Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №945/1002/24 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1002/24

Провадження № 2/945/241/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

05 жовтня 2026 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Карабут В.В.; представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Пилипчука С.В. (бере участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua), розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 69675 грн. 00 коп., а також про стягнення судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» посилалося на те, що 30 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 , на підставі Заявки - анкети № 3242411, на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом відповідача ОСОБА_1 , укладено Договір надання позики, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, № 0662682368/1.

Відповідно до умов, викладених в оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка - анкета становлять єдиний документ - Договір.

За умовами Договору позики, позичальнику надано кредит в розмірі 3000 грн., строком користування кредитом - 8 днів; строк дії Договору - 3 роки; відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом.

Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки, і відповідно, укладення Договору, здійснюється наступним чином: клієнт на веб - сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники не мають. Вказаний ключ автоматично через АРІ - сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС - відправлень. Після введення Клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка - договір вважаються підписаними.

Пропозиція (Оферта) на отримання кредиту згідно з Заявкою - анкетою, підписаною позичальником електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС - повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення Договору позики, шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» були перераховані грошові кошти в розмірі 3000 грн.

Позивач зазначив, що підписанням Акцепт оферти, відповідач також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі, з Правилами, і йому було надано інформацію, передбачену вимогами чинного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором позики, надало відповідачу кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами Договору позики.

18 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 18-10/21, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, зокрема, за Договором позики № 0662682368/1 від 30 серпня 2020 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, укладеного 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, зокрема, за Договором позики № 0662682368/1 від 30 серпня 2020 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Свої зобов`язання за Договором позики № 0662682368/1 від 30 серпня 2020 року відповідач належним чином не виконує, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем складає 69675 грн. 00 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

04 червня 2024 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Мостовенко О.І. подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0662682368/1 від 30.08.2020 в розмірі 46102 грн. 50 коп.

31 січня 2025 року Дуров Ілля Миколайович - представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сформував в системі “Електронний суд” до Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

05 травня 2025 року Німченко Анастасія Русланівна - представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в системі “Електронний суд” сформувала до Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 травня 2025 року задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18 червня 2025 року Юзипчук Максим Вікторович - представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в системі “Електронний суд” сформував до Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2025 року задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

21 серпня 2026 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Костіна Наталія Валеріївна подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії Акта зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеного 28 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», і копію зазначеного акта.

19 серпня 2026 року копію вказаного вище клопотання з додатками Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» направило на електронну адресу відповідача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 30.09.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Пилипчук Сергій Валерійович підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити позов; проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився; відзив не подав.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідив матеріали справи, заслухав представника позивача і встановив таке:

30 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 , на підставі Заявки - анкети № 3242411, на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом відповідача ОСОБА_1 , укладено Договір надання позики, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, № 0662682368/1.

Відповідно до умов, викладених в оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка - анкета становлять єдиний документ - Договір.

За умовами Договору позики, позичальнику надано кредит в розмірі 3000 грн., строком користування кредитом - 8 днів; строк дії Договору - 3 роки; відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом на підставі положень Закону України «Про електронну комерцію».

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Далі - Закон) зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з положеннями ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом 6v4n1q на номер телефону відповідача НОМЕР_1 . А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення Договору позики та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.

Відомостей про дострокове розірвання договору матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про те, що відповідач оспорював факт укладання вказаного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України (дал - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що підписавши Договір позики, відповідач погодився з його істотними умовами.

Факт видачі Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0662682368/1 від 30 серпня 2020 року підтверджується квитанцією про сплату від 30.08.2020 на суму 3000 грн.

Таким чином, договір є укладеним та виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС», при цьому відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 08.04.2024 утворилась заборгованість.

18 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 18-10/21, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, зокрема, за Договором позики № 0662682368 від 30 серпня 2020 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно з додатками, які є невід`ємними частинами договору.

Згідно з Витягом з Додатку № 3 до Договору факторингу № 18-10/21 від 18 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0662682368 від 30 серпня 2020 року в розмірі 46102 грн. 30 коп.

10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, у тому числі за Кредитним договором № 0662682368 від 30 серпня 2020 року, укладеним із відповідачем ОСОБА_1 .

На виконання умов цього договору факторингу його сторонами складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023 від 10.01.2023, у якому вказано, що Клієнт передав, а Фактор прийняв інформацію згідно з Реєстром Боржників згідно з Додатком № 3 до Договору.

Відповідно до Витягу з Додатку № 3 до Договору № 10-03/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0662682368 від 30 серпня 2020 року в розмірі 69675 грн. 00 коп.

На виконання умов п.п. 5.2., 7.1., 7.2. Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023 від 10.01.2023, 28.02.2023 сторони підписали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, тощо.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а у подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до Боржника - ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0662682368 від 30 серпня 2020 року.

З огляду на зазначене, суд вважає що позивачем доведено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 0662682368 від 30 серпня 2020 в сумі 46102 грн. 50 коп., яка складається з: 3000,00 грн. - заборгованості за основним боргом (за тілом кредиту), 43102 грн. 50 коп. - заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС», Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція № 0427960243 від 19 квітня 2024 року, з якої слідує, що 19 квітня 2024 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. 40 коп.

Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., сплачений позивачем за платіжгною інструкцією № 0427960243 від 19 квітня 2024 року.

Згідно з положеннями п. 1) ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131 - 2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6, 9 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Конституційний Суд України у Рішенні № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, що сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Також у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.

У пункті 1 Резолюції (78) 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про безоплатну правову допомогу і юридичні консультації від 2 березня 1978 року зазначено, що ніхто не може бути в силу перешкод економічного характеру позбавлений можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких судах, повноважних виносити рішення по цивільних, господарських, адміністративних, соціальних чи податкових справах. З цією метою кожна особа має бути наділена правом на необхідну правову допомогу в судовому провадженні. При розгляді того, чи така допомога є необхідною, слід враховувати: а) фінансові можливості та зобов`язання відповідної особи; b) очікувані судові витрати.

Положеннями п. п. 1), 2) ч. 2 ст. ст. 137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17.

Крім цього, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18, вимога щодо прайс - листа та акта виконаних робіт (послуг) є необов`язковою за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

В матеріалах справи, зокрема, містяться: Заявка на надання юридичної допомоги № 514 від 01.03.2024, укладеної між Адвокатським об`єднанням “ЛІГАЛ АССІСТАНС” і Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»; Витяг з Акту № 3 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024, підписаного Адвокатським об`єднанням “ЛІГАЛ АССІСТАНС” і Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Сторони, що підписали вказані вище документи погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об`єднанням “ЛІГАЛ АССІСТАНС”, Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», відповідно до Заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації з вчиненням документів - 4000 грн.; підготовка пропозицій - 1000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 12000 грн.

Таким чином, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133, ч. ч. 1), 2) ч. 2 ст. ст. 137, ч. 1, п. 1), ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. ч. 1, 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, 264, 265 , 280 - 282 ЦПК України, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926; 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф. 306) заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0662682368/1 від 30.08.2020 в розмірі 46102 грн. 50 коп., 3028 грн. 00 коп. – судового збору, а також 17000 грн.- витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова