював (а.с. 9).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З договору про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року, вбачається що його укладено в електронній формі.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів. Копії договорів відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" за договором про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року, до позивача у справі.

Відповідач не довів належного виконання зобов"язання за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Пунктом 1.2 договору про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року передбачений строк кредитування 30 днів.

Умовами кредитного договору не передбачена можливість автоматичної пролонгації строку користування кредитними коштами.

Пункт 2.3 договору про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року передбачає можливість нарахування відсотків до дня повного погашення заборгованості за кредитом та у випадку прострочення нарахування і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Таким чином п. 2.3 договору передбачає не пролонгацію користування кредитом після закінчення строку дії договору, а передбачає нарахування відсотків після закінчення строку користування кредитом. Умова ж договору про нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом суперечить правовій позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

З огляду на зазначене, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору, у даному випадку більш ніж за 30 днів, є безпідставним.

Позивач деталізованого розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року не надав.

Таким чином, сума нарахованих відсотків за користування кредитом протягом 30 днів з урахуванням визначеної умовами договору відсоткової ставки 2,5 % за кожний день користування кредитом складає 1500,00 грн (2000,00 грн.*2,5%*30 днів = 1500,00 грн), що відповідає Графіку розрахунків та орієнтовній сукупній вартості кредиту, який у відповідності до п. 2.1 договору про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року, є невід"ємною частиною цього договору.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення, однак частково в розмірі 3500,00 грн, з яких: 2000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1500,00 грн прострочена заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн (а.с. 29), відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (28 %) в розмірі 745,48 грн.

Вирішуючи вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, укладеного між ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ та адокатом Пархомчуком С.В. та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю Пархомчуком С.В. серії КС №8096/10 від 18 липня 2019 року (а.с. 14, 28).

За змістом п. 3.3 Договору про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.

Акту приймання-передачі виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат суду не надано.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити з огляду на їх недоведення.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ", код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 24043 від 16 березня 2021 року в сумі 3500,00 грн (три тисячі п"ятсот грн 00 к.), з яких: 2000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1500,00 грн - прострочена заборгованість за процентами, а також судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 745,48 грн (сімсот сорок п"ять грн 48 к.).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 06 жовтня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов