Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №945/2700/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2700/26

Провадження № 3/945/714/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Червоний Кут Жашківського району Черкаської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 10.04.2026 року, оператора відділення безпілотних наземних систем розмінування взводу інженерних безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_2 , солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол ЧНП/М № 33 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Як убачається з протоколу ЧНП/М № 33 про військове адміністративне правопорушення від 04 вересня 2026 року, 04.09.2026 року від командира підрозділу військової частини НОМЕР_2 надійшла доповідь, що о 08:00 під час перевірки наявності особового складу в місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), було виявлено факт відсутності без поважних причин на території військової частини солдата ОСОБА_1 . 04.09.2026 року о 14:30 солдата було затримано розшуковою групою ВСП на залізничному вокзалі “Гребінка” в м. Гребінка Полтавської області та в подальшому доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, солдат ОСОБА_1 , у період із 08:00 04.09.2026 року по 14:00 04.09.2026 року без дозволу командування та без поважних причин перебував за межами військової частини НОМЕР_2 , обов?язки військової служби не виконував та проводив час на власний розсуд, при цьому, документів, що підтверджували б поважність його відсутності останній не надав, тобто своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Разом з протоколом ЧНП/М № 33 про військове адміністративне правопорушення до суду подано заяву ОСОБА_1 від 04.09.2026 року про розгляд адміністративної справи без його участі, в якій останній провину у скоєному правопорушенні визнав в повному обсязі (а. с. 8).

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на вимогу суду жодного разу не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, встановив, що наявні підстави для повернення матеріалів до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подання до належного суду, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 278 КУпАП передбаченого, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на його розгляд справи судом, встановленим законом.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно ст. 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015, положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».

Як убачається із матеріалів справи про вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, місцем вчинення є населений пункт Промінь, Миколаївської області, який до територіальної юрисдикції (підсудності) Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься, а отже адміністративна справа не підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області.

Відповідно до відкритих джерел інформації, с. Промінь, що розташоване на території Шевченківської сільської громади, відноситься до Миколаївського (ліквідованого Жовтневого (Вітовського)) району Миколаївської області, на яку поширюється юрисдикція Жовтневого районного суду Миколаївської області, який продовжує здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, який набрав законної сили 25 квітня 2025 року, Жовтневий районний суд Миколаївської області перейменовано на Вітовський районний суд Миколаївської області.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного до оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).

За змістом ст. 278 КУпАП України, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП України, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.

Верховний Суд України в постанові Пленуму № 11 від 11.06.2004 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» в пунктах 1-2 зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення. Виключно у випадках коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідальним органом внутрішніх справ.

При цьому, за змістом ст. 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Порушення правил підсудності є істотним порушенням процесуального законодавства та підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки під час судового розгляду встановлено, що вказана справа не підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області, у зв`язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подання до належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 245, 256-257, 276, 278 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справу про військове адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП повернути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подання до належного суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Павленко