Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №484/3684/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3684/26

Провадження №3/484/1009/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Медведєва Н.А. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла до суду від Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2026 о 01:23 в м.Первомайську по вул.Театральній,21 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «KIA RIO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер 6820» та в медичному закладі Первомайського КМП «ПЦМБЛ» відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність.

ОСОБА_1 до суду не прибув. Його захисник Оніщук В.І. надав письмові пояснення, в яких просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки підчас спілкування з ним поліцейські жодні документи не складали та не вручали. Від проходження огляду ОСОБА_1 не відмовлявся, а працівники поліції самі відмовили йому у проходженні такого огляду. Крім того у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, а тому він мав право не проходити огляд. Відеозапис, який долучений до матеріалів справ, не є безперервним, отже є неналежним доказом по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із п.1.3. та п.1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Порядку).

Відповідно до Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я..

Згідно із ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 8, 9 Розділу ІІ Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Отже, законом передбачений чіткий порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно із яким, вказаний огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Такий порядок був дотриманий працівниками поліції в повному обсязі.

Згідно із відеозаписом, доданим до протоколу, під час спілкування працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився, будь-яких інших пояснень не надавав, не заперечував проти виявлених ознак алкогольного сп`яніння. При цьому на запитання працівників поліції відповів, що із алкогольних напоїв вжив напій «Ром-кола». Також працівниками поліції було роз`яснено, що керувати автомобілем йому заборонено до повного витверезіння, на що ОСОБА_1 погодився. Також працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол та роз`яснили його права, обов`язки. Будь-які дій працівників поліції щодо примушення ОСОБА_1 до відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння не зафіксовані. Крім того, ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції.

Захисник у своїх поясненнях зазначив, що відеозаписи, долучені службовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення, не є безперервними, отже є неналежними та недопустимими доказами.

Однак, всі відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, цілком узгоджуються між собою щодо дати, часу і послідовності подій. Події правопорушення, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, в повній мірі відображені на відеозаписах, доданих до матеріалів справи. Отже, вказаний відеозапис зроблений працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України від 18грудня 2018 року №1026. Тому вказані відеозаписи є належними та допустимими доказами.

Будь-яких інших доказів на спростування вини ОСОБА_1 суду не надано.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні адміністративного правопорушення суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення, узгоджується з вказаними вище доказами.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена в повному обсязі.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлені.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснивши строки та порядок виконання постанови про накладення штрафу, та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу, передбачені ст.ст.307,308 КУпАП.

Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст.33, 130 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Н.А.Медведєва